Новини для українців всього свту

Wednesday, Jul. 28, 2021

В Україні набули чинності нові положення закону про функціонування української

Автор:

|

Липень 21, 2021

|

Рубрика:

В Україні набули чинності нові положення закону про функціонування української

Із 16 липня набули чинності нові положення закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що стосуються насамперед сфери культури. Розпочинається новий етап утілення норм цього закону, який забезпечить збільшення присутності державної мови в публічному просторі та зміцнення її статусу як державної.

Фільми та серіали
Відтепер поширювати та демонструвати фільми в Україні можна лише українською. Фільми та телевізійні серіали, створені іноземною мовою, мають бути дубльовані або озвучені українською. Сумарна тривалість субтитрованих реплік, виконаних іншими мовами у фільмі, не може перевищувати 10 % сумарної тривалості всіх реплік у стрічці. Це стосується і фільмів, які демонструють на телебаченні.
За даними моніторингу, проведеного секретаріатом мовного омбудсмена на початку червня ц. р. 67 % серіалів, які демонстрували на п’яти провідних телеканалах, йшли російською, і лише 23 % — українською. Тепер це заборонено.
Крім цього, у кінотеатрах дозволили демонструвати іноземні фільми мовою оригіналу, але зі субтитрами українською та у разі, якщо кількість таких сеансів не перевищує 10 % від усіх сеансів у кінотеатрі. У такому випадку про демонстрацію мовою оригіналу має бути повідомлено завчасу.
Саме ця норма мовного закону спричинила кілька спроб відтермінувати її запровадження чи скасувати. У червні ц. р. це спробували зробити через окремі законопроєкти, які передбачають «підтримку вітчизняних виробників теле- та кінопродукції в період встановлення карантину у зв’язку з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби Covid-19». Але навіть їхнє внесення до порядку денного спричинило скандал. Тож ініціатори законопроєктів заявили, що їх не розглядатимуть через «технічну помилку».
Згодом відтермінування норм мовного закону спробували провести через правки до законопроєкту, який передбачає зміни до бюджету. Переважно правки надійшли від депутатів із «Слуги народу». Проте згодом майже всі вони свої правки відкликали, крім проросійського Максима Бужанського, чию поправку відхилили як профільний комітет, так і Верховна Рада.
Ця поправка дозволяла б навчання у школах російською й усувала б штрафи за порушення мовного закону. Вона викликала неоднозначну реакцію у депутатів. «Спершу напхали туди мовних статей, які до предмета цього закону не мають жодного стосунку і не можуть голосуватися, а тепер напхали купу іншого фінансування: на дороги, на інші причини, які до пам’яток місцевого значення не мають жодного стосунку. Як можна за цей законопроєкт голосувати, коли під приводом хорошої мети намагаються «дерибанити» бюджет, — прокоментував Микола Княжицький, народний депутат України.
В цей час під стінами парламенту тривала акція на підтримку мови. Активісти вимагали не голосувати за антимовні поправки. Учасники мітинґу зазначили, що парламентарі хочуть прирівняти російську мову до української. «Для мене дуже важливо, щоб українська мова була офіційною й єдиною. Я маю маленьку донечку, яка піде в перший клас. І хочу, щоб моя дитина навчалася українською, дивилася мультики українською», — наголосила Світлана, учасниця акції.

Розваги, культура, мистецтво
Тепер усі концерти, шоу-програми, культурно-мистецькі, розважальні, видовищні заходи мають проводити державною мовою. Так само українською мають послуговуватися ведучі цих заходів. А виступи осіб, які не знають української, необхідно супроводжувати синхронним або послідовним перекладом. Винятком може бути лише окрема пісня чи фонограма.
Утім, як визнають у секретаріаті Уповноваженого Кабінету Міністрів України зі захисту державної мови, зараз деякі популярні концерти, гумористичні та розважальні шоу, відеоверсії яких демонструють в етерах провідних телеканалів, майже повністю проводять російською.
Оголошення, афіші, постери, буклети, інші інформаційні матеріали про культурно-мистецькі та видовищні заходи та вхідні квитки на них мають виготовляти державною мовою. Можна використовувати й інші мови, якщо текст цією мовою не буде більшим за обсягом і шрифтом, ніж текст державною. Ці вимоги не стосуються імен виконавців чи гуртів, а також торгових марок.
Усі вистави іншою, ніж державна, мовою в державних і комунальних театрах мають супроводжувати перекладом державною мовою. Це можуть бути субтитри, звуковий переклад тощо. За даними Траса Креміня, мовного омбудсмена, 2020 року близько двох третин театральних вистав в Україні вже йшли українською мовою. Так само українською мають послуговуватися в музеях, галереях, на виставках.

Книговидавництво
Українські видавці зобов’язані видавати державною мовою не менше 50 % усіх виданих упродовж року назв книжкових видань. Частка книжок державною мовою, наявних у продажу в кожній книгарні або іншому закладі, що здійснює книгорозповсюдження, має становити не менше 50 %. Водночас ці дві норми мають винятки.
Норма щодо видання не поширюється на книжки кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів чи національних меншин України, якщо вони видані коштом державного та/або місцевих бюджетів. А норма щодо розповсюдження книжок не стосується книгарень, що торгують виданнями офіційними мовами Європейського Союзу, іншомовними словниками та розмовниками, підручниками з вивчення іноземних мов, а також спеціалізованих книгарень, створених для реалізації прав корінних народів і національних меншин України.

Іспит на знання мови
Набирає чинності й положення про іспит на рівень володіння державною мовою. Це стосується осіб, які претендують на посаду державної служби, а також претенденти на українське громадянство мають скласти іспит із української (зараз претенденти на українське громадянство отримують лише довідку про розуміння української мови). Тестувати на рівень знання державної мови буде Національна комісія зі стандартів державної мови. Як запевняє п. Кремінь, у них висока готовність до початку такої роботи. За вимогою мовного закону, рівень знання державної мови оцінюватимуть у посадовців високого ранґу, державних службовців усіх категорій, начальницького складу Національної поліції, керівників закладів освіти, прокурорів і суддів. Рівень знання оцінюватимуть за європейською шкалою від А1 до С2 — від початкового рівня до вільного володіння, а тест складатиметься з усної та письмової частини.
16 липня в Україні почали реєстрацію на іспит із української мови для тих, хто в майбутньому планує брати участь у конкурсі на державні посади. Про це повідомила Орися Демська, глава Національної комісії зі стандартів державної мови. Вона уточнила, що іспити проводять в обласних центрах — Київ, Чернігів, Полтава, Вінниця, Житомир, Черкаси, Луцьк, Івано-Франківськ, Чернівці, Миколаїв, Рубіжне.
У день планують приймати іспит у 900 осіб на день із розрахунку 300 осіб на одну сесію. «Треба розуміти, що є пропускна здатність самої системи, якої є кількість екзаменаторів, які можуть перевірити певну кількість робіт. Якщо все це з’єднати, то оптимальна кількість тих, хто впродовж дня складає іспит, не повинна перевищувати 900 осіб», — наголосила чиновниця.

Туризм та екскурсії
Екскурсійні та туристичні послуги для громадян України мають надавати лише українською. Іншими мовами можна послуговуватися з іноземцями. Ця норма стосується усього туристичного бізнесу, а не лише державних компаній. Утім, за моніторингом офісу мовного уповноваженого, так уже відбувається у понад 95 % екскурсійних послуг.
Як повідомляв «Міст», українська — найпрестижніша мова.

Євген Клен

До слова
Конституційний суд України визнав Закон України «Про забезпечення української мови як державної» конституційним. Перевірити це вимагав 51 народний депутат. На їхню думку, закон не врегульовує порядок застосування мов національних меншин, а деякі законодавчі положення дискримінують російськомовних громадян. Уповноваженими авторів подання були депутати від проросійського «Опозиційного блоку» Олександр Долженков і співголова фракції «Опозиційний блок» парламенті Вадим Новинський. Серед підписантів документу були Олександр Вілкул, Євген Мураєв, Нестор Шуфрич, Михайло Добкін, Сергій Ківалов, Вадим Рабинович і Тетяна Бахтєєва. Як писав «Міст», що цей закон Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року. Між першим і другим читанням у проєкт закону внесли майже 3 тис. правок, його намагалися скасувати через суд деякі депутати, а Угорщина та Росія мовний закон розкритикували. У липні 2019-го він набув чинності і його почали поступово впроваджувати.

About Author

Meest-Online