Новини для українців всього свту

Sunday, Nov. 28, 2021

Президент США захистив Тайвань від КНР

Автор:

|

Жовтень 17, 2021

|

Рубрика:

Президент США захистив Тайвань від КНР
Літаки КНР над Тайванською протокою

Стосунки між Китайською Народною Республікою (КНР) і Тайванем зараз найпохмуріші за останні 40 років. Пекін здійснює регулярні масштабні збройні провокації, а в тайванській столиці Тайбеї попереджають про можливість відкритого збройного конфлікту. В ситуацію довелося втрутитися Вашинґтону. Наразі протистояння притишилося. Але чи надовго?

Повітряні рекорди
Військово-повітряні сили Народно-визвольної армії КНР чотири дні поспіль «штурмували» повітряний простір острова. Загалом 149 літаків перетнули кордон ідентифікаційної зони протиповітряної оборони Тайваню (ADIZ). Причому з точки зору військової науки все виглядало на повноцінне вторгнення — на Тайвань насувалися всі види бойових літаків: винищувачі, бомбардувальники, транспортні літаки та літаки спостереження. Зазначимо, що ADIZ — це не те саме, що територіальний повітряний простір Тайваню, а набагато ширша територія, яка перетинається з частиною китайської ідентифікаційної зони протиповітряної зони і навіть містить частину материка. За увесь минулий рік в ADIZ вдерлася рекордна кількість літаків КНР — 380. У жовтні ц. р. їхні кількість вже перевищила 600.
«Небезпека збройного конфлікту в Тайванській протоці зараз є найвищою за останні 40 років», — заявив Чіу Куо Чен, міністр оборони Тайваню. Він попередив, що війна може розпочатися будь-якої миті через якийсь випадковий інцидент, адже існує ризик, що в напруженій ситуації хтось може вистрелити помилково. Він також припустив, що Пекін планує повномасштабне вторгнення на острів, який відділений від КНР протокою завширшки лише 161 км, на 2025 рік. За його словами, технічно Пекін готовий уже сьогодні, але в найближчому майбутньому зможе зробити це ще з більшою ефективністю. Міністр, щоправда, не пояснив, на чому ґрунтується його прогноз.
Цай Інвень, президентка Тайваню, заявила про загрозу для всього світу, якщо КНР захопить острів. За її словами, острів прагне миру, але якщо його демократія та спосіб життя опиняться під загрозою, Тайвань зробить усе можливе, щоб захистити себе. «Інші країни повинні пам’ятати, що, якщо Тайвань впаде, наслідки в реґіоні будуть катастрофічними для світу та системи демократичних альянсів. Це призведе до порушення міжнародної торгівлі та дестабілізації всієї західної частини Тихого океану. Іншими словами, нездатність захистити Тайвань стане катастрофою не тільки для тайванців; це перевернуло б архітектуру безпеки, яка забезпечувала мир і винятковий економічний розвиток у реґіоні впродовж семи десятиліть», — зазначила тайванська лідерка.

Реакція США
У ситуацію довелося втрутитися Білому дому. Джо Байден провів телефонну розмову із Сі Цзіньпіном, генеральним секретарем центрального комітету (ЦК) Китайської комуністичної партії (КПК). «Я розмовляв із Сі про Тайвань. Ми домовилися, що дотримуватимемося угоди по Тайваню», — заявив американський лідер.
Він не уточнив, яка сама угода малася на увазі. Журналісти припускають, що, ймовірно, йдеться про Акт про відносини з Тайванем (Taiwan Relations Act), який Конґресом США прийняв 1979 року. Документ, зокрема, передбачає політику «одного Китаю», відповідно до якої рішення США встановити дипломатичні відносини з КНР, а не з Тайванем, ґрунтується на очікуванні, що майбутнє Тайваню визначатимуть винятково мирними засобами. «США будуть розглядати будь-які зусилля з визначення майбутнього Тайваню іншими засобами, крім мирних, як загрозу миру та безпеці в районі західної частини Тихого океану», — йдеться в документі.
Деякі коментатори розкритикували слова президента. «Джо Байден сказав, що Китай і Сі Цзіньпін погодилися дотримуватись угоди щодо Тайваню. Я б хотів, аби це озвучив сам Сі. Дуже часто американські президенти пом’якшували публічно ворожі погляди КНР», — цитує «Голос Америки» Ґордона Чанґа, який став відомим завдяки своїй книзі «Прийдешній крах Китаю». Натомість Джессіка Дран, представниця аналітичного центру Project 2049, каже, що не розглядала б слова президента Байдена як однозначну підтримку політики «одного Китаю» Пекіна.
Джейк Салліван, радник Білого дому з національної безпеки, у ході зустрічі в Цюріху (Швейцарія) з Ян Цзечі, главою канцелярії ЦК КПК у закордонних справах, заявив, що США продовжуватимуть контакти із КНР для забезпечення відповідальної конкуренції між двома країнами. «Він також порушив теми, по яких США та КНР зацікавлені у співпраці заради відповіді на важливі міжнародні виклики, та шляхи управляти ризиками у наших відносинах. Він підняв низку питань по яких ми маємо застереження щодо дій КНР, у т. ч. дій щодо прав людини в провінціях Сіньцзян і Сянган, Південно-Китайському морі та Тайвані. Джек Салліван чітко заявив, що хоча ми будемо продовжувати інвестиції в нашу національну силу та тісно працювати зі союзниками та партнерами, ми також будемо продовжувати контакти з КНР на високому рівні, щоб гарантувати відповідальну конкуренцію», — йдеться в заяві Білого дому, інформує «Голос Америки».
Також сторони домовилися, що Джо Байден і Сі Цзіньпін до кінця року проведуть перемовини у віртуальному форматі. На запитання, чи готові США вжити військових дій для захисту Тайваню, п. Салліван відповів: «Дозвольте мені це сказати, ми збираємося вжити заходів зараз, щоб не допустити того, щоб цей день колись настав».

Застарілий конфлікт
1949 року, після перемоги китайських комуністів у громадянській війні з Гоміньданом, лідер останнього Чан Кайші та його прихильники втекли на Тайвань і довколишній архіпелаг Пенху, а американський флот не дозволив Мао Цзедуну висадити на них свій десант. КНР вважає Тайвань бунтівною провінцією і декларує намір за будь-яку ціну повернути острів, якщо буде потрібно, то й військовим шляхом. Натомість тайванська влада вважає себе єдиним законним урядом усього Китаю (офіційна назва країни — Республіка Китай. — Ред.).
Зараз Тайвань — демократична країна з квітучою ринковою економікою, населенням 23 млн осіб і 300-тисячною армією. Однак із міжнародним визнанням не склалося. Наразі Тайвань офіційно визнають лише 14 із 193 членів Організації Об’єднаних Націй та Ватикан (Україна офіційно вважає Тайвань частиною КНР).
Співпрацю з багатьма країнами світу за відсутності дипломатичних зв’язків здійснюють через неурядові організації з розвитку економічної та культурної співпраці (де-факто посольства), створені на взірець Американського інституту на Тайвані та Тайбейського економічного і культурного представництва у США. Однак і цю ініціативу, яка допомагає підтримувати неофіційні взаємини з островом, КНР активно блокує. Підтвердження — нещодавнє розірвання невеличкою південноамериканською країною Ґаяна угоди про відкриття тайванського офісу взаємодії після того, як Пекін закликав її «виправити свою помилку».
Не поспішає розвивати стосунки з Тайванем і Україна. «Очевидно, що небагато держав у світі готові кинути виклик могутньому Китаю. Так, наприклад, під тиском Пекіна Україна відкликала свій підпис зі спільної заяви про становище з правами людини в Сіньцзян-Уйгурському автономному реґіоні. Годі й казати, що в таких умовах, зважаючи на статус КНР як головного торгового партнера й офіційну підтримку ним територіальної цілісності України, Київ не зміг би наважитися на ті чи інші кроки, спрямовані на посилення економічної та культурної співпраці з Тайванем», — пише київський тижневик «Дзеркало тижня».
Як повідомляв «Міст», військові літаки КНР вторглися в повітряний простір Тайваню.

Ігор Берчак

До слова
15 американських моряків отримали незначні поранення після того, як атомна субмарина USS Connecticut Військово-морського флоту (ВМФ) США зіткнулася з «невідомим об’єктом» під час занурення у води Південно-Китайського моря. «Атомна установка та відсіки USS Connecticut не постраждали і залишаються повністю функціональними. Субмарина своїм ходом прийшла на базу на острові Ґуам», — повідомили у ВМФ США. USS Connecticut — одна з трьох субмарин класу Seawolf. Вартість кожної становить 3 млрд USD. Човни оснащені ядерними силовими установками та здатні нести до 50 ракет типу Tomahawk. Інцидент із USS Connecticut стався на тлі зростання напруженості навколо Тайваню. Та, варто зазначити, що в Південно-Китайському морі зіштовхнулися інтереси багатьох країн. КНР претендує майже на всю акваторію, з чим категорично не погоджують В’єтнам, Філіппіни, Малайзія та Бруней.

About Author

Meest-Online