Аби прийняти сотні людей, нашвидкуруч доробили ремонт і облаштували спальні місця. Людям, які втікали з-під обстрілів, дають не лише дах над головою, але й улаштовують їм свята, уже навіть справили весілля. «В цей будинок взагалі планували заїжджати лише через півтора місяці. Ця кімната мала бути батьків, ця — меншої сестри, а ця маленька — моя», — показує будинок господиня.
Але зараз тут живе не буковинська родина, а ті, чиї власні домівки опинилися під обстрілами. Приміром, Катерина з Чернігова, яку з-під обстрілів практично силоміць вивезли родичі її хлопця. Майже одразу після цього у її будинок прилетів снаряд. У неї згоріло усе, що готувала для нового життя — Катерина якраз збиралася виходити заміж і зробила з нареченим ремонт.
Таких історій у мешканців цього будинку — чимало, з лютого ц. р. тут знайшли притулок вже більше 250 родин. З початком війни будівлю, яку по цеглині зводили роками, власники швидко доремонтували і облаштували тут десятки спальних місць. «Мені телефонує подруга з Харкова, я сама навчаюсь у Харкові, і каже: «Нас 13. Можна у вас переночувати?» Телефоную батькам, питаю, ті кажуть гаразд, постелимо», — розповідає Настя.
Крім даху над головою ще й гостинці від Настиної бабусі Зої, а всі витрати взяли на себе батьки Насті. «Я вже більше шести років свою маму не бачила. Вона поїхала за кордон для того, щоб збудувати цей будинок. 2 березня мала повернутися, але почалася війна», — розповідає дівчина.
Кожному у цьому будинку намагаються влаштувати свято. Щоб не руйнувати планів пари з Чернігова, їм потайки організували весілля. «Цілу подію — сукня, каблуки, букет, нам зробили банкет. Всі були такі позитивні, всі приходили на церемонію, нам дарували квіти, тут люди дуже добрі, дуже теплі», — розповідає Катруся.
А тепер тут святкують 15-річчя Мілени з Донеччини. В дівчини лише одне бажання, щоб закінчилась війна й усі повернулися додому.
Як повідомляв «Міст», у Львові побралися мешканці Лисичанська.

Ігор Бережанський, ТСН