Новини для українців всього свту

Thursday, Jun. 17, 2021

Чого чекати від хунти у М’янмі

Автор:

|

Лютий 15, 2021

|

Рубрика:

Чого чекати від хунти у М’янмі
Аун Сан Су Чжі

Військові М’янми взяли країну під свій контроль. Вони затримали Він М’їна, президента країни, Аун Сан Су Чжі, керівницю панівної партії та фактичну лідерку країни, а також решту політичного керівництва. Це вже четвертий за 63 роки державний переворот у державі.

Хунта в дії
На парламентських виборах у листопаді 2020-го Партія солідарності розвитку «Сюзан», створена військовими, отримала 33 із 476 депутатських крісел. А 82 % парламентських місць відійшли політичній силі Аун Сан Су Чжі, завдяки чому вона сформувала уряд іще на п’ять років. Генерали заявили, що вибори «сфальсифіковані», і в лютому ц. р. захопили владу, заявивши про плани провести нові вибори після скасування режиму надзвичайного стану. Вони також пообіцяли реформувати виборчу комісію для перевірки результатів виборів минулого року, а після нових виборів — передати владу обраній партії.
Тож трохи більше ніж через десять літ після звільнення Аун Сан Су Чжи, яке поклало кінець 15 рокам її домашньому арешту, колишню дисидентку разом із соратниками знову заарештували. Військові утримують їх в державній резиденції в Нейпьідо, столиці держави.
Контрольований армією телевізійний канал Myawaddy TV повідомив про запровадження надзвичайного стану терміном на один рік і призначення виконувачем обов’язки президента М’їн Шве, котрий раніше керував військовою розвідкою.
Асоціація банкірів М’янми оголосила, що всі банки зачиняються. Міжнародне авіасполучення припинили. Доступ до Instagram, Twitter і Facebook та інших месенджерів заблокували на невизначений термін. Однак декотрі жителі країни мають доступ до соціальних мережі, зокрема, за допомогою VPN. Саме через соцмережі жителі висловлювали протест і ділилися планами про акції громадянської непокори.

Хто така Аун Сан Су Чжі?
Колишня дисидентка Аун Сан Су Чжі є справжньою музою цієї «орвелліанської» нації (автор «1984» служив у Бірмі поліціянтом. — Ред.), де цінності вивертають навиворіт: демократія — це диктатура, а «великий брат генерал» — гарант добробуту мас.
Пані Су, як жителі часто називають правительку своєї країни, встигла побувати й «іконою світової демократії». Багато років була «азійською Антігоною», виступаючи проти військової диктатури, прийняла мучеництво заради свобод.
1991-го, коли вона ще перебувала під домашнім арештом, жінку нагородили Нобелівською премією миру. Однак 2016 року блиск Аун Сан Су Чжі згас. Останнім часом її критикували за те, що стиль правління лідери нагадує авторитарний. Одним із приводів для критики Аун Сан Су Чжі є її стриманість у питанні порушення прав мусульманської меншини рохінджа.
Глава держави не засудила вбивства, зґвалтування, підпали сіл і депортацію мусульманського населення М’янми, які проводить армія. Ба більше, в Гаазі (Нідерланди) виступила на захист генералів, котрих Організація Об’єднаних Націй (ООН) звинуватила в геноциді. «Військова хунта, яка правила М’янмою десятиліттями, ніколи не відходила від влади, ніколи не підпорядковувалася цивільній владі, тож у певному сенсі проявилася політична реальність, яка існувала весь час», — пояснює Джон Сіфтон, член правозахисної організації Human Rights Watch.

Реакція на події
Ентоні Блінкен, державний секретар США, закликав бірманських військових звільнити всіх затриманих. Він зазначив, що Вашинґтон підтримує прагнення народу М’янми до демократії, свободи, миру та розвитку. Своєю чергою, Дженніфер Псакі, прес-секретар Білого дому, заявила, що Америка проти будь-яких спроб змінити результат нещодавніх виборів, а також завадити демократичній передачі влади в М’янмі. За її словами, Вашинґтон вживе заходів щодо винних, якщо вони не скасують свої кроки.
А Джо Байден погрожує запровадити санкції щодо М’янми. «Захоплення влади в М’янмі військовими, затримання Аунг Сан Су Чжі й інших чиновників, а також оголошення надзвичайного стану в країні є прямим нападом на прагнення країни перейти до демократії та верховенства права, — заявив він. — В умовах демократії сила ніколи не має прагнути до того, щоб придушити волю народу або спробувати стерти результати виборів, які заслуговують на довіру.
Американський лідер нагадав, що США раніше скасували санкції щодо М’янми, але готові знову без вагань відновити їх, якщо країна зійде зі свого шляху до демократичних перетворень. Він також закликав міжнародне співтовариство разом чинити тиск на військових М’янми, щоб вони негайно віддали захоплену владу, звільнили захоплених активістів і представників уряду і не допустили насильства проти цивільного населення. «Ми будемо працювати з нашими партнерами в реґіоні та світі над питанням наданням підтримки з відновлення демократії та законного порядку, а також притягненням до відповідальності причетних до підриву демократичного процесу в М’янмі», — наголосив господар Білого дому.
Стурбованість висловив і Антоніу Гутерріш, генеральний секретар ООН. Він вважає, дії військових серйозно підривають минулі в М’янмі демократичні реформи. Тож Рада Безпеки (РБ) ООН погодила спільну резолюцію щодо подій у М’янмі, у якій заявила про «глибоке занепокоєння» та закликала звільнити лідерку М’янми й інших осіб, затриманих військовими. У початковому тексті резолюції авторства Великої Британії містилися положення зі засудженням перевороту, але згодом формулювання пом’якшили, щоб заручитися підтримкою Китаю та Росії, які традиційно виступають проти будь-яких жорстких дій до М’янми. В узгодженій резолюції РБ наголошується на необхідності підтримки демократичних інститутів і процесів, утриманні від насильства та повній повазі прав людини, основних свобод і верховенства права.
Натомість представник Китаю в ООН заявив про сподівання Пекіна, що ключові ідеї, які містяться в заяві РБ, будуть почуті всіма сторонами та приведуть до позитивного результату. «Як дружній сусід М’янми Китай сподівається, що всі сторони в М’янмі поставлять на перше місце сподівання й інтереси народу, належним чином врегулюють розбіжності шляхом діалогу в конституційних і правових рамках, а також забезпечать політичну та соціальну стабільність», — заявив китайський дипломат.
9 лютого в Нейпьідо відбулися протести проти військового перевороту в країні. Поліція розганяла мітинґарів водометами, гумовими кулями та бойовими набоями. Багатьох поранили, одна жінка перебуває в критичному стані.
Як повідомляв «Міст», у М’янмі стався військовий переворот.

Євген Клен

Коментар експерта
Аркадій Бабченко, російський журналіст-дисидент:
— Аун Сан Су Чжі виповнилося 75 років. Борючись із диктатурою, вона підняла за собою мільйони. Десятиліттями громадяни М’янми виходили на протести, билися з поліцією, їздили в автозаках, їх кидали за ґрати, брали участь у голосуванні. Захід вводив санкції проти хунти одну за одною. І нескінченні протести та жорсткі санкції таки змусили хунту піти на демократизацію режиму, випустити Су Чжі та 2016 року допустити її до виборів. І вона перемогла з розгромним рахунком, після чого де-юре очолила країну. Де-юре, бо очолила вона лише цивільну владу. Військові зберегли за собою масу повноважень — весь силовий блок, квоту в парламенті, особливий статус армії закріпили в Конституції. Тож Су Чжі продовжила боротьбу з військом. Щоб остаточно демократизувати країну і зробити армію просто армією, без усіляких квот і особливих статусів.
Але 2017-го сталася нова різанина рохінджа — бенгальських мусульман, котрих у Нижню Бірму завезли ще британці. І хунта, спільно з буддійськими ченцями завжди їх гнобила й убивала. Цього разу військові також не стали церемонитися. Рохінджа думали, що якщо до влади прийшла демократка, котра 15 років відсиділа за свої переконання, то ця демократія поширюється на всіх, а не лише на титульну націю. Та це виявилося не так і сталася звичайна зачистка. З убивствами й іншими жахами. І Су Чжі цю зачистку підтримала. Виступила в Гаазі, де заперечила геноцид рохінджа, відпустила військових із в’язниці та посадила журналістів за «спотворення інформації». І Су Чжі вмить перетворилася на ізгоя та втратила світову підтримку. Канада позбавила її громадянства, ЄС вилучив із числа лавреатів премії Сахарова. Петиція під вимогою позбавити її Нобелівської премії набрала 400 тис. голосів. Чому ж вона так повелася? А в неї не було вибору. Бо опиралася на єдину підтримку, яку мала — народу. А народ виступав за бірманську велич без рохінджа. Тож ніяк інакше вона вчинити не могла.

Гоп-ля
Працівники Київської митниці виявили в поштовому відправленні до М’янми деталь багатоцільового винищувача МіГ-29. Як вказав у декларації відправник-киянин, в бандеролі «містяться запчастини». Але як встановили митні експерти, виявлений прилад — це автономна рульова машина АРМ-150М для літальних апаратів військового призначення, а саме: багатоцільового винищувача четвертого покоління МіГ-29. Згідно з українським законодавством, вивезення таких приладів можливе лише за наявності відповідного дозволу або висновку Державної служби експортного контролю. А такого дозволу відправник не отримав. «Киянин відправив за кордон товар, пересилання якого через митний кордон України в міжнародних поштових відправленнях заборонене як українським законодавством, так і актами Всесвітнього поштового союзу», — наголосили митники. Вони склали протокол про порушення митних правил, а прилад вилучили.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply