Новини для українців всього свту

Monday, Mar. 8, 2021

В Україні проводять надто лагідну українізацію

Автор:

|

Січень 16, 2021

|

Рубрика:

В Україні проводять надто лагідну українізацію

16 січня набув чинності ст. 30 ухваленого 25 квітня 2019 року Верховною Радою України (ВРУ) закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

«Норма не є каральною»
Ст. 30 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» лише проголошує остаточний перехід 16 січня сфери обслуговування державною мовою. Бо непереконливо зобов’язує працівників сфери обслуговування дотримуватися закону.
Наразі він, по суті, лише закликає банки, крамниці, ресторани, кафе, аптеки, автозаправні станції, перукарні тощо обслуговувати клієнтів і надавати їм інформацію про товари та послуги державною мовою. Бо хоч цього й вимагає закон «Про захист прав споживачів», Тарас Кремінь, уповноважений Кабінету Міністрів України зі захисту державної мови, запевнив: «На прохання клієнта його персональне обслуговування може бути іншою мовою».
Якщо ж клієнта відмовляться обслуговувати українською, то можна лише скаржитися керівнику закладу чи мовному омбудсмену (в написаному на папері чи електронному листі). «Якщо є злісне порушення закону, коли принципово не надають послуги державною мовою громадянам, тоді треба на це реагувати, — уточнив п. Кремінь. — Норма про обов’язкове обслуговування українською мовою не є каральною. Радше — запобіжною. В разі порушення права громадянина на обслуговування державною мовою, секретаріат уповноваженого вживатиме заходів державного контролю — встановлення факту порушення. Далі буде надано 30 днів для усунення порушень, щоб вони не повторювалися в майбутньому».
«Якщо ж упродовж року трапляться повторні аналогічні порушення, і вони категорично не виправляються, то уповноважений має право скласти акт, потім — протокол, а опісля винести постанову про накладення на підприємства штрафу у розмірі від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що наразі становить від 5,1 до 6,8 тис. грн. Штраф накладають на підприємства, а не на працівника. Тобто якщо працівник дозволив собі порушення, то штраф стягуватимуть з юридичної особи», — додав чиновник.
Він, за словами омбудсмена, «буде бити не стільки по кишенях бізнесу, скільки — по репутації». Але за перше порушення ст. 30 мовного закону його не накладатимуть. Випишуть лише в разі систематичних порушень.
Із цього приводу адвокат Андрій Іванов зауважив: «Щодо розміру штрафів є невеличка розбіжність. Положеннями закону про мову доповнили новими санкціями Кодекс про адміністративні правопорушення. Вони передбачають штрафи від 200 до 700 неоподатковуваних мінімумів (зараз це від 3,4 тис. до 11,9 тис. грн). Але ці зміни набудуть чинності лише у липні 2022-го. Зі січня 2021 року єдина санкція, яку накладатиме уповноважений, — штраф у розмірі від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів. Тобто, від 5,1 тис. до 6,8 тис. грн за повторне впродовж року порушення вимог ст. 30 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

«М’який перехід»
Складатиме протокол і виписуватиме штраф уповноважений або його представники. Андрій Вітренко, один із них, пояснив: «Механізм контролю — наступний: якщо людина бачить, що з нею відмовилися спілкуватися українською, то пише скаргу, або телефонує на «гарячу лінію» секретаріату уповноваженого зі захисту державної мови, повідомляє про це й, відповідно, надалі, якщо справді є порушення, застосовують механізм державного контролю. Для підтвердження слів потрібна фото- або відеофіксація, інакше буде складно це довести. Адміністративний штраф накладають, якщо порушення вчинили повторно впродовж року».
Омбудсмен визнав, що тотального контролю за обслуговуванням українців державною мовою не буде. Зокрема, під час дії карантину заклади й установи не перевірятимуть. «Ми всі живі люди. Під час пандемії не можемо ризикувати нашими працівниками. Сподіваюся, до штрафних санкцій не дійде. Ми — за м’який перехід на українську мову. Ми — за толерантність. Про необхідність переходу на українську знали всі, для підготовки до реалізації ст. 30 було півтора року. Ми отримали колосальну підтримку і з боку українських компаній, і наших інвесторів. Тому переконаний, що 16 січня жодного шоку для сфери обслуговування не відбудеться», — пояснив він.
Водночас, омбудсмен визнав, що для перевірки сфери обслуговування «поки що немає потреби та ресурсів у вигляді реґіональних представників омбудсмена». Тож дотримання закону на перших порах передусім лягає на плечі споживачів.
Утім, Владислав Білоцький, голова Комітету адвокатської практики, попередив: «У юридичній спільноті на сьогодні активно обговорюють неконституційність створення інституту Уповноваженого зі захисту державної мови. Відповідно і його можливі приписи та штрафи викликають також питання щодо їхньої правової природи».
Тобто коли представлена в українському парламенті «п’ята колона» Москви звернеться щодо мовного омбудсмена до Конституційного суду, той може цю посаду скасувати. Відтак вимагати дотримання статті 30 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» буде нікому.
Своєю чергою, Ольга Насонова, президентка компанії «Ресторанний консалтинг», зауважила: «Наразі до введення нового закону серед ресторанів та інших закладів громадського харчування готові тільки в Західній Україні та Києві. Проблеми можуть виникнути на сході. Наприклад, у Харкові, Херсоні, Дніпрі. Там більшість розмовляє російською. Меню — також російською. Думаю, що з набранням чинності цього закону виникатиме багато конфліктів — коли прихильники української будуть приходити та вимагати спілкуватися з ними українською. Коли йтиметься про вибір страв, коли треба буде пояснити винну карту, тут можуть виникнути складності».
Але тим, хто погано розмовляє українською, у роботі не відмовлятимуть. «Єдиний вихід — держава повинна подбати про безплатні курси української мови для представників сфери обслуговування, щоб могли підтягнутися до потрібного рівня», — вважає п. Насонова.
Натомість Олеся Остаф’єва, рестораторка з Києва, запевнила: «Особливої проблеми у введенні української мови в сфері обслуговування не бачу. Наші заклади давно готові до цього. У більшості є меню українською. Ми провели інструктаж зі своїми працівниками. Перше вітання гостей відбувається українською. А далі вже якою мовою до вас гість звернеться, тією й можна спілкуватися. Думаю, що проблема якраз буде з російськомовними гостями. Вони не захочуть або не зможуть зрозуміти».
«Змусити виконувати нові правила може тільки матеріальне покарання. У нас так повелося — якщо немає штрафу, то й виконувати ніхто не буде», — зауважила також п. Насонова.

«Дискусії якісь»
21 грудня 2020 року депутати пропрезидентської парламентської фракції «Слуги народу» на чолі з Максимом Бужанським зареєстрували у ВРУ законопроєкт про скасування штрафів для сфери послуг, якщо вона не перейде на українську. Але Давид Арахамія, голова фракції, пояснив: «Це досить бурхливі дискусії якісь внутрішні зараз маються. Коли буде фракція в січні, тоді будемо мати якусь позицію щодо цього».
А Василь Яблонський, перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень України, зауважив: «В України є п’ята колонна, яка будь-яким способом намагається нівелювати здобутки у мовній сфері. Ми повинні розуміти, що це все робиться на догоду Росії та проросійським партіям, які цей момент будуть використовувати. Мовне питання у цій ситуації використають для того, щоб мобілізувати антиукраїнський електорат».
На запитання «Чи готова сфера послуг на перехід 16 січня на обслуговування державною мовою?» п. Яблонський відповів: «Очевидно, що спеціальний термін саме для цього й був запроваджений. Але якщо дію закону постійно пересувати і йти на всі ці примхи, то, вочевидь, зрушень ніколи не станеться. Тому це ніщо інше, як спроба відкотити реформу за всяку ціну».
«У будь-якому разі є люди, яким простіше уникати цієї теми і яким простіше залишити все, як є. Очевидно, що цю ситуацію використають певні політичні групи чи сили», — додав політолог.
Тим часом 73,4 % опитуваних у серпні 2020-го громадян України назвали рідною державну мову. Російську — лише 22 %. Іншу — 1,7 %. Тільки 2,9 % досі не визначилися.
А проведене в серпні-вересні 2020 року дослідження вперше зафіксувало в Україні за часи її незалежності перевагу попиту на книги, надруковані державною мовою, — 32 % (2018-го — 24 %). Написаних російською потребували 27 % громадян. 74 % читачів друкованих книг і 65 % електронних читали їх українською. Нею ж слухали 67 % аудіокниг. 56 % дітей обрали українські книги й тоді, коли такі ж були надруковані російською.
Як повідомляв «Міст», заклик молитися рідною мовою викликав істерику в попів.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply