Новини для українців всього свту

Monday, Jun. 21, 2021

Пекін застосовує на міжнародній арені політику «м’якої сили»

Автор:

|

Червень 01, 2021

|

Рубрика:

Пекін застосовує на міжнародній арені політику «м’якої сили»

Китайська Народна Республіка (КНР) усе більше посилює свій вплив в Європейському Союзі (ЄС) через Угорщину. Впродовж кількох років угорські представники в європейських структурах перманентно виступають проти резолюцій ЄС, які критикують Пекін.

«Вакцинна» політика
Усі члени Євросоюзу підтримують тісні економічні зв’язки з КНР, але в жодній із них немає такого потужного політичного впливу Пекіна, як в Угорщині. Так, Будапешт 5 травня вже вдруге за три тижні не дав ЄС прийняти резолюцію, яка засуджує реформу виборчого законодавства, що остаточно позбавила автономії провінцію Сянган. В середині квітня Угорщина також заблокувала резолюцію про статус Гонконґу.
В останні роки члени Угорщини в європейських структурах не раз не пропускали резолюції Євросоюзу, спрямовані проти пекінської політики. Будапешт, щоправда, підтримав санкції через порушення прав людини, але розцінив ці заходи як «безглузді та шкідливі».
Угорщина стала першою країною Євросоюзу, яка почала застосовувати китайський препарат для вакцинації свого населення від коронавірусної інфекції, попри відсутність схвалення регулятора ЄС. Одним із перших, хто отримав це щеплення, став Віктор Орбан, прем’єр-міністр країни. Також в Угорщину літаками та потягами достачають китайські маски та захисний одяг. З березня транспортні літаки літають мало не щодня. Іноді ці літаки навіть зустрічає особисто глава угорського уряду.
Як зазначив Тамаш Мацура, доцент будапештського Університету Корвіна, отримані з КНР маски й інше медичне обладнання — не безплатні, вони оплачені урядом. «У мене виникають суперечливі почуття в зв’язку з тим, що уряд висловлює подяку. Гадаю, що, будучи членом ЄС, варто більше звертати уваги на фонд, створений для відновлення після пандемії», — зазначив він.
Угорщина також є єдиною країною в ЄС, яка не визнала потенційні проблеми в плані безпеки, які створюють китайські постачальники, такі, як Huawei, для мобільних мереж 5G. У Будапешті розташована найбільша виробнича база Huawei за межами КНР і новий реґіональний центр досліджень і розробок компанії.

Шпигування через освіту
А зараз розгораються дискусії навколо філії Університету Фудань у Будапешті, який стане першим китайським закладом вищої освіти (ЗВО) в Євросоюзі. 27 квітня ц. Р. Угорщина підписала стратегічну угоду з Університетом Фудань, згідно з якою до 2024-го в Будапешті відкриють філію цього ЗВО. Вона також стане першим іноземним представництвом шанхайського престижного навчального закладу.
Будівництво філії оцінюють у майже 2 млрд USD. Це більше, ніж угорський уряд витратив на всю систему вищої освіти 2019 року. П’яту частину цієї суми візьмуть із державного бюджету, решту надасть у кредит китайський банк.
Уряд Угорщини заявляє, що філія підвищить стандарти вищої освіти в країні, однак угорський публіцист Янош Райхерт попереджає, що цей університет є значущою інституцією китайської комуністичної держави. «Ця інституція, серед іншого, готує кадри для вищих політичних кіл, причому в марксистському дусі. Будівля філії Університету Фудань у Будапешті, судячи з усього, буде розташовуватися якраз там, де закінчується залізнична лінія Белград-Будапешт (також угорсько-китайський проєкт. — Ред.). Вся ця історія виглядає як іще один крок на шляху до колонізації Китаєм», — вважає він.
Каталін Чех, член Європейського парламенту від угорського руху Momentum, заявила, що попросила Жозепа Борреля, главу зовнішньої політики ЄС, завадити створенню філії в Будапешті через серйозні ризики для блоку. «Пекіну потрібні «троянські коні» в ЄС, й угорський уряд добровільно пропонує Угорщину на цю роль. Коли країна ставить інтереси КНР вище за інтереси європейської спільноти або вище за інтереси своєї країни, постають високі ризики», — не сумнівається вона.
У березні ц. р. портал Direkt 36 опублікував детальне розслідування про шпигунську діяльність Китаю на угорській території. Експерти зазначають, Угорщина стала важливою базою для діяльності спецслужб КНР в Євросоюзі.
З цього розслідування випливає, що 2,8 тис. китайських студентів, які вже живуть в Угорщині, систематично вербують спецслужби їхньої країни. Цікаве й те, що з 20 тис. осіб, які починаючи з 2012 року отримали дозвіл на проживання в Угорщині в рамках програми «золотої візи», 80 % — китайці.

Лише прагматизм
Однак політичний курс прем’єра Орбана щодо КНР пояснюється не його захопленням комуністичною країною, а прагматизмом. «Відкрити Угорщину на схід», — так описує він мету своєї політики зближення з Китаєм, Росією та Центральною Азією, яку проголосив ще до свого приходу до влади 2010-го.
Таким чином глава угорського уряду хотів досягти того, щоб його країна розширювала економічні зв’язки, знаходила нові джерела інвестицій і стала більш незалежною від західних фінансових інститутів, таких, як Міжнародний валютний фонд, який 2013 року закрив своє представництво в Угорщині.
Відтак створення китайсько-угорського повітряного Шовкового шляху зробило міжнародний Будапештський аеропорт ім. Ференца Ліста величезним вантажним хабом. Раніше між Будапештом і Чженчжоу курсували три прямих вантажних рейси на тиждень, тепер їх стало п’ять, обсяг вантажів, які пройшли через це летовище, щороку збільшується на десятки тонн.
Йожеф Кошут, керівник служби вантажних перевезень аеропорту Будапешт, каже, що в майбутньому кількість рейсів можна буде збільшити в середньому в 1,5 разу. Торік летовище Будапешта опрацювало загалом 140 тис. т вантажів. Очікується, що повітряний «Шовковий шлях» щороку збільшуватиме вантажопотік на 20-30 тис. т. Більша частина доправлених до Угорщини товарів із КНР пересилають до сусідніх європейських держав.
Йожеф Кошут зазначає, що в квітні ц. р. з китайських товарів, що надійшли через аеропорт, в самій Угорщині залишилося лише 20 %, решта потрапили в інші країни.
Однак флагманський інфраструктурний проєкт Китаю в Центральній і Східній Європі — це залізнична лінія «Будапешт-Белград». Для її будівництва Пекін надав Угорщині кредит майже на 2 млрд USD. Її будівництво розпочалося наприкінці 2020-го, попри пандемію коронавірусу. Лінія, якою раніше з Парижа до Стамбула курсував «Східний експрес», має сполучити Угорщину зі сусідньою Сербією 350-кілометровим полотном.
Планується впровадити китайські потяги, максимальна швидкість яких складатиме 200 км/год. Завдяки цьому час поїздки скоротиться із теперішніх восьми до менше трьох годин.
КНР, Угорщина та Сербія досягли угоди про будівництво 2014 року. Сербія розпочала будівництво приблизно два роки тому. Тим часом Угорщина, яка входить у ЄС, спізнилася з початком реалізації через європейські норми, що стосуються прозорості способів розміщення замовлень у рамках державних проєктів.
Скориставшись європейською борговою кризою, Пекін став нарощувати експансію в Євросоюзі, в якому намітився розкол через ослаблення економік країн-учасниць. 2012-го була створена структура для співпраці Китаю з країнами Східної та Центральної Європи (спершу 16+1, а потім 17+1, коли приєдналася Греція). У ці країни потекли китайські гроші. Цей залізничний проєкт є одним із центральних елементів. Китайські товари транспортують до Європи з грецького порту Пірей, який викупили китайські державні компанії.
Пекін надає великого значення стосункам із Угорщиною, зазначає японське видання Asahi Shimbun, оскільки Будапешт регулярно блокує антикитайські резолюції в ЄС. «Орбану, який свавільно ставиться до проблем свободи слова та прав людини, зручно отримувати гроші від Китаю, який не вимагає дотримуватися закону і не висуває інших умов», — зазначає газета.
Віктор Орбан виступає на підтримку в Угорщині «неліберальної демократії», як він це сам називає, тож Будапешт відзначили в щорічній доповіді правозахисної організації Freedom House, опублікованій у квітні ц. р., в зв’язку з «безпрецедентним погіршенням демократії за останнє десятиліття».
Як повідомляв «Міст», китайці хочуть повністю асимілювати всіх мусульман у країні.

До слова
Євросоюз розглядає можливість почати робити заяви від імені 26 членів, виключивши з цього Угорщину через серію її нещодавніх вето щодо низки питань. Про це з посиланням на дипломата ЄС 22 травня повідомив портал Euractiv. Зокрема, в квітні ц. р. Угорщина заблокувала заяву ЄС з критикою китайського закону про безпеку в Гонконзі, а 18 травня не приєдналася до 26 інших міністрів закордонних справ у заклику до перемир’я в конфлікті Ізраїлю та Палестини. Також влада Угорщини заявила, що не схвалить угоду ЄС про торгівлю та розвиток із країнами Африки, Карибського басейну і Тихого океану, позаяк це призведе до збільшення кількості мігрантів до Євросоюзу. У відповідь на запитання журналіста про те, як інші країни ЄС ставляться до угорських вето, євродипломат, який попросив не називати його імені, зазначив, що інша частина блоку незадоволена. «Ми послідовно погоджуємося з дуже важливих міжнародних питань із 26 і не можемо погодитися з 27. Це недобре. Можливість робити заяви на 26-му кроці, безумовно, є, але це не бажано», — наголосив він, однак додав зазначив, що такий крок «не ослабить ЄС у глобальному масштабі».

About Author

Meest-Online