Новини для українців всього свту

Wednesday, Sep. 28, 2022

Як уберегтися від саботажу у збройній монополії Єрмака

Автор:

|

Серпень 19, 2022

|

Рубрика:

Як уберегтися від саботажу у збройній монополії Єрмака
Андрій Єрмак

Нового монополіста України з торгівлі зброєю контролює бізнес-партнер Андрія Єрмака, голови Офісу президента України (ОПУ), а також його батька та росіянина з шпигунським минулим часів КДБ.

Єрмак
Україна зараз є світовою кузнею з переплавці зброї у гроші. Оцінити масштаби неможливо через секретність закупівель. Однак зрозуміло, що мова йде про мільярдні суми. На які Зе-влада знову встановила монопольну контору.
У червні ц. р. Ростислав Замлинський, тимчасовий виконувач обов’язки міністра оборони України, підписав наказ про створення державного підприємства «Аґенція оборонних закупівель», яке має право самостійно проводити закупівлі зброї та формувати очікувані вартості для цих закупівель. Реєстрацію підприємства провела Тетяна Поліщук, радниця директора державної компанії «Укрспецекспорт».
Повноцінного керівника в аґенції наразі немає. Але Тетяна Миколаєнко, журналістка порталу «Цензор.нет», дізналася, що підприємство опиниться у сфері впливу Дениса Шарапова, заступника міністра оборони України.
Він — офіційний бізнес-партнер Андрія Єрмака. Обоє були бенефіціарами підприємства «Медійна група європейського партнерства» разом із росіянином Рахамімом Емануїловим (тепер цю фірму переоформили на Юлію Науменко, директорку ще однієї фірми Єрмака — «Ер Пі Ай»).
У Дениса Шарапова біографія дуже непростої людини. Наприкінці 1990-х рр. він служив старшим оперативним офіцером Головного управління розвідки Міністерства оборони України (МОУ). Однак після недовгої кар’єри розвідника пішов у бізнес і 2001 року став засновником згаданої вище фірми. Тоді вона мала іншу назву — «Міжнародна аґенція з питань власності», а її директором був Борис Єрмак, батько голови ОПУ.
Борис Єрмак — це теж дуже непроста людина з шпигунським минулим. За даними порталу «Новинарня», він — колишній офіцер Головного розвідувального управління Російської Федерації (якщо там, звісно, бувають «колишні»).

Шарапов
За часів Януковича Денис Шарапов повернувся у державний сектор і став першим заступником директора державного підприємства «Укроборонсервіс». Принагідно його сестра Дар’я Шарапова стала співвласницею підприємства «Торговий дім «Україна-ДР Конґо». І саме з Демократичною Республікою Конґо Україна мала значні обороти у сфері поставок зброї.
Після обрання президентом Зеленського та призначення Єрмака головою ОПУ Шарапов пішов із «Укроборонсервісу», за яким тягнувся довгий шлейф кримінальних справ щодо корупції у сфері торгівлі зброєю. І сплив у Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості України, яке за задумом ОПУ мало стати новим місцем сили в оборонно-промисловому комплексі. Однак це міністерство з його прожектами не злетіло. А потім почалось вторгнення й Єрмак ненадовго зник з поля зору медійників, повернувшись на перші шпальти у середині березня, коли перша паніка щодо захоплення Києва дещо вщухла.
Шарапова призначили заступником міністра оборони 9 квітня, через кілька днів після остаточного відходу російсько-трористичних військ із півночі України. Після того при МОУ почали кувати нового збройного монополіста.
Але репутація Шарапова як торгівця зброєю з корупційних часів Януковича — це лише частина пересторог. Давайте повернемось до третього співвласника «Медійної групи європейського партнерства» — росіянина Рахаміма Емануїлова. Це теж дуже непростий персонаж.

Емануїлов
Емануїлов — давній товариш Бориса Єрмака. За деякими даними, вони знайомі ще з радянських часів. У 1970-1980-х рр. Емануїлов працював перекладачем в посольства СРСР в Ірані та у торговому представництві в Афганістані. Зайве казати, що за радянських часів в таких місцях могли працювати лише шпигуни.
З розпадом СРСР Емануїлов пішов у цивільне життя, як зробили багато спецслужбістів. У 1990-х він став співвласником такого собі «Інтерпромбанку» у Москві й обзавівся спільною фірмою в Україні з Борисом Єрмаком і Шараповим.
Після обрання президентом Російської Федерації (РФ) Путіна Емануїлов став позиціонуватися вже не як розвідник-бізнесмен, а науковець. Причому у вельми чутливому секторі. Він випустив монографію «Террор во имя веры: религия и политическое насилие», взяв участь в укладанні книги «Возрождение России: медведь превращается в тигра». Став брати участь у заходах дискусійного клубу «Валдай», на майданчику якого Путін любив робити заяви на кшталт «исчерпания современной модели капитализма» та що НАТО з території України загрожує РФ.
І знову ж таки нагадаємо, що Емануїлов служив в Ірані, з яким Путін нещодавно уклав велику угоду про співпрацю. Це, звісно, не доводить, що Емануїлов зараз велике цабе у російській розвідці. Дружба і служба з Емануїловим також не доводить і те, що батько Єрмака є російським шпигуном, і те, що їхній партнер Шарапов в інтересах ворога щось саботує в МОУ.

Під завісою секретності
Однак така кількість російських спецслужб у такій чутливій сфері, як торгівля зброєю все ж напружує. Невже у всій Україні немає людей із пристойнішими біографіями? Бо все це створює поле для підозр і ворожих ІПСО-атак.
Приміром, нещодавно Кремль запустив качку, що на чорному ринку вдалося купити дві самохідні артилерійські установки Caesar, що призначалися для Збройних сил України (ЗСУ), але «корумповані торговці зброєю з України продали їх нашим ворогам через даркнет».
Звісно, це була брехня, побудована на повній відсутності у наших союзників даних щодо долі їхньої зброї в Україні. Чи вона знищена на полі бою, чи захоплена ворогами при відступі, чи продовжує служити в ЗСУ. Та, даруйте за туманне формулювання, через певну невпевненість із минулим і сьогоденням Шарапова й Єрмака, вкритим мороком спецслужб.
Як повідомляв «Міст», Єрмак пропонує карати за публікацію прослуховування чиновників.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»

About Author

Meest-Online