Новини для українців всього свту

Thursday, Oct. 6, 2022

Ситуацію станом на 24 лютого вдасться повернути до кінця року

Автор:

|

Вересень 09, 2022

|

Рубрика:

Ситуацію станом на 24 лютого вдасться повернути до кінця року
Денис Циперко, український ілюстратор, який розробляє персонажів для Marvel, показав, як насправді виглядає солдат армії РФ

Збройні сили України (ЗСУ) перейшли в наступ у Херсонській області. Але до перемоги ще далеко.

Історичні паралелі
Аби зрозуміти виклики, з якими зіштовхуються в Україні російські окупанти, варто згадати події Другої світової війни. «Німецький вермахт був змушений задіяти сотні тисяч солдатів, аби лише охороняти залізничні сполучення в Україні та Білорусі», — нагадує Бен Годжес, колишній командувач Армії США в Європі. — Тож логістика є вирішальною для перебігу війни».
Він звертає увагу на ефективні українські удари в запілля ворога. Приміром, по військовому летовищі під містом Саки в тимчасово окупованому Криму. Або ж більш ніж пів сотні влучних артилерійських ударів по складах зброї та командних пунктах на півдні та сході України. «У росіян немає навіть достатньої кількості людей і засобів, аби захистити логістику своєї операції. Це свідчить про те, що вони вразливі. І це показує, що їхня логістична система виснажена», — запевняє генерал.
Попри всі паралелі відмінностями теперішньої російсько-української війни від Другої світової є передусім її масштаби: Червона армія втратила 1,2 млн вояків лише в межах операції з виходу до Дніпра. В межах вторгнення, що розпочалося 24 лютого, Російська Федерація (РФ) виставила на кордонах України 150 тис. солдатів. Тим не менш, географічні масштаби війни не змінилися й проблеми зі забезпеченням війська на фронті залишилися так само великими.

Рятівний ATACMS
Разом із іншими американськими політиками, аналітиками та відставними військовими генерал Годжес вимагає надати Україні ще більше високотехнологічної зброї, такої, як оперативно-тактичний ракетний комплекс ATACMS із радіусом дії до 300 км. Ці ракети можна запускати і з використанням пускових установок від ракетно-зенітного комплексу HIMARS, які стали останнім часом запорукою успішних ударів українців по російських позиціях.
Наприкінці липня ц. р. депутати як із Демократичної, так і з Республіканської партії США сигналізували підтримку такого кроку. Однак у середині серпня Олексій Рєзников, міністр оборони України, заявив, що Сполучені Штати досі не постачали ракети ATACMS. Спекуляції про наявність в України цих ракет з’явилися після успішних ударів по цілях у Криму, до яких із найближчих позицій ЗСУ — далі ніж 200 км.
Джейк Салліван, національний радник президента США з питань безпеки досі, тривалий час демонстрував стриманість щодо постачання таких систем, побоюючись подальшої ескалації ситуації. Натомість генерал Годжес заперечує: у Кремля немає жодного іншого потенціалу для ескалації, крім застосування ядерної зброї. Проте такий сценарій він вважає вкрай малоймовірним. Хоча би тому, що в Україні немає цілей, ядерний удар по яких дозволив би змінити ситуацію на фронті на користь РФ. Крім цього, застосування навіть малої тактичної ядерної бомби означало б оголошення війни з боку США та Великої Британії.
Крига скресла на цьогорічний День Незалежності України. Президент Байден оголосив, що Україна отримає ATACMS.

Зброї досі бракує
За прогнозами експертів, російсько-українська війна й надалі вестиметься конвенційними засобами. А це означає необхідність у зброї й вишколі солдатів. Ніко Ланґе, колишній голова представництва німецького Фонду Конрада Аденауера в Україні, вважає, що для повноцінного наступу ЗСУ все ще бракує зброї. «В України досі замало бронемашин і танків, аби на цій величезній території здійснити масштабний контрнаступ», — констатує він. За спостереженнями фахівця, ЗСУ лише створюють передумови для такого контрнаступу. Він критикує зволікання німецького уряду з постачанням важкої зброї у потрібних масштабах. «Ми втратили час, а на постачання бронемашин потрібно багато часу для організації логістики та навчання вояків. Дуже шкода, що коли в України відкриваються перспективи, необхідної допомоги ще замало», — нарікає експерт.
Ніко Ланґе критикує арґументи Берліна щодо повільного постачання зброї як непереконливі. Зокрема, німецький уряд не раз пояснював повільність процесу тим, що українським воякам знадобиться багато часу, щоб опанувати використання західних зразків зброї, таких, як «Гепард» чи «Фукс». «Однак, використовуючи американські системи HIMARS, українці довели, що вони можуть навчатися дуже швидко», — каже фахівець. Тепер ЗСУ конче потрібні такі бойові машини піхоти, як «Мардер». Адже досі чимало підрозділів пересуваються переважно на цивільних позашляховиках.
Відсутність броні підвищує втрати особового складу. Бен Годжес закликає Федеративну Республіку Німеччина (ФРН) якнайшвидше поставити Україні танки та бронемашини, аби допомогти перемогти РФ. В іншому разі ФРН зазнає великих репутаційних втрат. «Росія не поважатиме Німеччину. Інші європейські країни також не її поважатимуть», — застерігає відставний генерал.
Тож після хвилі нищівної критики Олаф Шольц, канцер ФРН, пообіцяв, що німецьку зброю українці отримають «дуже швидко».

Не боятися, а допомагати
Бен Годжес упевнений: якщо західні партнери даватимуть Україні все, що можуть, Київ зможе до кінця року відбити території, окуповані після 24 лютого. А решту — Крим і Донбас — повернути під свій контроль шляхом перемовин за «один-два роки». Він поділився, що Україна не гає часу, поки на фронті складається враження патової ситуації, а продовжує тренувати особовий склад. Генерал констатує, що російська армія в Україні пройшла «кульмінаційну точку». Це означає, що в неї немає ресурсів, аби продовжувати наступ — ні технічних, ні людських.
Кожне влучання по складу боєприпасів або по командному пункту росіян призводить до того, що російська армія вимушена відсувати пункти забезпечення все далі й далі від лінії фронту. «А це лише ускладнює становище росіян, оскільки вантажівки з боєприпасами вимушені їздити на дальші відстані», — каже колишній командувач. За його словами, момент для повноцінного контрнаступу настане тоді, коли власні сили будуть достатніми, а сили супротивника будуть достатньо послаблені.
Свою чергою, Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента України, вважає, що РФ вже використала всі свої козирі, тому її не треба боятися. «Вся політика Москви будується на грі «підвищення ставок». І багато хто досі боїться «розлютити ведмедя». Але все, що могла показати Росія, крім зброї масового ураження, показала. Всі козирі використала. Все інше — пропаґанда», — зазначає він і наголошує, що треба не Росію боятися, а посилювати допомогу Україні. — Українська влада сподівається, що війна проти РФ закінчиться чотирма підсумковими позиціями: військовою поразкою Росії; поверненням територій України; трибуналом над злочинцями; початком трансформації РФ. Чиновник додає, що для цього не менше, ніж зброя, потрібна воля до перемоги, а всі «компроміси» з РФ матимуть катастрофічні наслідки для людства.

Швидкі зміни
У жовтні ц. р. в Україну мають повернутися бійці ЗСУ, які зараз стажуються в Європі. Тож Генеральний штаб зможе використовувати як перевагу на фронті близько 10-15 тис. військовослужбовців, які освоїли нове західне озброєння. Таку думку висловив військовий експерт Михайло Жирохов. Зокрема, йдеться про поповнення з країн, які прийняли українських військових на навчання, — Великої Британії, ФРН, Польщі та Литви.
Він зауважує, що ступінь протистояння на фронті найближчої осені також багато в чому залежатиме від погодних умов. «Польові дороги, особливо на Херсонщині, на Донбасі розмокають, тому логістика там стає практично неможливою. Активні бойові дії практично завмирають до зими, поки все це не підмерзне. Але може підмерзнути, а, може, й ні», — уточнює експерт.
Натомість військовий експерт Олег Жданов бідкається, що коли ЗСУ відтіснять росіян за межі України, вороги зможуть обстрілювати українську територію, а українські воїни не зможуть обстрілювати чужу. «Однак рішення є, — запевняє він. — Ми були в з вами в такій ситуації впродовж восьми років. Згадайте мінські домовленості, лінію розмежування, стояння наших і російських військ із двох боків цієї лінії. Ми постійно пропонували ініціативи щодо перемир’я, припинення вогню. Навіть припиняли вогонь в односторонньому порядку, а російські війська обстрілювали територію наших позицій. Те саме може спостерігатися тут».
За словами фахівця, є кілька варіантів вирішення цих питань. До прикладу, дипломатичний варіант: Україна може запросити миротворчі сили. «Варіант другий: якщо Організація Об’єднаних Націй (ООН) не зможе вирішити це питання, ми можемо створити міжнародну коаліцію з третіх країн, не учасників конфлікту, яка виділить війська і поставить їх між нами. Й якщо РФ вистрелить у такого солдата, ці країни автоматично вступають у війну. А ООН повинна буде в цьому випадку застосувати санкції до Росії як до країни, що не виконує норми міжнародного права щодо правил і норм ведення війни», — пояснює він.
Третій варіант — вогневий вплив-відповідь. «Ведення вогню у відповідь, а іноді навіть вогню на випередження, коли батарея супротивника висувається на лінію вогню, можна дати попереджувальний постріл, можна навіть її знищити. Це силовий варіант», — розповідає експерт.
Він каже, що можуть також бути й комбінації цих варіантів. «Наше головне завдання на сьогодні — досягти наших кордонів 1991 року, вийти на державний кордон. А потім уже вирішуватимемо ситуацію в міру того, як вона розвиватиметься», — резюмує фахівець.
Як повідомляв «Міст», бойові дії треба закінчити ще до настання холодів.

Євген Клен

About Author

Meest-Online