Новини для українців всього свту

Thursday, Feb. 2, 2023

ЄС і США розробили нові програми тренування українських воїнів

Автор:

|

Грудень 26, 2022

|

Рубрика:

ЄС і США розробили нові програми тренування українських воїнів
Канадські інструктори

Першою успішною операцією тренування українських воїнів стала місія UNIFIER, також відома як Об’єднана цільова група Збройних сил Канади. Ця операція була частиною багатонаціональної спільної комісії, більшого органу, що складається з США, Великої Британії, Канади, Швеції, Польщі, Литви та Данії, спрямованих на реформування Збройних сил України (ЗСУ). Вона тривала з 14 квітня 2015-го по березень 2022 року. Тепер таких місій стане більше.

EUMAM
Нещодавно Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про створення місії з надання військової допомоги Україні (EUMAM Ukraine). Вона навчатиме військових ЗСУ на території європейських країн. Програма діятиме на території країн-членів ЄС і матиме Оперативний штаб у Брюсселі (Бельгія) з метою забезпечення загальної координації на стратегічному рівні. Командувачем місії призначили віцеадмірала Ерве Блежана, директора Сил військового планування та проведення операцій. «Наша місія підготує 15 тис. українських солдатів. Навчання відбуватимуться у різних країнах ЄС: 24 країни-члени представили більше 100 пропозицій щодо навчальних модулів, які наразі розглядають, аби пересвідчитися, що вони відповідають українських потребам», — повідомив Жозеп Боррель, глава європейської дипломатії.
Нова тренувальна місія вже досягла повної оперативної готовності. Мандат місії спершу триватиме два роки, а фінансовий орієнтир загальних витрат на цей період становитиме 106,7 млн EUR. Місія забезпечуватиме координацію двосторонніх заходів держав-членів на підтримку України і водночас із іншими міжнародними партнерами, а також буде відкритою для участі третіх держав.
Для реалізації місії ЄС і Норвегія підписали адміністративну угоду про надання останнього добровільного фінансового внеску EUMAM Ukraine на 2023 рік. У рамках угоди Осло передає на функціонування місії 14,5 млн EUR у Європейський фонд миру. Це буде ефективний внесок Норвегії у тренування й оснащення ЗСУ в рамках надання військової допомоги Україні.
Норвегія стала першою країною за межами ЄС, яка зробила фінансовий внесок у Європейський фонд миру, що є підтвердженням тісної співпраці Норвегії з ЄС у питаннях безпеки й оборони, а також її твердої підтримки України у захисті свободи та суверенітету.
Незабаром Норвегія подвоїть кількість інструкторів, які тренують українських військових. «Фінансова підтримка Норвегією Місії ЄС з надання військової допомоги Україні дасть додатковий поштовх для підготовки й оснащення ЗСУ, які продовжують свою мужню боротьбу проти російської аґресії», — наголосив п. Боррель.

Інші
Своєю чергою, в США схвалили розширення підготовки українських військових на американській базі у німецькому Графенвері. Там планують збільшити кількість військових та оновити їхню тактику. Розширена програма вишколу розпочнеться з 2023 року.
Вона дозволить американським інструкторам щомісяця навчати по одному українському батальйону. Це приблизно від 600 до 800 військовослужбовців. Зараз американці навчають, у середньому, 300 військових на місяць.
Американські інструктори навчатимуть великі групи українських солдатів новітній тактиці бою, у т. ч. «колективним тренуванням», таким як координація маневрів наземної піхоти за артилерійської підтримки. Проте українські офіційні особи зараз побоюються відводити надто багато військовослужбовців із лінії фронту для спеціальної підготовки. Але позаяк темпи бойових дій на багатьох ділянках сповільнилися, українська сторона розширення програми все ж схвалила.
А для участі в тренуваннях із повітряної евакуації поранених зі зони бойових дій на основі стандартів, що діють в ЄС, до Польщі прибула Група українських медиків. Про це повідомив Яцек Сєвєра, голова Бюро національної безпеки країни. «У межах ініціативи перших леді Польщі й України група українських лікарів прибула до нас для тренування повітряної евакуації поранених військових і мирних жителів зі зони бойових дій, — поінформував він. — Польща підтримує Україну у створенні та розвитку структур вертолітної медичної рятувальної служби, і ще більше груп уже прямують (для тренувань)».
Навчання першої групи українських лікарів відбувається на польській медичній авіарятувальній базі у Варшаві. Українських медиків вітали Яцек Сєвєра, міністр охорони здоров’я Адам Нєдзельський і заступниця міністра охорони здоров’я України Ірина Микичак.

Гидке каченя
А тим часом завадити успішному вишколу бійців ЗСУ, а також боротьбі українського народу з російським аґресором намагається Будапешт. Тамаш Менцер, державний секретар із питань двосторонньої співпраці Міністерства закордонних справ (МЗС) Угорщини заявив, що угорці не будуть тренувати українських військових на своїй території. Адже необхідно «рухатися не до війни, а до миру».
На цю заяву відреагував Олег Ніколенко, речник МЗС України. Він наголосив, що якщо Угорщина хоче миру, то для початку вона могла б закликати Російську Федерацію (РФ) припинити війну проти України. «Судячи з такої кількості зустрічей із російськими представниками, нагода для такого кроку мала б уже знайтися», — наголосив дипломат.
Як відомо, Європейська комісія запропонувала виділити Україні 18 млрд EUR 2023-го. Кошти запланували надаватися у вигляді кредитів на дуже пільгових умовах із терміном погашення до 35 років. Натомість у Будапешті заявили, що не підтримують необхідних змін для цього і заблокували макрофінансову допомогу Україні. «Угорщина проти поправки у фінансове законодавство», — оголосив Міхай Варга, міністр фінансів Угорщини.
Проте міністри країн-членів Євросоюзу проголосували за макрофінансову допомогу плюс та поправку до фінансового регламенту кваліфікованою більшістю. «На жаль, ми не змогли прийняти пакет цілком. Однак це не охолодить наші амбіції почати виділяти нашу допомогу Україні. Я прошу Комітет із економіки та фінансів знайти альтернативне рішення. Це означає, що ми маємо знайти рішення, яке підтримають усі держави. Ми знайдемо рішення, щоб підтримати Україну», — пообіцяв Збіґнєв Станюра, міністр фінансів Чехії, який головував на засіданні.
Тоді Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини заявив, що Будапешт, хоч і заблокував макрофінансову допомогу ЄС для України, насправді не виступає проти фінансової підтримки України, але прагне робити це в «інший спосіб». «Угорщина готова надавати Україні фінансову допомогу, але на двосторонній основі. Ніяких вето, ніякого шантажу, — запевнив він. — Ми хочемо переконати країни ЄС, що спільний європейський борг — це не рішення. Якщо ми продовжимо рухатися шляхом до спільноти з боргом, розвернутися буде неможливо. Ми бачимо майбутнє Європи інакше — на основі сильних країн-членів, замість велетенського спільного боргу».
А після цього на зустрічі постійних представників країн ЄС Угорщина висловила незгоду ще й зі запланованим новим пакетом антиросійських санкцій. Рішення про такі санкції в ЄС приймають одноголосно, у зв’язку з чим будь-яка країна може за бажання блокувати подібні ініціативи. Угорська сторона також виступила проти пропозиції подвоїти фонд ЄС для надання озброєння Україні й іншим країнам.
Європейські дипломати визнали, що дії Угорщини стають достатньо передбачуваними. Вони вважають, що Будапешт може й надалі блокувати чимало ключових рішень ЄС, які вимагатимуть одноголосного схвалення. Урсула фон дер Ляєн, голова Європейської комісії (ЄК), запропонувала запровадити дев’ятий пакет санкцій проти РФ, який передбачатиме заборону на транзакції з трьома російськими банками й інші заходи.
Виконавчий орган ЄС запропонував у рамках нового пакету заходів додати до списків санкцій ще близько 200 фізичних та юридичних осіб із РФ. Крім того, ЄК пропонує запровадити нові заходи у сфері економіки, зокрема, спрямовані на російські енергетичний і гірничодобувний сектори.
Рада ЄС таки зуміла обійти вето Угорщини, й ухвалила рішення про 18-мільярдний пакет для України. Його мета — надання короткотермінової фінансової допомоги, фінансування нагальних потреб України. Також ідеться про відновлення критично важливої інфраструктури та початкової підтримки сталого післявоєнного відновлення. Пропозиція була схвалена за письмовою процедурою й уже передана до Європейського парламенту для ухвалення. Держави-члени ЄС покриють більшу частину відсоткових витрат коштом зовнішніх цільових надходжень. Гарантії за цими запозиченнями надаватимуть або з бюджету ЄС, або держави-члени.
Як повідомляв «Міст», ЄС організує військову тренувальну місію для України.

Євген Клен

About Author

Meest-Online