Новини для українців всього свту

Thursday, Feb. 25, 2021

У першому банку харчів в Україні рятують харчі

Автор:

|

Грудень 26, 2020

|

Рубрика:

У першому банку харчів в Україні рятують харчі
Ростислав Косюра

Молодий еміґрант і підприємець Ростислав Косюра вирішив допомогти Україні боротися з викиданням їжі та створив перший банк харчів. «Україна посідає дев’яте місце у світі з виробництва відходів, і згідно з цією статистикою, ми викидаємо набагато більше, ніж Німеччина та Франція. Це означає, що наша поведінка щодо продуктів харчування потребує змін», — зазначив він.
Щороку українці викидають 7 млн т органічних відходів. Більшість із них — їжа, яку все ще можна було споживати. Зокрема, це харчі, в яких скоро закінчиться термін придатності. Замість того, аби допомогти цими продуктами малозабезпеченим, товари опиняються на сміттєзвалищах. Бізнесмен побачив цю проблему та захотів її вирішити.
Народився в Україні, але виїхав, коли ще був дитиною, і більшу частину життя провів за кордоном. Зокрема, прожив 23 роки в Німеччині, також вчився і працював у Франції. Після більш ніж двох десятиліть п. Косюра вирішив повернутися до Львова, де бореться зі завалом харчових відходів.
Торік заснував перший в Україні банк їжі «Тарілка». «Банк їжі — це організація, що економить продукти, які все ще можна споживати, але вони вже не дуже підходять для продажу. Супермаркети, здебільшого, таку продукцію викидають, а ми рятуємо її, забираючи з крамниць і передаючи бідним людям», — пояснює п. Косюра.
За перші два тижні існування організація врятувала більш ніж одну тонну продуктів. Їжу потім роздали малозабезпеченим людям, кількість яких швидко зростає внаслідок пандемії та кризи. «Щодня ми рятуємо цілу купу харчів, тому кількість врятованої їжі встановити дуже важко», — розповідає Анна Дідик, координаторка волонтерів, яких у «Тарілці» вже більше сорока.
За словами п. Анни, організація зараз працює із трьома найбільшими супермаркетами Львова, а також кількома продуктовими компаніями. Вони передають непродані харчі «Тарілці», а та вже поширює їжу в соціальні служби та громадські осередки в місті.
«У нас є список організацій, з якими працюємо, вони розподіляють їжу між своїми людьми. Приміром, Спільнота багатодітних дітей, церква, центр для безхатьків та інші — ті, які потребують допомоги», — продовжує п. Дідик.
Ростислав Косюра розповів, що більшість підприємств, з якими спілкувався, підтримали ідею створення банку їжі. І це також стало рішенням для скорочення обсягів харчових відходів. Під час карантину «Тарілка» працювала в мобільному режимі — волонтери забирали продукти з магазинів та розвозили партнерам.
Зараз планують змінити тип роботи. Для цього організація хоче відкритий власний склад, де буде зберігати врятовану їжу. Львівська влада проєкт підтримала і надала приміщення за символічну оренду в кілька сотень гривень на рік. Зараз там триває ремонт.
Відновлене приміщення перетворять на крамницю, де і буде вся врятована їжа. Поки що ремонт оплачують за кошти донорів, але команда шукає інших джерел для сталого фінансування. «Можливо, відвідувачам треба буде заплатити 5 грн, але вони зможуть набрати стільки продуктів, скільки їм треба», — ділиться п. Косюра. Такі внески зможуть оплатити оренду приміщення й інші витрати організації.
«Тарілка» планує працювати і в інших містах України та рятувати продукти там. Зокрема, запустити цілий рух в інших реґіонах, де бракує альтернатив викиданню харчів. «Люди з інших міст вже палаю бажанням відкрити нові осередки, тож продовжувачі справи є», — запевняє п. Дідик.
Організація планує працювати в усій країні за схожим принципом — створювати мережі волонтерів і співпрацювати із місцевою владою та бізнесом. «Дуже сподіваюсь, що розшириться і просвітницька діяльність. Можливо, саме ми станемо поштовхом до свідомішого поводження з їжею, і люди почнуть думати, купити їм ящик фруктів і викинути половину, чи оцінити свої можливості і тим самим допомогти довкіллю», — зазначила вона.
Продовольчі банки — це корисні проєкти, але вони борються уже з наслідками проблеми, пояснює Ірина Миронова, голова громадської організації Zero Waste Lviv, яка запобігає утворенню відходів. «З одного боку, банк їжі — дуже добра ініціатива, але варто розуміти, що першочергова мета — зменшення відходів у закладах торгівлі та громадського харчування», — додає вона.
За словами діячки, банк їжі повинен будувати свою бізнес-модель так, аби не залежати від постійного притоку продуктів. На думку п. Миронової, дуже важливо пояснювати бізнесу, владі, містянам про шкоду марнування харчів і про потребу економити та коригувати порційність і пакування.
Ростислав Косюра погоджується: порятунок харчів — лише частина роботи «Тарілки». «Нам потрібні нові технології та переосмислення того, як ми поводимося з харчами, коли їх можна викидати, і коли їх ще можна споживати. В нашій організації є окремий напрямок, Green Company, який зосереджується на цій проблемі», — повідомив він.
За словами підприємця, мета цього проєкту — підвищення обізнаності суспільства щодо харчових відходів, аби люди менше викидали та свідоміше споживали. «Є й інші організації, які працюють із нами, а також пересічні люди, які щодня допомагають нам добровільно. Вони стали скорочувати харчові відходи та використовувати менше пластикових пакетів та інших речей, бо ми про це часто говоримо», — підсумовує він.
Наразі в Україні бракує інфраструктури для переробляння та навіть сортування сміття. Органіка опиняється в баках із іншими відходами, а потім — на сміттєзвалищах, більшість із яких є переповненими і застарілими. В таких умовах органічні відходи призводять до виділення метану, який легко займається та шкодить довкіллю. Крім цього, ніщо не зобов’язує бізнес не викидати продукти. Відповідно, віддати харчі у продовольчий банк чи відправити їх на смітник, рішення вже за менеджерами супермаркетів і ресторанів.
Як повідомляв «Міст», із Донбасу зникли українські харчі.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply