Новини для українців всього свту

Monday, Jul. 26, 2021

Як позбутися приниження, що тривало віками?

Автор:

|

Березень 10, 2016

|

Рубрика:

Як позбутися приниження, що тривало віками?

Російський ведмідь

Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде,
Роблять лихо з вами
Тарас Шевченко «Катерина»

Неповага до мови предків є найкращим прикладом того, що населення України не знає власної історії. Історію для українців писали окупанти, які вкрали в них навіть історичну назву та проголосили її своєю. Імперські окупанти і мову нашу не визнавали та забороняли. Так формувалися російськомовні малороси, потім совєтські люди і, зрештою, російськомовні «соотечественники».
Із огляду етики це — злочин окупанта, який докладав усіх зусиль, щоб українці виростали без власної мови й історії. Якщо мова йде про незнання власної історії, то як можна пояснити людям, що їх позбавили не тільки первісної назви країни — Русь, але й усього, що пов’язане з розвитком Русі-України.
Віками московити забороняли українську писемну мову — книжки, газети тощо. Та вона зберігалася в народних піснях, у піснях кобзарів, які неможливо перекласти іншою мовою. Пісні ніхто ніколи не перекладе так, аби зберегти їхній національний зміст, що передає в нюансах українська народна пісня.
Московські завойовники ніколи не покладалися тільки на окупацію території. Вони нищили насамперед мову та культуру завойованих народів. Оскільки письмовою мовою Московського та Володимирсько-Суздальського князівств була церковно-слов’янська, то Золота орда не забороняла цю мову на підлеглій їй території. Північні князівства на території теперішньої Російської Федерації (РФ) складалися з різноманітних племен, які не мали власної писемності, тому їх легко було примусити слухати мову, якою відправляли служби Божі в церквах. Як зазначають науковці, саме з церковно-слов’янської мови виникла сучасна російська, яка відрізняється від решти слов’янських мов, таких як українська, білоруська, польська, чеська, словацька, сербська, хорватська та словенська. Російська найближча до болгарської, яка певною мірою послужила основою для Кирила і Мефодія, котрим приписують азбуку та переклад Святого письма церковнослов’янською мовою.
Ліна Костенко в збірнику «Україна Incognita ТОП-25» (Київ, 2014) звертає увагу на факт, що: «В усіх народів мова — засіб спілкування, у нас це — фактор відчуження. Не інтелектуальне надбання століть, не код порозуміння, не першоелемент літератури, а з важкої руки імперії ще й досі для багатьох — це ознака націоналізму, сепаратизму, причина конфліктів і моральних прав».
Саме імперське «розуміння» функції мови найвідвертіше висловила Людмила Путіна, колишня дружина президента РФ, у статті «Население — 288 миллионов», надрукованій у газеті «Известия» 27 жовтня 2000 року: «Російська мова об’єднує людей у руський мір — сукупність тих, хто розмовляє та думає цією мовою», далі вона доходить такого висновку: «Межі руського міра проходять по кордонах використання російської мови». Складається враження, що тодішній чоловік Людмили диктував цей текст, бо він цією «ідеєю» зараз виправдовує окупацію Криму та частини східної України.
На щастя, Велика Британія чи США не керуються такими «принципами», бо інакше дві третини планети були б ними окуповані, а їх було б не сумнівних 288 млн (із населенням РФ близько 140 млн), а більше мільярда тих, хто розмовляють англійською — США, Велика Британія, Канада, Австралія, Індія, Пакистан, Філіппіни, Південна Африка, Сянган і решта світу, де розмовляють англійською. Зрештою, коли б Китай висунув «претензії» до п. Путінової, то й кордони «китайського світу» перетнули б кордони російської імперії.
Бо всяка імперія спочатку завойовувала якусь територію, країну, а потім через мову в школах «формувала» й «освоювала» її. Імперія Путіна, завдяки його «ідеям» запроваджує цілковито нову форму окупації — оголошує частину країни російськомовною і нападає на неї. Така тактика була застосована проти Грузії, від якої «звільнили» Осетію й Абхазію, чи Молдови, де проголосили «Придністровську республіку». Так само вчинили і з Україною — спочатку була окупація Криму, а потім частини Донецької та Луганської областей.
З-поміж усіх імперій саме російська показала себе як найбрутальніша на окупованих нею територіях. Ще передвісник імперії, суздальський князь Андрій Боголюбський (1111-1174), показав себе в Києві як вандал, котрий руйнує, спалює й грабує. Не кращою була і доля Новгородської Феодальної Республіки (1136-1478), де й досі не можуть забути різанину, спричинену московськими загарбниками.
Перший цар Московської держави Іван IV навіть «заслужив» прізвище Грозний (1547-1584) та заклав фундамент майбутньої імперії, яка прославилася своєю брутальністю. Він «збагатив» Московську державу захопленням Казанського й Астраханського ханств.
1708 року вже московсько-російську брутальність відчули в козацькій столиці Батурині, населення якої, включно з жінками та дітьми, вирізали російські солдати, а місто спалили та зруйнували. 1917-го, вже «червоні» російські імперіалісти по-варварськи розстрілювали й убивали у Києві кожного, хто розмовляв українською. Через 25 років після цього комуністичні імперіалісти організували нечуваний у світовій історії Голодомор-Ґеноцид, який знищив майже третину населення України.
Російські окупанти не змінилися у своїх бажаннях убивати та руйнувати й у ХХ-ХХІ ст. Спочатку ми бачили брутальність при ліквідації угорського повстання 1956-го, потім — незалежної Чечні, у війні проти Грузії 2008-го, в окупації частини сходу України, у брутальному знищенні цивільного малайзійського літака й у нищівному бомбардуванні незахищених сирійських міст і сіл.
Тобто, майже впродовж 900 років кривавих погромів, окупації чужих територій, спочатку Московськоії, а згодом і Російської імперії не можна було бачити жодного прояву людяності та гуманізму. Брутальне насильство, руйнування, відсутність будь-якої законності на захопленій території, російські імперіалісти демонструють не тільки в Криму та сході України, але й у поведінці зі захопленими українцями, такими як Савченко, Сенцов та інші заручники в російських «судах».
Після деяких заяв Путіна та декотрих російських клоунів від політики про можливе застосування атомної зброї як превентативного заходу свідчить про те, що в РФ далі не турбуються про людські втрати. Фінський маршал Маннерґейм ще 1939-го звертав увагу на те, що «в Росії не розуміють, що таке закон і конституція». Колишній генерал царської армії був добре обізнаний із азіатською частиною Росії, тому й назвав росіян «чужою расою», бо не бачив їх ні слов’янами, ні угро-фінами.
Бачення Маннерґеймом Росії дуже актуальне саме сьогодні в Україні. Він був першим політиком, котрий звернув увагу на те, що Росія використовує перемовини тільки для перепочинку, а потім знов іде у наступ. Саме це відбулося перед Іловайськом, так є й зараз, коли російські банди пробують захопити нові території на Донбасі.
Тому українські засоби масової інформації мають щодня згадувати епізоди з історії України, щоб доносити правду про ті терпіння українців, яких вони зазнали від «братських обіймів» московитів. А вершиною їх був Голодомор 1932-1933 рр.
На жаль, навіть найвищі українські посадовці та народні депутати мало обізнані зі справжньою, нефальсифікованою історією своєї країни. Досі толеруються антидержавні й антиукраїнські партії, відверта проімперська церква Московського патріархату. Призначання на міністерські й інші державні посади людей, котрі ігнорують знання державної мови, є «троянським конем» щодо національної безпеки країни.
Тисячі українських молодих фахівців, навіть із освітою, набутою в західноєропейських університетах, шукають роботу вдома, а Президент і прем’єр-міністр обирають людей із інших країн, хоч ті могли б бути лише добрими радниками україномовного міністра.
Цивілізований світ не може зрозуміти, куди прямує Україна, яка стала жертвою російського імперського шовінізму через мову. Зараз на всіх українських каналах телебачення та радіо російська звучить навіть частіше, ніж за комуністичної імперії. Нормальні люди, котрі не хочуть жити в сусідній країні, мову якої знають, будуть вивчати мову своєї країни, в якій живуть і планують далі тут жити та працювати.
Якщо людина опиниться в хащах, то вона шукає найкоротший шлях дістатися на якусь стежку, дорогу, щоб легше було рухатися далі. Якщо людина спрагла, то вона шукає джерело води, струмок, чи річку, щоб напитися води. Для українців таким джерелом має стати державна мова, яка забезпечить вільний від імперії розвиток, шлях до сім’ї цивілізованих народів, які вивчають інші мови, але знають і цінують свою.
Джеймс Мейс, «прибраний син» і герой України, мав би стати прикладом для всіх українців. Цей «кровний американець» дуже ґрунтовно вивчав історію України та горезвісного Голодомору і саме це спонукало його до вивчення української мови. На запитання «корінного українця» «Чому ви займаєтеся дослідженням Голодомору?» Він відповів: «Ваші мертві мене вибрали!»
Джеймс Мейс уже зі студентських років присвятив своє життя Україні. Його наукові праці повинні б друкуватися мільйонними накладами, щоб були настільними книгами в кожній українській хаті. Доступною мовою вони переконливо пояснюють, чому Україна пережила Голодомор-Ґеноцид, чому Сталін хотів знищити не тільки українців, але й усю Українську державу.
Вивчення досі забороненої історії України та відверта правда про московські методи нищення всього українського (не тільки заборона мови царатом і комуністичним переходом на «общепонятний»), присвоювання української історії й українських науковців, призведе до того, що російськомовні самі збагнуть, що російська в Україні може бути тільки іноземною.
Нещодавно в Youtube можна було бачити рекламу вивчення білоруської мови: закоханий білоруський російськомовний хлопець радиться у найвідомішого у світі детектива Шерлока Голмса, де йому шукати кохану дівчину, котра йому сказала, що розмовлятиме з ним лиш тоді, якщо той звернеться до неї білоруською. Українській молоді не треба шукати детектива, а лиш звернутися до творчості генія Шевченка. 9 та 10 березня — дні народження та смерті поета — мали б нагадати зокрема українській молоді його заклик: «І чужому научайтесь, й свого — не цурайтесь».

Йосиф Сірка

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply