Новини для українців всього свту

Wednesday, Jun. 16, 2021

Генерали судяться і не розмовляють між собою

Автор:

|

Лютий 08, 2021

|

Рубрика:

Генерали судяться і не розмовляють між собою
Андрій Таран і Руслан Хомчак на передових позиціях у Донбасі, березень 2020 р.

В умовах гібридної аґресії з боку Російської Федерації (РФ) Міністерство оборони України (МОУ) виявилося практично паралізоване через особисті чвари між генералами. Міністр Андрій Таран та головнокомандувач Збройних сил України (ЗСУ) Руслан Хомчак (не плутати з Верховним головнокомандувачем, яким є президент Володимир Зеленський. — Ред.) навіть не розмовляють один із одним, натомість пишуть позови до судів і заяви до Державного бюро розслідувань (ДБР) і Служби безпеки України. Журналісти й експерти кажуть: причиною генеральської війни став розподіл контролю над військовим бізнесом.

Суперечка за сотні мільйонів
Згідно зі судовими реєстрами, Руслан Хомчак, Сергій Корнійчук, начальник Генерального штабу (ГШ), Ігор Хоменко, екскомандувач Медичних сил і Сергій Дроздов, командувач Повітряних сил подали щонайменше п’ять судових позовів проти міністра Тарана. Той у відповідь написав заяви до ДБР, яке відкрило серію карних справ проти вищого командування ЗСУ.
Портал «Цензор.нет» пише, що одна з головних причин конфлікту — використання військово-транспортних літаків Іл-76 МД у комерційних цілях, яке міністр Таран своїм наказом заборонив, натомість головнокомандувач Хомчак оскаржив це рішення в суді. Він вважає, що заборона на комерційні рейси позбавляє ЗСУ коштів, які надходять до спецфонду при МОУ й дають можливість забезпечити наліт пілотів і профінансувати паливо та ремонти літаків. Натомість міністр Таран обґрунтував заборону спрацьованим ресурсом літаків, вироблених ще у 1980-х рр., і неприпустимістю витрачати ресурс військових літаків для заробляння грошей.
Ще одне рішення міністра — відмова від подальшого фінансування низки проєктів, які здійснюють багато років за заявкою ЗСУ. Наприклад, найгостріший кулуарний скандал викликала відмова МОУ фінансувати подальшу розробку систем управління військами «Дзвін» і «Простір». Системи розробляють і фінансують багато років, на «Дзвін» уже витратили 700 млн грн, «Простір» розробляють із 2010 року.
На конференції щодо створення Територіальної оборони (ТРО) військові продемонстрували «Дзвін», встановлений у штабі ТРО Сухопутних військ. Однак МОУ за результатами аудиту зробила висновок, що програма «Дзвін» не відповідає заданим параметрам і вимагає додаткової перевірки.
Підставою для такого рішення стала окрема думка трьох військовослужбовців військової частини «Аеророзвідка», яка просуває власний проєкт системи управління військами «Дельта», що брала участь у спільних маневрах із НАТО. Ця окрема думка і стала підставою для рішення міністра Тарана призупинити фінансування, і 2020-го на «Дзвін» не витратили ні копійки. «Хто має рацію, а хто винен — без доступу до секретних матеріалів технічних завдань висновок зробити неможливо», — пише «Цензор.нет».
Ще одна карна справу пов’язана зі системою управління безпекою військових об’єктів «Фортеця». Військові витратили на неї понад 400 млн грн і хочуть витратити ще 200 млн, але генерал Таран невдоволений результатами виконання першого етапу, тому зупинив платежі.

Відхід від стандартів НАТО
Одразу після свого призначення в березні 2020 року на посаду міністра оборони Андрій Таран почав здійснювати серйозні кроки зі згортання реформи ЗСУ за стандартами НАТО, зокрема, підписав наказ про ліквідацію Проєктного офісу реформ (ПОР), який був рушієм і мозковим центром змін у війську. Ще одним тривожним дзвіночком стала заява нового міністра про те, що адаптація ЗСУ до стандартів НАТО є найближчим часом недосяжною метою. Тоді Андрій Загороднюк, міністр оборони України зі серпня 2019-го по березень 2020 року), так прокоментував «Радіо Свобода» висловлювання свого наступника: «Такі заяви викликають стурбованість. Як можна серйозно говорити про те, що ми йдемо в НАТО (нагадую, що про це написано і в Стратегії національної безпеки, і в Конституції України) і при цьому одразу ж відмовлятися від переходу на стандарти? Адаптація та запровадження стандартів є частиною інтеграції, і не можна робити одне без іншого».
Але новий міністр оборони на критику зважав мало. Його наступним кроком стало звільнення з посади помічника міністра Андрія Риженка, капітана першого рангу, відомого своєю принциповою позицією в питанні впровадження стандартів НАТО. Й нарешті ліквідація ПОР, створеного в серпні 2015-го з метою комплексного реформування МОУ. «Офіс працював із двома попередніми міністрами, і його внесок у реформування ЗСУ є абсолютно безцінним. За цей період ПОР вдалося започаткувати систему електронних закупівель Prozorro в МОУ, змінити систему харчування, реформувати сержантський корпус, змінити систему закупівель (що була однією з найбільших корупційних «дір» у системі та реформа якої власне опинилася під загрозою зараз), розробити нові підходи до системи забезпечення житлом, розпочати впровадження системи проєктного менеджменту та програмування, впровадження системи демократичного цивільного контролю, реформи системи професійної освіти тощо. При цьому ПОР завжди мав найвищий рівень довіри країн-партнерів. Через це уряд Великої Британії виділяв фінансування на експертів, уряд США прив’язав виділення другої частини суми військової допомоги у 125 млн USD, зокрема, до реалізації реформи закупівель. А уряд Канади був готовий надати значне фінансування на розширення роботи команд реформ саме за моделлю ПОР», — написала тоді на «Українській правді» Аліна Фролова, заступниця міністра оборони України в 2019-2020 рр.

Подарунок для аґресора
Урешті-решт, Андрій Таран примудрився довести ситуацію в МОУ до абсурду. Найгірше, що генеральська війна відбувається в умовах гібридної аґресії РФ, для якої цей скандал став справжнім подарунком. «Четверо генералів-фронтовиків разом із міністром оборони воюючої країни полощуть у судах брудну білизну. Від того тішаться «вовки» в суддівських мантіях, а головне — тішиться Путін-аґресор. Без сумніву, такі конфлікти на вищих щаблях керівництва армії дезорієнтують і деморалізують сотні тисяч наших солдат і офіцерів, підривають єдність і боєздатність нашої армії. Такого в Україні ще не було ніколи, напевно, в жодній країні світу такого не було. Це ганьба і неподобство в мирний час, а в стані війни — просто катастрофа!» — написав у Facebook Анатолій Гриценко, міністр оборони України з лютого 2005-го по грудень 2007 року. І з ним складно не погодитися.
Вочевидь, вирішувати ситуацію доведеться Верховному головнокомандувачу. Але чи зможе колишній шоумен дату раду з ґоноровими генералами? «Президент Зеленський літає на фронт просто для того, щоб зробити фотографії для своєї сторінки у Facebook. За два роки правління жодного разу не провів аналіз реальних проблем в армії. І тому величезні та непомірні амбіції військових керівників спрямовані на боротьбу за владу і за доступ до вух Зеленського, адже президент не ставить їм ніяких конкретних завдань, і ситуація вирішується, тільки якщо її доводять до скандалу», — написав Юрій Бутусов, головний редактор «Цензор.нет».
Як повідомляв «Міст», колишні посли США просять переглянути вирок генералу Назарову.

Ігор Берчак

P. S. На момент підготовки цього матеріалу до друку жодної офіційної реакції ні від МОУ, ні від Офісу президента України (ОПУ) не було. Своєю чергою, Олексій Арестович, радник із інформаційної політики української делегації в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на сході України в Мінську (Білорусь), заявив: «ОПУ багато робить, аби примирити цей конфлікт, принаймні, прибрати його з публічної сфери, тому що попри невизначеність законодавства щодо розподілу функцій керівництва МОУ та ГШ, генерали, які подають в суд на міністра оборони у країні, в якій особливий період і війна — це нонсенс абсолютний».

Мовою чисел
У відповідь на запит «Радіо Свобода» МОУ повідомило скільки військових ЗСУ загинули внаслідок бойових дій на Донбасі впродовж 2020 року. «Кількість військовослужбовців ЗСУ, котрі загинули за період проведення бойових дій під час операції Об’єднаних сил (ООС) із початку 2020 року, становить 50 осіб. Кількість військовослужбовців, котрі отримали поранення за період проведення бойових дій під час ООС із початку 2020 року, становить 339 осіб», — йдеться у документі, підписаному Богданом Сеником, начальником Управління зв’язків з громадськістю ЗСУ. З інших причин, окрім бойових, в зоні ООС упродовж 2020 року померли 79 українських військових. Загалом, за даними відомства, в ході проведення спершу антитерористичної операції, а згодом і ООС проти російських гібридних сил на Донбасі із 2014 року загинули 2 665 військових ЗСУ, поранили 10 152. Кількість «інших загиблих (померлих)» військових ЗСУ, за заявою відомства, становить 1 168 людей.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply