Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 27, 2021

Українці вимирають або масово виїжджають за кордон

Автор:

|

Серпень 02, 2021

|

Рубрика:

Українці вимирають або масово виїжджають за кордон

Не так уже й давно на всіх телевізійних екранах України поширювали соціальну рекламу «Нас 52 мільйони». Та це вже давно не правда. І саме тому жодна українська влада не наважується провести перепис населення, який уже давно на часі. Адже останній перепис в Україні проводили 5 грудня 2001 року. Наступний переносили п’ять разів — з 2011-го на 2012-й, 2013-й, 2016-й, 2020-й та так і не провели. Наступна дата — 2023 рік.

Природні причини
Та Державна служба статистики невблаганна — впродовж 2020 року кількість жителів України скоротилася на 314 062 людини — до 41,59 млн. Кількість смертей в Україні зараз значно перевищує кількість новонароджених — 48 дітей на 100 померлих. Торік скорочення населення відбувалося переважно з природних причин — померло 616 835 людей, а народилися 293 457.
Але й міґрація за кордон робить свій внесок — за минулий рік офіційно еміґрували 9 316 українців. Але це лише ті, хто при виїзді за кордон знялися з реєстрації, насправді еміґрантів — набагато більше. 2019-го кількість міґрантів офіційно була вдвічі більшою — на проживання за кордон виїхали 21 512 осіб. Померло за 2019 рік 581 114 людей, а кількість жителів України загалом скоротилася того року на 250 785. Упродовж 2018-го, за даними Держстату, населення України скоротилося на 233 тис. осіб.
Дані Держстату щодо розрахунку оцінки чисельності населення охоплюють усі реґіони України, крім тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим та Окремих районів Донецької та Луганської областей.

Заробітчани не повертаються
За словами Дмитра Дубілета, відповідального від Кабінету Міністрів України за координацію роботи Держстату, за останні десять років із України поїхали майже 4 млн заробітчан і не повернулися. «Єдине, що ми можемо зробити — це зрозуміти, яка кількість людей поїхала та не повернулася. Це десь 3,8 млн людей за останні десять років. Вони не повернулися, залишились заробітчанами або з іншої причини. Це відкрита статистика», — поінформував він.
А це майже 10 % населення. За словами чиновника, міґрація з України має циклічний характер: більше українці подорожують влітку, проте тенденція міґраційної ситуації має характер до збільшення кількості тих, хто назад не повертається. «Те, що мене здивувало. Безвіз істотно не вплинув на підсумкові показники міґрації та сальдо. Я це пояснюю тим, що відбувся перерозподіл — люди стали менше їздити до Росії (принаймні, офіційно), і більше — до Європи», — зазначив він.
Серйозна проблема — виїжджають медики. Від початку 2020 року з України виїхали понад 66 тис. українських лікарів. Про це йдеться в щорічному звіті Центру Разумкова «Україна 2020-2021: невиправдані очікування, неочікувані виклики». За словами фахівців, частина українських лікарів після звільнення кинулися шукати роботу в Польщі, яка скористалася шансом і надала їм робочі місця. «До польської аґенції з працевлаштування подали заявки близько 2 тис. лікарів і 3 тис. медичних сестер із України. Для залучення цих фахівців Польща пішла на безпрецедентні кроки. Сенат ухвалив «ковідний акт», відповідну поправку до закону по боротьбі з Covid-19, яким скасував обов’язкове підтвердження дипломів українських і білоруських лікарів», — наголошують експерти. Цією ж поправкою медикам, які лікують хворих на коронавірус, удвічі підвищили зарплати. Тепер разом із надбавками вона становить 12-15 тис. PLN (близько 100 тис. грн). Про таке в Україні можна лише мріяти.
Також українці зараз інтенсивно отримують «карту поляка» — документ, який підтверджує приналежність до польського народу. За перше півріччя цього року її отримали 4 392 особи. Про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Загалом від початку видачі «карти поляка» 2008-го її отримали вже понад 141 тис. громадян України. Й усі вони — потенційні еміґранти.

Причини та наслідки
Розвитку сучасних міґраційних процесів в Україні експерти називають кілька важливих чинників, серед яких — окупація Криму, російсько-українська війна та зумовлена цим економічна криза; започаткування важливих реформ, які насправді виявилися імітацією; просування шляхом європейської й євроатлантичної інтеграції, зокрема, набуття у червні 2017 року безвізового режиму з Європейським Союзом; міґраційний досвід і розгалужені міґраційні мережі, що сформувалися в результаті багаторічної активної участі українців у трудових міґраціях за кордон.
Завдяки певному поліпшенню економічної ситуації в 2016-2018 рр. та адаптації суспільства до кризових умов, обсяги зовнішньої міґрації українців стабілізувалися, але з приходом до влади Зе-команди вони знову посилилися. Водночас привабливість України для імміґрантів є невисокою. На тлі несприятливих демографічних тенденцій відплив населення може перетворитися на гальмівний чинник економічного розвитку. Відставання України за рівнем добробуту від сусідніх країн у середньотерміновій перспективі збережеться. Натомість зовнішня міґрація триватиме, а в разі активізації воєнних дій на сході країни та дестабілізації внутрішньої ситуації міґрація вона зросте.
Розвиток української економіки стримує надмірна залежність від експорту, нестача інвестицій, низька продуктивність. Зберігаються завади для підприємництва. У рейтинґу Світового банку Doing Business Україна займає 71-ше місце, що набагато нижче від рівня таких провідних країн Центрально-Східної Європи, як Росія (31), Польща (33) і Чехія (35).
На тлі відновлення економіки начебто спостерігається позитивна динаміка на ринку праці. Зросла кількість зайнятих, безробіття скорочується, у т. ч. серед молоді. Попри це безробітними все ще залишаються майже 1,6 млн українців.
Водночас середня зарплата в Україні залишається однією з найнижчих в Європі — 10 687 грн, або приблизно 396 EUR на місяць. Зберігається й значна диференціація оплати праці за видами економічної діяльності та за реґіонами. Тому для великої частки трударів зростання зарплат не є достатнім. Крім цього, хоча й процеси інфляції буцімто стабілізувалися, для населення з низькими доходами зростання зарплат нівелює зростання цін. А за межею бідності залишаються понад 10 млн громадян України.
Зменшення кількості населення супроводжується і його старінням. Медіанний вік населення становив 1990-го 35 років, у 2000-го — 37,7 років, 2010-го — 39,3 років, а 2019-го — 41,1 року. Частка осіб, старших за працездатний вік (65+ років) у структурі демографічного навантаження зростає та зараз становить 16,7 %, переважаючи частку дітей, яка становить 15,5 %. За прогнозами, до 2050 року населення України скоротиться до 35,2 млн, а частка осіб, старших від 60 років, становитиме 34 %.
Як повідомляв «Міст», українців Чехії закликали вказати національність під час перепису населення.

Євген Клен

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply