Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 26, 2021

Як монетизувати знання

Автор:

|

Листопад 12, 2015

|

Рубрика:

Як монетизувати знання

Вища школа

В Україні все ще відсутнє розуміння того, навіщо потрібна освіта й як її можна монетизувати в якісне життя. Ми бачимо величезну кількість розумних людей, котрі випускаються з провідних університетів в Україні, і не хочуть продовжувати навчання. Їм зараз потрібна зарплата в 500-600 USD, і вони не готові витратити зараз ще рік або два для того, щоб інвестувати в кращу освіту.

Освіта як уживане авто
В Україні ринок освіти провалився. Спробую це пояснити на прикладі вживаних автомашин. Наприклад, є десятирічний BMW, який я хочу продати. Я дбайливо ставився до цього автомобіля, ховав його в гаражі, він не стояв на вулиці під дощем, я об’їжджав ями і не їздив більше 80 км/год. А є молодий хлопець, котрий не дбав про свою машину, яка бувала в аваріях, але відремонтована.
Тепер уявімо, що на ринок приїхав покупець. Є блискуча BMW, але не знаю, що у неї всередині, і чи будуть у мене з нею проблеми. За машину, з якої все добре, я готовий заплатити 10 тис. USD, в іншному випадку — тільки 1 тис. USD.
Таким чином, я можу в середньому заплатити 5,5 тис. USD, враховуючи всі ризики, або навіть менше, якщо я не люблю ризикувати. Але чи готовий власник авто, яке він плекав, продати за таку низьку суму? Ні. Відповідно покупець розуміє, що на ринку будуть тільки погані машини за невисоку ціну.
Аналогічну картину спостерігаємо з освітою в Україні. Погана якість освіти і відповідно низькі заробітки. У людей немає можливості інвестувати в якісну концептуальну освіту, а потім монетизувати витрачений час, тому вони йдуть працювати на когось або в бізнес. Складно сказати, чи може це змінитися зараз, у постреволюційний період.

Глобальні можливості
Діти моїх знайомих вчаться в Польщі, бо там краща освіта. Хтось планує відправити дітей до Німеччини, щоб вони отримали ще кращу освіту. Ми розглядаємо можливість, щоб мій племінник поїхав і отримав американську освіту. Це буде значно дорожче, але американська освіта гарантує йому зарплату мінімум у 50 тис. USD на рік на все життя.
Зараз спостерігаємо таке явище як «полювання на мізки». У Київській школі економіки, наприклад, ми намагаємося знайти людей, котрі могли б вчитися в Пітсбурзькому університеті. Цього року взяли двох студентів, котрим платимо стипендії.
Уже тепер існує ймовірність, що ви зможете отримати роботу в Європі, але шанси зростуть, якщо Україна стане членом Європейського Союзу. Тоді можна буде сісти на літак і податися шукати роботу в Португалії, Німеччині чи Британії. У цьому випадку освіта буде ще потрібніша.
Цінність освіти як товару буде з часом зростати. Світ змінюється, і конвертувати освіту в якісь практичні успіхи буде ставати все легше. Ринок стане глобальнішим, а конкуренція — жорсткішою. Якщо не будете інвестувати в освіту, то програєте.
Ми не бачимо таких процесів в Україні. У навчальних закладах там учать примітивним навичкам — вивчити теорему, історичний момент, пояснити, розповісти, переконати, переробити, написати — рутинна робота, яка вже завтра буде автоматизована. Я не пам’ятаю математичних теорем, але знаю, де їх шукати.
Світ дуже змінився за 20 років. Зараз усе стає легше — викликати таксі, зателефонувати, забронювати готель. А завтра, можливо, ці завдання можна буде вирішити одним натисканням пальця, або з’являться телефони, які можна буде вмонтувати в голову. Адже вже існують ручні протези, які працюють на зчитуванні спинного мозку.

Приклад Піттсбурґа
Пітсбургський університет зараз отримує фінансування від великих фармацевтичних кампаній, створює стартапи і цей процес перетворився на великий бізнес. У 1960-ті роки Пітсбургський університет був нічим, а сам Піттсбурґ нагадував покинуте українське місто.
Але тоді закрилися всі сталеливарні заводи і Піттсбурґ став депресивним, як Детройт. Але Піттсбурґ — це приклад Детройта, який відродився за рахунок університетів. Зараз у Піттсбурзі працюють офіси Ebay, Google, Amazon і Facebook.
Ви, мабуть, чули про компанію Uber, яка зводить безпосередньо водія і замовника. Uber зараз багато інвестує в створення автомашин-безпілотників. Ці хлопці просто купили 40 професорів із департаменту робототехніки Університету Карнегі-Меллон.
Зо це показує? По-перше, в університетах є професори, котрі можуть розвивати ринок; по-друге, є аспіранти, котрі вчаться ці знання застосовувати на конкретних прикладах; по-третє, є студенти, котрі ходять на лекції, вчаться запускати дрони і кодувати.
Тепер кожен ангар уздовж річки в Піттсбурзі — це окремий стартап, більшість працівників там — випускники цих університетів. Бо функція університету полягає не в тому, щоб навчити людину української літератури, математики, функціонального аналізу, чи історії КПРС.

Фінансова незалежність
Дуже важливо, щоб українські університети стали незалежними фінансово. Як це відбувається? Є приклад Пенсильванського державного університету. Свого часу кілька американських олігархів подарували йому шматок землі. Потім була домовленість із агрохолдингами про оренду частини земель. На ці гроші спорудили будівлі. А в Україні є дуже багато земель, які не використовуються.
Друга можливість для університетів стати незалежними фінансово — endowment. Приходить багата людина і дає багато грошей, які вкладаються в фонд цінних паперів. І на відсотки (у США це — 4-4,5 % від суми endowment) університет живе. Так живуть університети Гарварда й Єля. Але ці гроші необхідно витратити бо наступного року не дадуть. Тому науковці їх витрачають, наприклад, на великі зарплати професорам.
Пітсбургський університет має змішану систему: 44 % фінансування відбувається від оплати студентами, 20 % — від держави і залишок — гранти й alumni.
Центральноєвропейський університет у Будапешті (Угорщина) — дуже хороший приклад нового університету, який отримав endowment від Джорджа Сороса. Тепер університет — достатньо незалежний, аби купувати навіть людей із Берклі.

Сила адаптації
Десять років тому я закінчив свою докторську і перші п’ять років боявся, що мої знання застаріють, що з’являться нові люди, й я перестану бути конкурентоспроможним. Тепер я цього не боюся, адже ринки настільки швидко розвиваються, що сьогодні потрібні ті навички, які вчора потрібними не були. Необхідно постійно вчитися, щоб придбати ці нові навички.
Завдяки технологіям змінилися методи спілкування та ведення справ. Навіщо телефонувати, якщо можна послати SMS? Навіщо посилати SMS, якщо можна відправити e-mail, Slack або Facebook-повідомлення? Навіщо приходити на робочу зустріч? Усе можна обговорити в e-mail-режимі.
Звісно, варто прийти на семінар, де представлять останні дослідження або аналітику. Але навіщо витрачати дві години на дорогу в офіс, коли працюєш онланйн-маркетологом, і стежиш тільки, щоб був правильним опис товарів?
Бізнес змінився, освіта — ще ні. Навіть у США, країні, де люблять інновації, підхід до освіти не змінився. Викладач читає лекцію, студенти роблять домашнє завдання та здають іспити. Є проектор, є слайди, але принципово підхід не змінився. А в бізнесі нові технології змінили характер взаємодії: ми взаємодіємо з величезною кількістю людей швидше; дрібні завдання віддаємо фрілансерам або аутсорсерам.

Революція освіти
Сучасні молоді люди не можуть сконцентруватися на темі більше 30 секунд. У т. ч. тому, що вони «сидять у телефонах». Деякі університети намагаються з цим боротися, але це — марно. Замість того, щоб боротися з реальністю, треба підлаштуватися.
Я практично не відвідую лекції, але постійно напрацьовую нові навички. Можна приходити і слухати одну модульну, самодостатню лекцію. А з різних таких лекцій можна формувати свою освіту. Те ж саме — зі статтями. Я почитав якусь статтю, побачив невідому інформацію, зайшов на Вікіпедію тощо. Освіта має клаптиковий характер. Ви неначе будуєте замок, і зовні накидаються якісь шматочки — щось залишається, консолідується, щось відпадає.
Університетам доведеться трансформуватися, щоб адаптуватися під такий стан речей. В Україні, наприклад, вже є Prometheus, який, по суті, є аналогом Coursera. Але ідея — все ж лінійна: є цикл лекцій, вам потрібно прослухати кожну лекцію, щоб отримати сертифікат.
Ще немає формату освіти, який би нагадував дерево чи лабіринт. Лекції мають бути інтерактивними, розмовними. Так, перший, хто напише додаток, що вас буде вчити і розуміти, що саме вам складно, той і стане мільярдером.
Цілком можливо, що вже через 10-20 років відбудеться революція в освіті, і ми будемо вчитися за допомогою додатків. У будь-якому випадку система освіти обов’язково пройде через фундаментальні зміни. У цьому плані ми живемо в чудовий час, адже ймовірно, що освіта в майбутньому стане легшою та цікавішою.

Тимофій Милованов, УП

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply