Новини для українців всього свту

Wednesday, Oct. 5, 2022

Україна наміряється озброїти своє військо безпілотниками

Автор:

|

Серпень 07, 2022

|

Рубрика:

Україна наміряється озброїти своє військо безпілотниками
БПЛА Bayraktar

Українська влада хоче забезпечити Збройні сили України (ЗСУ) безпілотними літальними апаратами (БПЛА). Це має не лише допомогти у боротьбі з російськими військами, але й наблизити армію до стандартів НАТО.

Коштом держави, бізнесу та громадян
Юрій Щиголь, голова Держспецзв’язку України, пояснює, що БПЛА мають величезне значення для українських військових. Головними перевагами використання дронів під час теперішньої війни Російської Федерації (РФ) проти України є протидія військам супротивника за умов збереження життів військових.
Він анонсував новий проєкт, започаткований Міністерством цифрової трансформації, Генеральним штабом (ГШ) ЗСУ, президентською ініціативою United24 та Держслужбою спецзв’язку, що має назву «Армія дронів». Крім успішних військових операцій і збереження життів вояків, п. Щигаль вважає цей проєкт перспективним ще й для побудови високотехнологічної армії та впровадження стандартів НАТО.
У межах проєкту, крім державного фінансування та пожертв комерційних структур, передбачене збирання коштів від українців і всіх охочих із інших держав, а також пожертв від населення у вигляді вже готових дронів для потреб української армії. А на замовлення ГШ вже організували навчання 150 операторів дронів.
Вадим, представник громадської організації «Аеророзвідка», який не захотів називати своє прізвище, каже, що в Україні зараз діє близько 20 комерційних і громадських організацій із виробництва дронів. Більшість із них за останні місяці зосередилася саме на задоволенні потреб українського війська. Крім відомих крилатих дронів Bayraktar, армія потребує мультироторних дронів, що мають від чотирьох (квадрокоптер) до восьми (октокоптер) пропелерів.

Від Майдану до повномасштабної війни
За словами Вадима, активісти «Аеророзвідки» запускали свої перші розвідувальні дрони ще під час організації оборони від силовиків на Євромайданів, а з 2019 року виробляють ударні літальні апарати, які випробували під час бойових дій на Донбасі. Пілот дрону R18 із позивним «Брекет» заявив, що отримав таке бойове ім’я через те, що допомагає піхоті «виправляти зуби» переднього краю оборони. «Ми озброюємо цей дрон трьома кумулятивними гранатами. Працюємо здебільшого вночі, коли ворог нас може тільки чути, але не бачити і в нього після наших атак вже розвинулася дронофобія від цього звуку», — розповів він.
Цілями нападів дронів R18, які пілотує «Брекет», стають здебільшого ворожі гармати, танки, бронемашини та вантажівки. Боєць цілком задоволений цим апаратом і стверджує, що той дозволяє уникати ризиків, які виникають у разі застосування переносних ударних комплексів NLAW чи Javelin. Адже з ними бійці мають входити в зону прямої видимості цілей і наражатися на небезпеку ураження ворожим вогнем. «До того ж, до прикладу, закопані в землю танки підбити з гранатомета значно важче, ніж точним ударом із повітря», — пояснює він.
Та насичення українського війська армією дронів — це дорогий і масштабний проєкт. Вартість таких літальних апаратів — від 1,5 тис. грн до 5-6 млн USD. За перший тиждень вдалося зібрати 400 млн грн.

І чуже, і своє
Свою чергою, Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації України, заявив, що Україна уклала кілька угод на закупівлю БПЛА в рамках проєкту «Армія дронів». «Уже скоро на фронті з’являться супердрони. Підписали угод на 260,5 млн грн. Це 78 мультикоптерів Matrice, які оснащені технологією штучного інтелекту. Вони вміють записувати високоякісні відео, фокусуватись на цілях і дистанційно визначати потенційну небезпеку. Суперзірка закупівлі — 20 Fly Eye, одні з найкращих дронів-розвідників у світі. Ми придбали їх у т. ч. завдяки дуже великому внеску від Максима Полякова, американського підприємця у сфері космічних технологій, який добре розуміє важливість технологічної переваги на фронті», — поділився він і додав, що Україна також замовила дві наземні системи для 20 ударних дронів-камікадзе Warmate завдяки ініціативі фінансової установи Monobank. Урядовець запевняє, що охочі зможуть залишити «послання» окупантам на дронах-камікадзе.
Перший контракт на закупівлю професійних військових дронів-розвідників за стандартами НАТО підписали з Польщею. Ці апарати спроможні заходити на ворожу територію на 60-100 км. На першому етапі планується закупівля 200 таких апаратів коштом пожертви українського «Монобанку», а також чотирьох комплектів ударних дронів-камікадзе. «Ще ми потребуємо тисячі звичайних цивільних дронів для застосування на оперативному рівні, щоби їх мав кожен підрозділ», — сказав п. Федоров.
Свою чергою, українські інженери разом із програмістами розробили цілком новий БПЛА. При цьому він значно дешевший за зарубіжні аналоги. Розробники вже готові налагодити масове виробництво своїх БПЛА, що здатні нести до шести снарядів для ручних протитанкових гранатометів, а щодо точності, то за першого пострілу з висоти 100 м, розкид склав усього 3 м. Попри прагнення інженерів покращити цей показник до 1 м, навіть за таких умов можна розвалювати велику ворожу техніку.
Що більше, ці дрони невидимі для російської протиповітряної оборони та засобів радіолокаційної боротьби, а їхні оператори можуть перебувати на відстані до 20 км. «Невидимкою БПЛА робить використання сучасних матеріалів без металів та інших компонентів, які можуть розпізнавати ворожі системи. На додачу до всього, апарат повністю електричний, через що відсутній тепловий слід. це суттєво ускладнює завдання по ньому ударів», — запевняють розробники.

Дрони для ЗСУ з Риги
Спеціально для ЗСУ багато БПЛА зараз збирають у Ризі, столиці Латвії. Той, хто хоче відвідати цех із виробництва дронів, повинен дотримуватись певних заходів: одягти бахіли, шапочки, білий халат. А ще тут є люк безпеки та прилад для зняття відбитків пальців рук, повітря в приміщенні постійно фільтрують. Під час виробництва БПЛА все має бути стерильним. Збирають високотехнологічні дрони, зокрема, й люди, які утекли від війни в Україні.
«Коли я почала тут працювати, ще не знала, в який бік маю крутити, щоб прикручувати та відкручувати деталі», — розповідає працівниця, показуючи на свій робочий інструмент — викрутку. Вона й її коліжанки зараз живуть у Латвії як біженки. В Україні працювали бібліотекарками та бухгалтерками, а тут збирають двигуни, складають пластини, монтують відеокамери.
Їхній новий роботодавець — латвійська фірма Atlas Aerospace — відреагував на попит та розширив виробництво БПЛА. «Раніше я був щасливий, якщо вдавалося продати десять дронів на місяць. Тепер намагаємося довести кількість вироблених на місяць БПЛА до 700, і навіть цього недостатньо. Маємо обміркувати, як можемо виробляти більше», — зізнається 36-річний Іван Толчинський, керівник фірми.
Він народився в Україні, але виріс в Ізраїлі. Ветеран бойових дій, брав участь у збройному конфлікті у Лівані, коли служив у лавах спецпідрозділу ізраїльської армії. Після цього вивчав авіабудування в університеті. Те, що відкрив фірму в Латвії, випадковість. Але виробляти дрони в Ізраїлі було б складніше.
Латвійська фірма випускає компактні БПЛА, які можуть поміститися у звичайному наплічнику. Після того, як фірма переорієнтувалася на військову продукцію, дрони виробляє за стандартом НАТО. До війни її найбільшим клієнтом була армія Нідерландів. Після російського вторгнення в Україну майже всі Atlas Aerospace постачають українській армії.
Їх дуже цінують українські спецслужби. Невелика команда з чотирьох солдатів може за їхньою допомогою провести розвідку великих територій. Відеозображення у реальному часі передають до штабу. Якщо 12 таких підрозділів одночасно передадуть інформацію з усієї лінії фронту, то у командування з’являється повна картина того, що відбувається. Тепловізори, якими оснащені ці дрони, дозволяють проводити нічну зйомку. ЗСУ вже отримали більше 100 латвійських БПЛА.
«Дрони — це революція на тактичному рівні, — пояснює глава Atlas Aerospace. — Солдати в полі можуть самостійно проводити розвідку. Якщо група вояків, приміром, хоче перетнути дорогу, вона за допомогою безпілотника може перевірити, чи немає там засідки супротивника». «Поле бою стало трохи прозорішим, — вказує Ульріке Франке, експерт із European Council on Foreign Relations. — Зараз солдати можуть діяти незалежніше, бо вони самі отримують інформацію про те, що розміщене за сусідньою стіною або відбувається за пагорбом неподалік».
Деякі дрони небойового призначення мають один, найголовніший недолік — вони працюють у постійному діапазоні частот, який легко порушити. За допомогою так званих глушилок можна домогтися падіння дрону. Щоб уникнути цього, БПЛА від Atlas Aerospace змінюють частоти.
Як повідомляв «Міст», показали бойовий дрон із українським двигуном.

Євген Клен

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply