Новини для українців всього свту

Saturday, Jan. 28, 2023

Вічна пам’ять героям!

Автор:

|

Листопад 29, 2022

|

Рубрика:

Вічна пам’ять героям!
Тревор К’єлдал

І хоча звикли казати, що герої не вмирають, але це коли йдеться про пам’ять. А свої життя за Україну віддають не лише українці, а й громадяни інших держав. Ось лише дехто з них.
Тарасу Редькін — пілот-винищувач, штурман авіаційної ескадрильї 204-ї бригади тактичної авіації. Виконав бойове завдання зі знищення ворожих засобів протиповітряної оборони, відвів літак від населеного пункту, а сам загинув. Володимир Зеленський нагородив Тараса медаллю за військову службу Україні.
Олег Волошин долучився до лав патрульної поліції Києва 2017 року. З початком повномасштабного вторгнення разом із побратимами записався до зведеного загону. Під час виконання бойового завдання на рідній Херсонщині потрапив під ворожий обстріл і загинув.
Тарас Пона служив майором Управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро України та брав участь у боях на Сході України. Загинув у бою в Бахмуті Донецької області.
Євген Погребний героїчно виконував обрану місію — служив бойовим медиком, але загинув під час ворожих обстрілів під Бахмутом.
Андрій Омельченко опинився на фронті з початком повномасштабного вторгнення. За проявлений героїзм і відвагу був нагороджений медаллю «За військову службу Україні». Загинув, виводячи з-під ворожого мінометного обстрілу свій бойовий загін на Запоріжжі, отримавши смертельні поранення.
Дмитро Сербін — талановитий кардіохірург, який працював у Київській лікарні, а також був капітаном збірної України з американського футболу. З початком повномасштабного вторгнення вступив до лав Національної гвардії України (НГУ). На фронті займався евакуацією поранених бійців. Під час виконання одного зі завдань натрапив на ворожу міну й отримав смертельні поранення, коли виносив пораненого бійця з поля бою.
Віталій Сагайдак пройшов жорсткий відбір до зведеного полку спеціального призначення Національної поліції (НП) «Сафарі», боронив Україну на Запоріжжі. Загинув унаслідок ворожого ракетного обстрілу.
Володимир Гавриш упродовж кількох років очолював Окнянську районну державну адміністрацію Одещини. Він віддано служив своїй громаді, а потім вирішив, що має взяти до рук зброю. Спершу у складі 128-го батальйону територіальної оборони, а потім 5-го окремого штурмового полку. Збирав гроші на нову автівку для бійців, але загинув від рук російських окупантів.
Влас Лісний працював доменним координатором, але з початком повномасштабного вторгнення приєднався до лав Збройних сил України (ЗСУ), став зв’язківцем. У серпні в нього народилася друга донечка, а у вересні захисника не стало. Разом із 12 іншими військовими загинув від рук ворога.
Вадим Ісаєв за фахом — електромеханік, але вирішив приєднався до НП. Присвятив себе допомозі мешканцям Маріуполя. Загинув від влучання ворожого танка по будівлі, де перебував із побратимами.
Олексій Рубців займався спортом і любив футбол. Був ще й досвідченим у військовій справі, тому з початком повномасштабного вторгнення росіян пішов на фронт. Загинув під час виконання бойового завдання.
Інна Дерусова — військова медикиня, стала першою жінкою, яка отримала звання Героя України посмертно, а в Мукачевому тепер є вулиця з її ім’ям. Рятуючи десятки військовослужбовців, самовіддано і безстрашно, вона ризикувала власним життям. У момент надання допомоги пораненому бійцю в місті Охтирка Сумської області ворог відкрив артилерійський обстріл. Інна загинула.
Тревор К’єлдал — австралійський доброволець. разом із однодумцями прибув до України на самому початку повномасштабного вторгнення росіян, одразу після того, як Зеленський закликав добровольців з усього світу допомогти українському народу відбити аґресію. За кілька тижнів до загибелі дав інтерв’ю Nine News, в якому розповів, що привело його до України: «Україна була в біді, і їм потрібні були люди, щоб допомогти, тому ми прийшли та допомогли».
Андрій Жидков був родом із Луганщини, але цей факт ніяк не вплинув на його однозначну громадянську позицію та сміливість її відстоювати. З початком повномасштабного вторгнення ворога прийняв важливе, але чітке рішення — вступити до лав ЗСУ та захищати Батьківщину. Віддав своє життя за нашу перемогу та наше вільне небо.
Станіслав Дяченко вступив до зведеного полку спеціального призначення НП «Сафарі». Встиг пройти Київщину, Харківщину та Запоріжжя, звільняючи українські території від ворога. Загину під час виконання бойового завдання. Його вбив російський артилерійський снаряд.
Богдан Самусь був учасником Революції гідності, а згодом добровольцем приєднався до батальйону «Донбас» і служив у десантно-штурмовій бригаді. З початком повномасштабного вторгнення став на захист України у складі 35-ї окремої бригади морської піхоти ім. контрадмірала Михайла Остроградського. Загинув від рук ворога.
Роман Жук — не лише військовий, а й активіст, волонтер, фотограф і відеограф. Після 24 лютого чоловік прийняв однозначне рішення: захищати Батьківщину, добровольцем долучився до ЗСУ. Загинув у боях із ворогом.
Ігор Махлай у складі полку НП спеціального призначення «Сафарі» разом із побратимами брав участь у звільненні від окупантів Ірпеню, Бучі й Гостомелю. Брав участь у боях на Сумщині, Харківщині, Запоріжжі. Ворог завдав ракетно-бомбового удару по місцю дислокації підрозділу Ігоря в Запорізькій області, герой загинув.
Валерій Скоренцов — спортсмен міжнародного класу, чемпіон світу з хортингу, сучасного бойового мистецтва, названого іменем славнозвісної Хортиці, тренер олександрійського патріотично-спортивного клубу.. Міг виховувати донечку та насолоджуватися сімейним життям. Загинув у боях за Херсонщину.
Володимир Витошко працював із молоддю та віддавав всього себе улюбленій справі. З початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини, отримав поранення, але після одужання повернувся у стрій. Проте загинув у результаті ворожого мінометного обстрілу на Донеччині.
Володимир Солодчук — житомирський поліціянт. Загинув неподалік від кордону з Білоруссю у результаті ворожого обстрілу.
Сергій Кисельов був істориком і правознавцем. Став на захист країни в складі 55-ї артилерійської бригади
Служив командиром 4-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону. Пройшов шлях від старшого лейтенанта до капітана, від командира взводу в роті охорони до командира стрілецької роти 93-ї бригади. Загинув від ворожого обстрілу під Бахмутом.
Ценг Шенг-Гуанг Джонатан Ценг — уродженець Тайваню. У 2017-2021 рр. проходив військову службу у Збройних силах Китаю. Добровільно приєднався до лав українських ЗСУ. Боровся проти російських окупантів у складі 49-го окремого стрілецького батальйону «Карпатська Січ» 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». За словами Ценга, він «приїхав воювати на стороні добра, за Україну та за її народ». Загинув у бою.
Євген Колесніченко був родом із Донеччини й як ніхто гостро відчував близькість ворога. Снайпером у лавах захищав Київ і рідний Донбас. Загинув у боях під Бахмутом.
Денис Миронов, заступник командира роти 124-ї бригади Херсонської територіальної оборони, не лягав 20 днів. Не міг цього зробити від травм, отриманих під час допитів. Окупанти пробили йому грудну клітку за те, що активно захищав місто та допомагав українським військовим отримувати необхідну інформацію про ворога. Майже місяць чоловік не отримував жодної медичної допомоги до моменту дислокації в Севастополь. Там від отриманих травм помер у воєнно-морському госпіталі.
Як повідомляв «Міст», у боях за Україну загинув іще один канадець.

Євген Клен

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply