Новини для українців всього свту

Saturday, Sep. 25, 2021

Чому РФ може поплатитися за помилку 1979 року та як це вплине на КНР

Автор:

|

Серпень 31, 2021

|

Рубрика:

Чому РФ може поплатитися за помилку 1979 року та як це вплине на КНР
Прапор Афганістану

Після виходу американського військового контингенту та захоплення екстремістами руху «Талібан» влади в Афганістані, політичні та безпекові розклади в Центральній Азії докорінно зміняться. Приготуватися варто передусім Російській Федерації (РФ), Таджикистану й Узбекистану. Те, що 300 тис. армія Афганістану склала зброю перед талібами, стало найбільшим сюрпризом для американців, які не розраховували, що повстанці так швидко візьмуть Кабул. Тому й довелося поспіхом спалювати документи свого посольства в Афганістані й евакуювати дипломатів. Українці ж узялися екстраполювати події в Афганістані на Донбас. Мовляв, якщо американці зрадили афганців, то і нас можуть.

Що треба знати?
Майже в кожному великому українському місті є меморіали пам’яті воїнів, які полягли в Афганістані. Військове вторгнення СРСР розпочав 25 грудня 1979 року. Чверть загального числа радянських військовослужбовців, які воювали в Афганістані, складали українці. Понад 160 тис. їх пройшли радянсько-афганську війну, більше 3 тис. там загинули. Радянська військова інтервенція в Афганістан 1979-1989 рр. була окупацією. На знак протесту більшість країн Заходу й ісламські держави бойкотували літні Олімпійські ігри 1980-го в Москві.
Після кривавих терактів ісламістської організації «Аль-Каїда» у Нью-Йорку та Вашинґтоні 11 вересня 2001 року, де загинули майже 3 тис. американців. Коаліційні сили під проводом НАТО увійшли до Афганістану для боротьби з «Талабаном», який переховував Усаму бін Ладена, засновника «Аль-Каїди». До речі, тоді вперше і наразі востаннє Альянс застосував ст. 5 Статуту про колективну оборону.
Таліби з’явилися на півночі Пакистану після виведення радянських військ із Афганістану. Це були переважно студенти релігійних семінарій — місцеві етнічні пуштуни. Фінансово їх підтримувала Саудівська Аравія. Вперше таліби захопили Кабул 1996 року. До введення переважно американських та британських військ під проводом НАТО 2001 року, практично по всій країні діяли закони шаріату.
Таліби заборонили телебачення, музику, алкоголь і комп’ютери. Вбивць публічно страчували родичі жертв. Злодіям ампутували кінцівки, а за подружню зраду публічно закидали камінням. Але найбільше страшних заборон торкнулися жінок. Лак на нігтях однієї жінки став причиною ампутації пальців.
Також жінкам було заборонено навчатися, виходити з дому без супроводу родичів чоловічої статі, носити будь-що, крім бурки чи паранджі, кермувати автівками й їздити у громадському транспорті разом із чоловіками, лікуватися у медиків-чоловіків, сміятися та навіть голосно розмовляти. Жінка не мала права на розлучення, а заміж могли віддати без її згоди.
За 20 років війни в Афганістані Америка втратила понад 3,5 тис. своїх військовослужбовців. Поранили більше 20 тис. людей. А вкладені фінансові ресурси перевищили 2 трлн USD.

Медійна оцінка
Більшість провідних американських засобів масової інформації (ЗМІ) пишуть про провал американської політики в Афганістані через нездатність впоратися з шаленою корупцією в армії та поліції. А The New Yorker узагалі пророкує гуманітарну катастрофу в країні та ризик відновлення терористичних рухів.
The New York Times пише про тих афганців, які повірили в американську мрію розбудови вільного демократичного суспільства, а адміністрація Джо Байдена мала б їх захистити.
The Time вказує на прорахунки розвідки, яка вважала, що афганські сили зможуть стримувати наступи талібів більше року. Потім розвідка змінила свій прогноз, зменшивши тривалість можливої оборони до місяця. «Талібан» же захопив країну за десять днів, а Кабул узагалі взяв без бою.
Багато експертів та аналітиків вважають, що вихід із Афганістану — ганебна поразка адміністрації президента Байдена, яка принижує авторитет Америки на міжнародній арені. Однак треба чесно визнати — Сполучені Штати нічого нікому не винні. В травні 2011-го Усама бін Ладен загинув у результаті операції американських військових у Пакистані. Тобто, першочергової цілі було досягнули.
Ще за президентства Барака Обами Джо Байден виступав за вихід США з Афганістану. Тож його політика більше схожа на закінчення старих війн. До того ж не зайвим буде нагадати, що саме Дональд Трамп, який звинуватив Байдена у слабкості, 2020 року підписав угоду з талібами про виведення американських військ із Афганістану в обмін на мирні перемовини з обраним урядом країни та, що найголовніше, повну заборону «Аль-Каїди».
Politico пише, що поспішний вихід американських військ із Афганістану дуже турбує активістів у Білорусі, Україні і на Тайвані. «Їх цікавить майбутнє, а воно є невтішним», — зазначає видання.
NYT зазначає, що наслідки афганської кризи відчуватимуться далеко за межами реґіону. А РФ використовуватиме вихід США з Афганістану як арґумент на користь того, що Вашинґтону безглуздо підтримувати інші реґіони, зокрема, Україну.
National Interest пише про небезпеку безвідповідального застосування таких термінів, як «партнер» і «союзник», які, на його думку, обманюють очікування. «За останні сім років ми бачили, як РФ перевіряла, передусім на прикладі України, розрив між риторичними обіцянками підтримувати Київ і тим, що США фактично були готові поставити на карту», — пише видання.

Що буде тепер?
В аеропорту Кабула, який таліби не контролюють, паніка, постріли та справжня боротьба за життя. Тисячі людей штурмують летовище у надії на евакуацію. Місцеві ЗМІ повідомили, що загинули вже п’ятеро людей. Вони залазили на крила та шасі літака, а після злету падали на землю з величезної висоти.
Ніхто не знає, чого очікувати від «Талібану». Чи не повториться історія, як із провальною радянською інтервенцією 1979-1989 рр., після якої власне і виник рух талібів? Адже США виходять і на території Афганістану можуть постати нові терористичні рухи та загрози. Борис Джонсон, прем’єр-міністр Великої Британії, заявив про неприпустимість визнання «Талібану».
Проте зараз уже можна спрогнозувати, що вихід США з Афганістану суттєво вплине на РФ, Китайську Народну Республіку (КНР) та Узбекистан із Таджикистаном. На думку Михайла Самуся, заступника директора Центру армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань, американці розрахували так, що Афганістан стане проблемою не для США, і не вони тепер витрачатимуть свої сили та сотні мільярдів доларів, а хтось інший.
У Таджикистані зараз пострадянський авторитарний режим, який явно не дає можливості населенню розвиватися. А ідеологія «Талібану» може лягти на сприятливий ґрунт. Йому не треба переходити кордони. Таліби можуть спершу захопити їх ідеологічно, а потім так само за одну ніч владі цих країн доведеться швидко евакуюватися.
«20 років США захищали РФ і країни Центральної Азії від нестабільності й ідеології, яка може походити з Афганістану. Путін упевнено почувався на цьому напрямку, американці забезпечували йому спокійне життя, він міг стягувати на Захід 150 тис. військ, не побоюючись загроз із Півдня. Тепер «аґресивний» блок НАТО та США звідти зникають, КНР разом із Пакистаном спробують спроєктувати подальшу енергію розвитку ситуації на Північ. Це матиме вплив на Таджикистан, Узбекистан, Туркменістан і РФ. Адже тільки в Москві проживає кілька мільйонів узбеків і таджиків», — вважає експерт.
До цього додається ризик збільшення потоку контрабанди та наркотиків. Посівні площі опіумного маку в Афганістані перевищують сотні тисяч гектарів, країна є найбільшим виробником героїну в світі. Це створює небезпеку передусім для КНР, якому не треба нестабільність у реґіоні, який є основним транспортним коридором «Один пояс, один шлях».

Що з цього Україні?
Події в Афганістані збурили суспільство по всьому світу, фактично розколовши на два табори: одні підтримують дії президента Байдена, інші їх засуджують, особливо російська пропаґанда. Україна не стала винятком. Дописувачі українського сегменту соцмереж жваво порівнювали події в Афганістані з війною на Донбасі, мовляв, марно сподіватися на американців, бо вони і нас здадуть у незручний момент. Афганістан має статус основного союзника США поза НАТО, на якому наполягають деякі українські політики та дипломати, проте уряду президента-втікача це не допомогло.
За словами Олени Гетьманчук, директорки центру «Нова Європа», Джо Байден не раз давав зрозуміти, що у кожної країни, в яку США інвестують людські та фінансові ресурси, є певний проміжок часу, впродовж якого вони мають виправдати ці інвестиції, або ні.
Чи є в уявленні президента США такий «термін» підтримання та допомоги Україні? Україна все ще має шанс на суттєву американську підтримку та допомогу, чи вона вже цей шанс втратила і ним не скористалася?
Попри на те, що американські сенатори часто називають Україну союзником, США малюють чітку, різку і контрастну лінію розмежування між союзниками за договором і «всіма іншими». Кілька років тому, щоб виправити цей недолік, Конґрес навіть спробував офіційно оголосити Україну союзником Сполучених Штатів поза НАТО.
Утім, українські експерти наполягають, що в Україні й Афганістані занадто різні ситуації, щоб проводити паралелі. Так, зокрема, вважає Володимир Огризко, колишній міністр закордонних справ України. А Ігор Семи волос, директор Центру близькосхідних досліджень, пояснює, в чому відмінність між обома країнами. «Афганістан віддавна є країною, яка не відбулася: з 1973 року він перебуває в стані нестабільності, багато поколінь афганців виросли в умовах війни та невизначеності. Спроба проводити паралелі — це уявлення про те, що нібито «все у світі обертається навколо України», — запевняє експерт.
Юрій Пойта, керівник секції Азійсько-Тихоокенського реґіону New Geopolitics Research Network, також вважає, що ситуацію, яка є в Україні, і ситуацію, яка є в Афганістані, не можна порівнювати. «Там інші інтереси — як в афганського уряду, так і в зовнішніх гравців. Там інша економічна модель держави. Натомість треба зрозуміти, як прихід «Талібану» вплине на реґіональну безпеку», — зазначає він.
Як повідомляв «Міст», таліби розстріляли відомого афганського музиканта.

Христина Зеленюк, ТСН

About Author

Meest-Online