Новини для українців всього свту

Wednesday, Apr. 14, 2021

Османи наступають: навіщо Туреччині Ірак, Лівія та Сирія?

Автор:

|

Березень 01, 2021

|

Рубрика:

Османи наступають: навіщо Туреччині Ірак, Лівія та Сирія?
Турецькі військові у Сирії

У ХХІ ст. не залишилося колись могутніх імперій, що панували світом. Але дехто намагається фактично відродити деякі з них. Зокрема, Путін — Російську імперію, а Реджеп Таїп Ердоган — Османську. Історично Україна завжди опинялася на перехресті їхніх політичних інтересів. Для зосередження ще більшої влади у своїх руках президент Ердоган планує нові зміни до Конституції ТР. Востаннє зміни до неї вносили у квітні 2017 року в результаті референдуму. Тоді в Основному законі з’явилися 18 поправок, зокрема, скасували посаду прем’єр-міністра і збільшили кількість депутатів парламенту. Президент отримав повноваження призначати міністрів, а також представляти бюджет на розгляд парламенту, висувати кандидатури суддів вищих судів, розпускати парламент та запроваджувати в країні надзвичайний стан. Укази президента набули статусу законів.

Ірак
Нещодавно армія Турецької Республіки (ТР) завершила чергову військову операцію на півночі Іраку проти Робочої партії Курдистану (РПК). Влада Іраку й Іракського Курдистану не стала перешкоджати Анкарі, однак представник близького до Ірану іракського шиїтського народного ополчення «Аль-Хашд аш-Шааб» закликав протистояти «турецькій аґресії». В турецькій операції «Кіготь орла-2» брали участь більше 40 військових літаків, безпілотники, літаки-заправники. Бойові дії розгорнулися на території 75 х 25 км.
В Іракському Курдистані Анкара створила близько 30 тимчасових військових баз. За останні п’ять років турецьке військо ліквідувало більше 10 тис. членів РПК. Ставлення Багдада до військових операцій Анкари на своїй території далеко не однозначне. Періодично іракська влада скаржиться в Організацію Об’єднаних Націй (ООН) на порушення свого суверенітету, але при цьому продовжує співпрацювати з турецькою стороною. Після провалу референдуму за незалежність Іракського Курдистану в жовтні 2017 року ця територія опинилася під контролем «Аль-Хашд аш-Шааб». Курдистан — етногеографічна область у Передній Азії, в межах якої курди становлять більшість населення. Він не має певних природних кордонів і розділений між чотирма державами — ТР, Іраном, Іраком та Сирією. Створення Курдистану як незалежної держави передбачалося умовами Севрського мирного договору від 10 серпня 1920 року, однак на практиці цього не сталося, а курдське державне утворення існує лише на території Іракського Курдистану.
За підсумками операції «Кіготь орла-2» Анкара заявила про знищення 53 бойовиків РПК, було уражено 50 цілей, у т. ч. реґіональний штаб РПК. Натомість, за даними курдських джерел, турецькій армії вчинили запеклий опір і вона була змушена відступити. При цьому десятки, якщо не сотні полонених продовжують залишатися в руках РПК, і спроби Анкари їх звільнити не призводять до бажаних результатів.
При цьому Реджеп Таїп Ердоган, президент ТР, зазначив, що жодна країна, жодне відомство, жодна структура, жодна людина не може розслідувати операції Туреччини в Іраку та Сирії. За його словами, Анкара домовилася з центральним і місцевим керівництвом Іраку про повне знищення РПК.

Лівія
Військова допомога Туреччини Урядові національної згоди (УНЗ) Фаїза Сараджа торік відчутно змінила співвідношення сил на його користь у протистоянні з Лівійською національною армією (ЛНА) бунтівного маршала Халіфи Хафтара. Однак навіть попри досягнуту на міжнародній конференції в Берліні (Німеччина) домовленість не надавати підтримки жодній зі сторін конфлікту в цій країні, Анкара не планує відкликати своїх вояків із Лівії. «Ми не залишимо Сараджа самого. Ми надамо йому свою підтримку», — заявив президент Ердоган і запевнив, що метою турецьких військових є винятково навчання лівійських колег. Таке рішення турецький парламент схвалив 2 січня ц. р., отже, всі необхідні законодавчі підстави для цього буцімто створені.
Анкара наполягає, що її мета — підтримати УНЗ, визнаний міжнародною спільнотою. Але турецьким лідерам не подобаються спроби деяких партнерів по НАТО грати на обидві сторони. Приміром, Франція розвиває зв’язки з маршалом Хафтаром, а США займають суперечливу позицію щодо цього конфлікту.
Активність президента Ердогана має стратегічні цілі. ТР вважає Лівію частиною своєї сфери впливу у східному Середземномор’ї та важливим економічним партнером в Африці. Адже у Туреччині небагато союзників у цьому реґіоні. З військовим урядом Єгипту Анкара посварилася, коли підтримала організацію «Брати-мусульмани». Стосунки Туреччини з Ізраїлем, колись близькі, тепер зіпсувалися. А давній конфлікт через Кіпр із Грецією, іншим членом НАТО, тепер посилюється новою проблемою — енергетичною.
У листопаді 2020 року Анкара і Триполі підписали угоду про делімітацію морських кордонів. Відповідно до неї ТР вважає своєю винятковою економічною зоною простір Східного Середземномор’я аж до виключної економічної зони Лівії. Багато хто оскаржує претензії Анкари. Крок Туреччини — це сигнал іншим учасникам енергетичного ринку в реґіоні. Тепер прокласти газогін до Європи, не радячись із Анкарою, буде набагато складніше. Аналітики бачать у цьому кроці спробу протидії Ізраїлю, Єгипту, Греції та Кіпру, які створили Східно-Середземноморський газовий форум.
Лівійський гамбіт ТР може стати причиною ще більшої кризи у Східному Середземномор’ї, а ця криза, своєю чергою, може вплинути на стосунки Анкари як із Москвою, так і з Вашинґтоном, а також із ключовими союзниками НАТО. Туреччина може сподіватися, що її участь у лівійському конфлікті у гіршому випадку призведе до патової ситуації. Тоді в Анкари з’явиться можливість вплинути на кінцевий результат.
Тож турецький уряд ризикує ще глибше застрягнути у лівійській війні, а рішення ввести війська до Лівії означає новий рівень інтернаціоналізації цього конфлікту. Адже якщо уряд в Триполі опиниться у безвихідній ситуації, ТР буде змушена піти на пряму участь у військових діях. У цьому сенсі лівійський конфлікт нагадує набагато масштабнішу катастрофу у Сирії.

Сирія
Під час нещодавньої 15-ї міжнародної зустрічі щодо Сирії в Астанинському форматі, Російська Федерація (РФ), ТР та Іран домовилися продовжувати співпрацю з метою остаточно ліквідувати в Сирії терористичні організації «Ісламська держава», «Джебхат ан-Нусри» і всі інші терористичні групи, визнані такими Радою Безпеки ООН, забезпечуючи при цьому захист цивільних осіб і цивільної інфраструктури відповідно до міжнародного гуманітарного права», — йдеться в спільній заяві трьох країн.
Сторони також засудили активність терористів у різних частинах Сирії, що призводить до жертв серед мирних жителів. «Детально розглянули ситуацію в Ідлібській зоні деескалації та наголосили на необхідності підтримки спокою на Землі шляхом повного виконання всіх наявних угод щодо Ідлібу», — наголошується в документі.
Крім цього, сторони заявили, що продовжують підтримувати суверенітет і територіальну цілісність Сирії. Також у заяві йдеться про те, що Всесвітній організації охорони здоров’я (ВВОЗ) треба приділити увагу вакцинації населення Сирії. «Закликали організації системи ООН, особливо ВООЗ, у т. ч. в рамках ініціативи COVAX, приділити пріоритетну увагу вакцинації населення на території Сирії», — наголошується в заяві.
Також сторони стурбовані гуманітарною ситуацією в Сирії та впливом пандемії, яка ускладнює роботу системи охорони здоров’я та соціально-економічну обстановку в країні.
РФ, Туреччина й Іран також закликали світове співтовариство нарощувати допомогу Сирії без дискримінації, політизації та висунення попередніх умов. Пропонують реалізовувати проєкти з відновлення об’єктів інфраструктури — водо- й електропостачання, шкіл, лікарень, а також щодо гуманітарного розмінування.
У заяві також наголосили на важливості повернення біженців у місця їхнього проживання в Сирії, забезпечення їхнього права на повернення та права на підтримку.
Тим часом у Сирії зараз — хлібна катастрофа. Ціни на хліб із жовтня 2020-го зросли вдвічі. Його обсяги зменшуються. Сирійці стоять у чергах понад сім годин. Діти пропускають школу, аби добути їжу для родини. Ситуацію спровокувала громадянська війна, яку сирійський диктатор Башар Асад розв’язав 2011 року. Під час боїв постраждали три найбагатші сільськогосподарськими угіддями провінції — Алеппо, Ракка та Хасака. Відповідальним за катастрофу є не тільки диктатор Асад, а й Путін, адже РФ підтримує його режим, надає ресурси, зброю та військових. Останні три літа Сирія щороку імпортувала з Росії майже 1 млн т пшениці. Та торік Москва відмовилася від шести контрактів. Постачання зерна скоротили майже вдвічі.

Євген Клен

До слова
Туреччина екстрадувала на Батьківщину 31-річного українця, котрого підозрюють у вбивстві. «Щиро дякую доброму другу та колезі, міністру внутрішніх справ ТР за сприяння в екстрадиції в Україну підозрюваного у вбивстві громадянина України. Це приклад міжнародної правової допомоги та плідної співпраці України та Туреччини у боротьбі зі злочинністю», — заявив Арсен Аваков, міністр внутрішніх справ України. Вбивство скоїли в грудні 2019-го. Тоді у київському Гідропарку зловмисник розстріляв чоловіка й утік. Той загинув на місці. За декілька годин поліція встановила особу зловмисника, за даними правоохоронців, учасника банди. Після скоєння вбивства зловмисник відразу ж поїхав в аеропорт та вилетів до Туреччини. Тепер Національна поліція (НП) України затримала екстрадованого чоловіка, котрого підозрюють у вбивстві. За словами Ігоря Клименка, голови НП, найближчим часом слідчі поліції вручать йому повідомлення про підозру в скоєнні вбивства. Крім цього, готують клопотання про обрання зловмиснику запобіжного заходу — тримання під вартою.
Як повідомляв «Міст», Туреччина готова випускати свої бізпілотники в Україні.

About Author

Meest-Online