Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 27, 2021

Що тепер чекає на економіку Афганістану

Автор:

|

Вересень 13, 2021

|

Рубрика:

Що тепер чекає на економіку Афганістану
Прапор Афганістану

В Афганістані відбулася зміна влади. Верховним правителем країни став Хайбатулла Ахундзада, лідер радикального ісламістського руху «Талібан». Що буде тепер?

Як заробляли та на що витрачали кошти
«Економіка Афганістану характеризується крихкістю і залежністю від світової допомоги», — таку оцінку дають фахівці Світового банку (СБ) у своєму огляді. 2009 року потоки фінансової допомоги Афганістану дорівнювали 100 % валового внутрішнього продукту (ВВП).
За оцінками СБ, загальний обсяг економіки Афганістані 2020-го становив 18,8 млрд USD. Така ж економіка — у Боснії та Герцеговині, де мешкають 3,3 млн осіб (в Афганістані — майже 40 млн осіб). ВВП на душу населення в Афганістані — лише 509 USD, і це уп’ятеро менше, ніж в Україні.
Левову частку зароблених грошей попередня влада Афганістану витрачала на безпеку: 2019 року такі видатки СБ оцінював у 28 % ВВП. Економісти зазначають, що власними зусиллями Афганістан генерував лише близько 2,5 млрд USD щороку. «Національне виробництво — це аграрний сектор. Вони мали невеликий експорт в сусідні країни, трималися за рахунок реґіональної торгівлі. Загалом Афганістан мало що виробляє. На території країни є великі запаси корисних копалин, але вони не розвідані і не розроблені», — розповів Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу «Українського інституту майбутнього».

Рахунки заблокували, допомогу припинили
Європейські країни та США не визнають режим «Талібану» Вони припинили з Афганістаном офіційні дипломатичні стосунки, і, відповідно, фінансову допомогу. Міжнародний валютний фонд (МВФ) повністю призупинив пакет фінансової допомоги Афганістану. Вони не отримають 455 млн USD спеціальних прав запозичень, які мали бути виділені Афганістану на подолання наслідків пандемії в економіці.
Активи країни, які зберігають за її межами, також заблоковані. За даними МВФ, їхній обсяг наприкінці квітня ц. р. становив близько 9,4 млрд USD. З них близько 7 млрд USD зберігають у Федеральній резервній системі США. Їх «Талібан» не отримає.
Відновлення фінансування та доступу до резервів Афганістану напряму залежить від налагодження дипломатичних стосунків із країнами Заходу. «Країни, яким не принципово, який в Афганістані режим та хто там контролює владу (РФ, КНР, Індія, Пакистан, Іран) швидше зможуть налагодити офіційні дипломатичні стосунки з режимом талібів. Натомість країни Заходу матимуть серйозну моральну дилему, тож, імовірно, визнають їх пізніше, за умови, що таліби не будуть вдаватися до серйозних і неприпустимих дій — приміром, до масових розстрілів населення», — прогнозує п. Куса.
За його словами, з огляду на політичну логіку, таліби зацікавлені в утриманні влади, тож намагатимуться тримати баланс: з одного боку демонструватимуть світові, що вони проводять помірковану політику, а з іншого — не зраджуватимуть інтересів руху.
Експерт зазначає, що перші зв’язки з іншими державами «Талібан» налагодив ще до захоплення влади в Кабулі — неофіційні контакти були з Китайською Народною Республікою (КНР), Російською Федерацією (РФ), Іраном, Пакистаном, Катаром і навіть із США. А Жозеф Борель, верховний представник Європейського Союзу (ЄС) з питань зовнішньої політики та безпеки, заявив: «Попри те, що ЄС не визнає «Талібан», вони фактично захопили владу в Афганістані, і з ними доведеться розмовляти».

Економіка — китайська, безпека — російська
Влада талібів буде значно менше залежати від міжнародної фінансової допомоги, ніж їхні попередники. «Інвестиції, які виділяли США, йшли, в основному, на фінансування ґрантових організацій, утримання системи адміністративного управління, реформування афганської армії. За рахунок американських грошей збагачувався лише вузький прошарок афганських еліт, тоді як до пересічних громадян ця допомога практично не доходила», — пояснює Олексій Кущ, економічний експерт.
Парадоксально, але в перспективі Афганістан може розраховувати на значно більші інвестиції від КНР і країн Перської затоки, ніж від США й ЄС. Саме Китай може стати головним бенефіціаром афганської кризи. Як пояснює Ілія Куса, експансії Піднебесної сприяють не лише наявні стосунки з лідерами «Талібану», а й його геополітичні інтереси — Афганістан важливий для КНР в контексті реалізації глобальних ініціатив «Один пояс — один шлях» і «Великий шовковий шлях».
Олексій Кущ оцінює майбутні інвестиції КНР в Афганістан у десятки мільярдів доларів. За його словами, інвестиції підуть передусім на інфраструктурні проєкти, аби реалізувати транзитний потенціал Афганістану як сполучника між Центральною та Південною Азією, і в афганську економіку. «На відміну від американців, Пекін не висуває жодних ідеологічних вимог, на кшталт розвитку демократичних інституцій чи свободи слова. Якщо Афганістан за талібів керуватиметься законами шаріату — китайці не будуть проти цього виступати. Вони спокійно сядуть із ними за стіл перемовин», — пояснює фахівець.
Водночас, п. Куса нагадує, що «Талібан» і КНР кілька місяців тому вже досягнули домовленостей, які передбачають міжнародне визнання Афганістану, інвестиції в економіку країни і фінансову допомогу. Натомість таліби мають не чіпати політично чутливе для Китаю питання уйгурів.
Ще одна причина, чому КНР інвестуватиме власні кошти в Афганістан — «іміджева». За словами п. Куща, Китай може стати першою великою державою, що досягнула успіху в Афганістані. До того ж, «м’якою силою», на відміну від Британської імперії, СРСР та США.
До того ж, у Пекіна немає жодної зацікавленості у сфері безпеки в Афганістані, тож китайці спробують перекласти цю функцію на плечі Туреччини чи РФ, яка залюбки скористається шансом посилити свою військову присутність в Центральній Азії.

Що станеться з ринком наркотиків
Експерти прогнозують, що китайські інвестиції принесуть Афганістану фінансовий результат не раніше, ніж за п’ять років. А до того часу таліби займатимуться тим, що дає найкращі прибутки — вирощування маку та продаж наркотиків.
За різними підрахунками, ринок опіоїдів в Афганістані оцінюють у 2-6 млрд USD на рік залежно від кліматичних умов: коли посуха — врожайність маку суттєво падає. До того ж, за останні 20 років виробництво наркотиків в Афганістані зросло в 40 разів. 2019-го там виробили майже 7 млн т опіоїдів, що стало максимумом з 2009 року.
«Є інформація, що деякі командири талібів «дахують» наркотрафік у країні. Проте інші жорстко виступають проти наркотиків, оскільки згідно з ісламськими канонами, вживання та виробництво наркотиків — дуже великий гріх. Тож частина талібів виступає за повну заборону опіоїдів. До речі, такий досвід «Талібан» уже має — в 1990-х рр. вони реально викорінили наркоторгівлю, причому дуже жорстко і жорстоко — за це навіть убивали людей», — нагадує п. Куса.
Він додає, що таліби заробляли на продажах опіоїдів, але прибутки від їхньої реалізації були не основним джерелом фінансування руху. Основними були податки, які вони збирали з мешканців підконтрольних територій, зовнішні фінансові вливання (від Пакистану) та контрабанда.
Викорінити виробництво наркотиків в Афганістані, на думку фахівця, талібам буде дуже складно: вирощування маку та виробництво опіатів є найлегшим і, фактично, безальтернативним способом заробити пристойні гроші для жителів сіл.
«Вирощування фруктів та овочів — значно складніше і небезпечніше. По-перше, їх на відміну від маку, не можна довго зберігати. По-друге, їх треба відвозити в місто, а дороги — небезпечні, або їх просто немає. Тож до вирощування маку, виробництва опіатів та їхнього експорту залучена велика кількість людей. Без розбудови інфраструктури й економічних стимулів для населення викорінити нарковиробництво талібам буде не до снаги», — каже Ілія Куса.
Водночас, на думку Олексія Куща, таліби можуть піти іншим шляхом — максимально легалізувати наркотики за моделлю Болівії, де офіційно дозволили вирощувати та продавати коку. До того ж, на думку експерта, це не стане каменем спотикання у стосунках із КНР. «Прогнозую, що вирощування маку збільшиться в рази. Однак, якщо Китай запропонує їм інфраструктурні й економічні проєкти, від яких вони будуть отримувати значно більший прибуток, ніж від наркоторгівлі, зацікавленість до незаконних галузей різко зменшиться. Але вже зрозуміло, що на розвиток інфраструктурних проєктів може знадобитись від п’яти до 15 років. Тож найближчі 15 літ потік опіоїдів із Афганістану до Європи та США буде лише зростати», — прогнозує фахівець.
Як повідомляв «Міст», «Талібан» заборонив жінкам займатися спортом.

Микола Романюк, ТСН

About Author

Meest-Online