Новини для українців всього свту

Thursday, Sep. 23, 2021

Старі радянські «хрущовки» знову відправляють під знесення

Автор:

|

Серпень 07, 2021

|

Рубрика:

Старі радянські «хрущовки» знову відправляють під знесення

Українські чиновники знову дістали з-під «сукна» законопроєкт про реконструкцію кварталів застарілого житлового фонду, загальна площа якого зараз становить понад 4 млн кв. м.

А віз і нині там
Ця історія стара, як світ. Кожна нова влада України обіцяє реновацію будинків, зведених минулого століття, які вичерпали свій життєвий ресурс. 2006 року навіть прийняли закон «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду». Але він зазнав фіаско.
На старті застопорився і пілотний проєкт, який хотіли реалізувати в Києві. Не допомогло його реалізації і те, що під реновацію розглядали «хрущовки» в центральних районах столиці, які суцільно усіяні такими будинками (а центр міста — ласий шматок для забудовників). Експерти тоді заявляли, що в законі не виписали чіткий механізм розселення мешканців руїн, які відслужили своє. Та й будівельники, яких розглядали як інвесторів, до спільної думки не дійшли: як правильно вчинити — знести і збудувати нове житло, чи модернізувати старе?
Тепер у Міністерстві розвитку громад і територій України запевняють, що всі законодавчі недоліки усунули і доопрацювали документ, який пройшов громадське обговорення й узгодження з усіма зацікавленими центральними органами виконавчої влади, а тепер спрямували його на розгляд до Кабінету Міністрів України (КМУ).
«Питання застарілого житлового фонду тривалий час залишається проблемним для всіх українських міст. Водночас, чинний закон про реконструкцію застарілого житлового фонду потребує суттєвого перегляду. Профільне міністерство розробило законопроєкт, який змінює підходи до вирішення цього питання, що дозволить органам місцевого самоврядування розпочати комплексну реконструкцію кварталів застарілого житлового фонду», — повідомила Наталія Козловська, заступниця міністра розвитку громад і територій України.

Що пропонують
В «оновленому» законопроєкті пропонують такі зміни. Інвентаризацію застарілого житлового фонду, результати якої стануть основою для розробки програм і проєктів комплексної реконструкції кварталів, проводитимуть винятково органи місцевого самоврядування.
Рішення про участь багатоквартирного будинку в реконструкції будуть приймати за результатами загальних зборів власників нерухомого майна та в разі згоди 75 % власників квартир (раніше планка була 100 %).
Реконструкції, крім житлових будинків, будуть також підлягати будівлі та споруди, об’єкти соціальної Й інженерно-транспортної інфраструктур. Регулювання фінансового питання буде відбуватися в рамках трикутника «місто — інвестор-забудовник — власник житла».
Органи державної влади та місцевого самоврядування або інвестор-забудовник формуватимуть маневрений житловий фонд — будинки для тимчасового переселення мешканців кварталів, що реконструюють. І до цього пункту є запитання. Раніше планували, що спершу мають збудувати новий будинок, куди переселять мешканців «хрущовки», й уже після цього проводити її демонтаж. Тобто, передбачали, що власники «хрущовок» будуть переїжджати не у тимчасове житло, а відразу в новобудову. Фінансування реконструкції старих кварталів може відбуватися з різних джерел — починаючи від підприємств-балансоутримувачів і забудовників до місцевих і державного бюджетів.

Проблем не бракує
Економічний експерт Борис Кушнірук вважає, що поки в Україні не будуть комплексно вирішені проблеми на ринку нерухомості, питання реновації старого житла не вирішити. «Щоб вирішити проблеми застарілого житла, потрібно спершу зрозуміти, чому досі не вдавалося цю сферу врегулювати. Реновація «хрущовок» — дуже витратний процес. Вирішувати питання треба комплексно. Перше — зробити так, щоб будівельникам було вигідно не купувати «за подяку» земельні ділянки і будувати на них багатоповерхові убозтва на відстані метра один від одного, а реанімувати старе житло, за прикладом Західної Німеччини. Тобто, потрібно обмежити місто в його розростанні в область, щоб цінність землі під «хрущовками» стала вигідною для реконструкції старого житлового фонду. І ще один момент — так і не вирішене правове питання власності землі під житловим фондом, що зробить «хрущовки» ще більше затребуваними», — зазначає він.
На думку фахівця, зниження планки згодних мешканців на реновацію до 75 % недостатнє. «Переконати таку кількість людей на переїзд нереально. Приміром, людина живе кілька десятків років у квартирі в центральному районі Києва, зробила відповідний капітальний ремонт. І тут раптом виселення. Знову доведеться вкладати кошти в ремонт, не кажучи вже про переїзд. Навіть не всіх членів сім’ї це може влаштовувати. Тому важко буде переконати більшість тих, хто проживають у будинку, призначеному під знесення в правильності таких дій», — наголошує він.
За словами п. Кушнірука, маневрений пропонований фонд може бути житлом у новобудові. Але якщо будуть виселяти в гуртожитку, то з такої реновації нічого путнього не буде. «Для того, щоб плани з реновації запрацювали, необхідно створити економічну модель, коли будівельники виберуть реновацію, а не будівництво на порожній ділянці з нуля. Але цього не планують. А економічні стимули з нізвідки не беруться», — вважає він.

Як усе буде?
То чого варто очікувати українцям, якщо законопроєкт прийме Верховна Рада України (ВРУ)? У Конфедерації будівельників України (КБУ) зазначають, що прийнятий 2006-го закон «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» на практиці виявився неефективним і не адаптованим до українських реалій. За словами Лева Парцхаладзе, президента КБУ, проєкт реконструкції не запрацював за низкою причин, з яких можна виділити дві основні.
Перша — обов’язкова згода 100 % власників квартир у будинку на проведення майбутньої реконструкції. «У реальних умовах це практично неможливо, адже незгоду навіть одного жителя робить реконструкцію неможливою. У новій редакції пропонують знизити цей поріг до 75 % — саме таку кількість мешканців має дати згоду на реконструкцію, щоб вона відбулася. Крім цього, якщо правильно організувати процедуру відселення при знесенні застарілих будинків, це підвищить зацікавленість самих мешканців «хрущовок», адже вони зможуть удвічі капіталізувати своє майно», — зазначив посадовець.
Другим стримуючим фактором, на його думку, є абсолютно популістський коефіцієнт збільшення площі — 1,5, коли на кожні 100 кв. м «хрущовок» потрібно було надавати 150 кв. м нового житла. «Природно, що привабливість житлової площі в різних районах дуже різниться. Якщо в центрі Києва забудовники погодяться навіть на коефіцієнт два, то в більш віддалених районах він буде меншим. А в маленьких містах може бути ситуація, що економічно невигідно розселяти «хрущовки» навіть із наданням квартир такої ж площі. Коефіцієнт повинен бути економічно обґрунтованим і його мають встановлювати органи місцевої влади після проведення певної процедури інвентаризації. Також замовниками реконструкції повинні бути саме органи місцевого самоврядування, що чітко прописано в новому законі. Вважаю, що цей законопроєкт поліпшить ситуацію на ринку та дозволить реалізовувати комплексну реконструкцію таких житлових кварталів. Він також істотно поліпшить інвестиційний клімат і можливість залучення інвестицій у реконструкцію застарілого житлового фонду», — резюмував п. Парцхаладзе.
«Новий» законопроєкт пройшов громадські слухання і тепер його розглядає КМУ, який ще може внести свої правки в документ. Потім документ потрапить до ВРУ, де на нього чекають довгі митарства по комітетах, що також може збільшити «площу» коригування. Після цього зі законопроєктом тісніше ознайомляться депутати, внесок яких в зміни теж не можна заперечити. Тому важливо «стежити за руками», щоб усі поправки пішли жителям «хрущовок» на користь.
Як повідомляв «Міст», «Хрущовки» — життєва житлова історія.

Нана Чорна, УНІАН

Довідка
Будинки хрущовської архітектури (у побуті — «хрущовки») — радянські типові панельні або цегляні житлові будинки, зазвичай п’ятиповерхові, з малогабаритними квартирами. Їх назвали за прізвищем Микити Хрущова, в період правління якого почалося їхнє масове будівництво в СРСР. Часто «хрущовками» також називають і цегляні будинки, які будували в той же час, і блокові. З початком будівництва «хрущовок» радянських домобудівництво стало переважно індустріальним. Порівняно зі «сталінками», які зводили з цегли, архітектура «хрущовок» була простою і функціональною, але їх зводили з бетонних панелей. На зміну «хрущовкам» наприкінці 1960-х рр. почали приходити «брежнєвки», разом із якими вони дотепер залишаються одним із найбільш масових типів житла в колишній країнах Радянського Союзу.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply