Ази улюбленої справи Людмила Михайлівна засвоїла під час навчання на художньому відділенні Самбірського педучилища, що на Львівщині. Наразі її творчий стаж становить понад 20 років. За цей період солома стала для жінки близьким матеріалом, з якого виготовляє справжні рукотвори, втілені у переплетах і візерунках.
Найважче збирати й готувати сировину. Кожна культура потребує старанного догляду. Рослини треба вчасно зжати, не допускаючи осипання зерна. Потім необхідне тривале сушіння. Водночас потрібно припасти сухоцвіти — материнку, безсмертники. Тож роботи вистачає майже на все літо.
Потім починається копіткий творчий процес. На один виріб потрібно від двох тижнів до кількох місяців. І в кожен умілиця вкладає частинку душі. Особливу увагу Людмила Михайлівна приділяє дідухам, які символізують добробут, дух предків і пам’ять роду. «Виготовляючи дідух, не використовую жодного каркасу. Спершу стебла зв’язую міцною мотузкою й обплітаю. Декорую різноманітними плетеними елементами», — розповідає майстриня.
Наймасштабнішою своєю роботою вона вважає виріб, який минулорічної Коляди став окрасою центральної площі м. Сколе Львівської області. Ентузіастка створює зі соломи й інші різдвяні символи — павуки. Насамперед виготовляє великий ромб, до якого прив’язує менші. Їхня кількість залежить від чисельності родини.
Здобутки Людмили Гарко відзначені багатьма нагородами. Вагомим досягненням року, що минув, для неї є звання Народного майстра України. І ще одна знаменна подія 2021-го — участь у міжнародному проєкті «Таємниці України для Тебе», де серед поданих понад 5 тис. робіт вибрали 300 найцікавіших, зокрема, й п. Людмили.
Як повідомляв «Міст», солом’яні маски українки принесли їй перемогу.

Ірина Дмитрів, «Високий Замок»