Новини для українців всього свту

Sunday, Oct. 24, 2021

Розслідування загибелі В’ячеслава Чорновола триває?

Автор:

|

Вересень 26, 2021

|

Рубрика:

Розслідування загибелі В’ячеслава Чорновола триває?
В’ячеслав Чорновіл

В Офісі генерального прокурора України (ОГПУ) запевнили, що версію вбивства лідера Народного руху України (НРУ) перевіряють.

«Чотирма ударами»
Микола Голомша, лідер партії «Патріот», який 2014 року був першим заступником генерального прокурора України, не погодився з оприлюдненими нещодавно результатами експертизи в справі загибелі 1999-го В’ячеслава Чорновола, лідера НРУ. Ярослав Тракало, заступник директора Департаменту комунікацій із медіа Міністерства внутрішніх справ України, розповів: «Ушкодження, виявлені при судово-медичній експертизі тіла Чорновола й під час експертизи решток при ексгумації, є такими, що сформувалися внаслідок травмування пасажира, який перебував у салоні транспортного засобу при зіткненні автомобіля з перешкодою. Їхнє виникнення є переважно результатом дії масивного тупого предмета з переважаючою контактною поверхнею, яким могли бути деталі кузова (салону) до його деформації та надалі частини деформованого кузова».
«Підтвердження теорії, що Чорновіл був смертельно травмований вже після аварії, немає. Зокрема, експертиза, відпрацювавши наявні матеріали, не знайшла доказів на користь версії про ушкодження кастетом. Однак, усе ж повністю цю версію не відкидає. Досудове розслідування в кримінальному провадженні триває», — підсумував він.
Натомість п. Голомша заявив 14 вересня в етері «4-го каналу», що Чорновіл загинув не внаслідок зіткнення його легковика «тойота» з вантажівкою «КамАЗ». Дослівно ж розповів таке: «Вбили чотирма ударами кастета в потиличну частину голови і таким самим кастетом добили водія. Безперечно, це була не дорожньо-транспортна пригода (ДТП). У мене така сформована думка й переконання. І така ж думка у слідчого та керівника оперативної служби».
Розлогіше він висловився в інтерв’ю київському часопису «Сьогодні»: «Що таке ДТП? Це одномоментний удар. У Чорновола ж на потилиці знайшли чотири лінійних пошкодження, хоча позаду нього ніяких перешкод не було. Навіть якщо він останньої миті повернув голову, все одно пошкодження повинні бути отримані одночасно, в момент удару. А там не так».
«Експерт фізико-технік пояснив, що удари були завдані послідовно. Що це означає? Якщо пошкодження (лінійні, однакові за формою) завдані одночасно, коли сталася ДТП, то «павутинки» на кістці будуть розташовуватися відповідним чином і ніяк інакше. Якщо ж удари завдані послідовно, то «павутинки» як би переламуються і носять суто індивідуальний характер, не такий, як у першому випадку. Це закони фізики, тому це об’єктивно. Експерт на цій підставі стверджував, що удари завдані тільки послідовно — перший, другий і так далі», — уточнив він.
А на запитання «Як таке могло статися під час ДТП?» відповів: «Ми зі слідчими висунули версію, що Чорновола добивали після ДТП. Тим більше виявилися свідки, які начебто бачили якихось людей на місці аварії. І потім слідство стикалося з неймовірними труднощами та перепонами, нам не давали працювати. Потім пішла містика — стали вмирати ключові фігуранти справи. А скільки запитань залишилося щодо вантажівки — звідки вона узялася і чому розверталася? Все це нагадує дуже спецоперацію. Є назва для подібних операцій — «Таран». Усі гинуть, і кінці у воду. А якщо не гине той, кого «замовили», то його добивають. У випадку з Чорноволом, думаю, це були удари кастетом. І наше слідство активно просувалося в цій справі, але справу у нас забрали».

«Неоднозначна фраза»
В ОГПУ на заяву Миколи Голомші відреагували 16 вересня. Там запевнили, що «слідство перевіряє версію умисного вбивства», чим повторили майже все сказане раніше п. Тракалом, але якщо той розповів, що експертиза не відкидає версію про вбивство кастетом, то в Офісі генпрокурора заявили інше: «В матеріалах, які надані для експертизи, не міститься інформації про ушкодження, що мали б ознаки ударної дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, в т. ч. кастета» що виходили б за межі комплексу характерних ушкоджень пасажира при ДТП».
Натомість Тарас Чорновіл, син В. Чорновола, пояснив: «Припущення про сліди ударів кастетом по голові батька були висловлені під час однієї з повторних експертиз справи на основі фотоматеріалів. Насправді це є неоднозначна фраза (про кастет) і ми з п. Голомшою це обговорювали і в слідстві, і в суді. Припущення було під час однієї з експертиз, яка працювала з матеріалами попередніх експертиз, тобто це не була ексгумація, це не було дослідження тіла В’ячеслава Чорновола, а були дослідження фотографій, які були зроблені при першій сфальсифікованій експертизі».
«Тоді експерт вказав на сліди на черепі мого батька, які не можна, з його погляду, пояснити аварією. Він вважав, що вони нагадують, за його даними, те, що по голові вдарили кастетами. Справді, такі удари не характерні для аварії, але слідство жодної відповіді на його заяви, на його окрему думку не дало. Ми не маємо відповіді на запитання «Звідки з’явились саме такі ушкодження, про які говорили Голомша і той експерт?». Може, вони з’явилися вже потім, під час проведення першої медекспертизи. Може, це сталося в той момент, коли краном витягували машину з-під «КамАЗу» і були якісь удари чи притискання. Тож припущень багато, — уточнив політолог. — Ми допитували всіх учасників надзвичайної події. І отримали свідчення, які заперечували версію про добиванні кастетом. Тому що, по-перше, машина соратників батька, яка слідувала за ним, під’їхала до місця через 30-40 сек. після зіткнення. Вони були за 1,5 км і бачили момент аварії, коли виходили з-за закруту. За цей час звідкись підбігти до машини і завдати ударів просто неможливо. По-друге, цих ударів не можна було завдати. «Тойота» була так зім’ята, що засунути руку в салон і там розмахнутися ніяк би не вдалося. По-третє, удар при зіткненні з «КамАЗом» був такої сили, що ані водій, ані пасажир, мій батько, який сидів поруч із ним, просто не могли вижити».
Але це суперечить запевненням Дмитра Пономарчука, прессекретаря В. Чорновола, який, перш ніж знепритомніти після зіткнення «тойоти» з «КамАЗом», бачив, що хтось розбивав вікно легковика чимось металевим. Попри це, Т. Чорновол вважає: «Вбивство мого батька сталося винятково через підлаштовану автомобільну аварію, але аж ніяк не через добивання кастетом. Знаєте, що знайшли слідчі? Там (в автівці В. Чорновола. — Авт.) у сотні разів перевищення отруйних речовин, які викликають імітацію серцевого нападу».

«Має сказати і «Б»
Версія про вбивство підлаштованою аварією випливає з обставин загибелі Чорновола. Адже Володимир Куделя, водій фатального «КамАЗу», запевняв, що віз автотрасою Бориспіль-Золотоноша зерно, чия ціна була дешевшою від вартості його нераціонального транспортування літерою «Г» — з Кіровограда (тепер — Кропивницький) на Волинь через Київ. Бо за цим маршрутом Куделі довелося б їхати через всю столицю України, подолавши таким чином аж на 60 км більше, ніж тоді, коли б повернув на Волинь ще в Обухові.
Куделя також твердив, що, зауваживши свою помилку, розпочав розвертати «КамАЗ», але, побачивши світло фар автівки Чорновола, зупинив вантажівку та вибіг із неї, аби, за його словами, «помахати й зупинити машину». Але Андрій Ніцой, тодішній голова центральної ради Народного Руху України, який сидів у легковику Чорновола, свідчив, що насправді водій «КамАЗу» вантажівки не покидав. Це підтвердили й експерти, які встановили, що Куделя, виконуючи під час зіткнення з автівкою Чорновола маневр розвороту, здійснював гальмування, а тому не міг бути поза кабіною вантажівки.
Сергій Горбатюк, ще один ексзаступник генпрокурора, зауважив у коментарі «Радіо Свобода»: «Є довідка про ознаки вбивства Чорновола. Я її колись знайшов у кабінеті заступника генпрокурора, в якому працював. Треба піднімати матеріали справи, бо, наприклад, судмедексперт не писав, що безпосередньо від кастету. Він міг бачити якісь ознаки травмування, нехарактерні для тієї травми, що дозволяло би висувати таку версію. Гадаю, що на порожньому місці Голомша цього б не казав. Але якщо він сказав «А», то має сказати і «Б», тобто пояснити, на чому ґрунтуються такі заяви».
Скептично відреагував на заяву п. Голомші й Євген Магда, директор київського Інституту світової політики: «Це, можливо, привернення уваги. Побачимо, може Голомша балотуватися кудись буде найближчим часом, можливо, він хоче про себе нагадати, бо знає що у прокуратурі є певна турбулентність, і позиції її очільниці не стійкі».
Як повідомляв «Міст», суд закрив справу про загибель Чорновола.

Ігор Голод

Пряма мова
Тарас Чорновіл:
— Інформація про те, що на черепі В’ячеслава Чорновола виявили сліди ударів кастетом, не нова. Слідство не дало відповідей на запитання про те, звідки ці сліди. Всі чомусь вирішили, що це нова інформація. Але їй уже близько 20 років, це стара інформація, про яку було тисячі інтерв’ю, тисячі коментарів, про це на всіх телеканалах були сотні матеріалів. Припущення про сліди ударів кастетом по голові В’ячеслава Чорновола були висловлені під час однієї з повторних експертиз справи на основі фотоматеріалів. Насправді, це неоднозначна фраза (про кастет), і ми з п. Голомшою це обговорювали і в слідстві і в суді. Такі удари справді не характерні для аварії. Але слідство жодної відповіді на його заяви, його особливу думку не дало. У нас немає просто відповіді на запитання, звідки з’явилися саме такі ушкодження, про які казав п. Голомша.

Довідка
В’ячеслав Максимович Чорновіл (1937-1999) провів у радянських тюрмах і таборах близько десяти років. Був засуджений чотири рази. В один із років витримав 83 допити і ніколи не свідчив проти друзів. Його так боялася влада, що під Олімпіаду-1980 ініціювала кримінальну справу, звинувативши у замаху на зґвалтування. Саме Чорновіл ініціював проголошення Декларації про державний суверенітет та Акт проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року. Він отримав прізвисько в КДБ «Невгомонний». У житті В’ячеслава Чорновола була одна подія, яка фактично вирішила його подальшу долю — 4 вересня 1965-го він виступив разом із Іваном Дзюбою та Василем Стусом у кінотеатрі «Україна» на прем’єрі фільму Параджанова «Тіні забутих предків» з протестом проти арештів української інтелігенції. Цю демонстрацію розглядають як першу акцію відкритого протистояння тоталітарній владі, хоча ще 8 серпня Чорновіл виголосив гостру антикомуністичну промову на відкритті пам’ятника Шевченкові в с. Шешори на Гуцульщині. Після виступу його звільнили з роботи, не дозволили навчатися в аспірантурі, куди він вступив за конкурсом.
Після порушення справи 3 серпня 1967 року в помешканні Чорновола по вул. Спокійній у Львові провели обшук, під час якого в т. ч. вилучили примірник друкованого тексту «Лихо з розуму» (портрети 20 злочинців) на 227 аркушах» — так вказано в протоколі обшуку, та текст під назвою «Репортаж із заповідника імені Берія», автором якого був політичний в’язень Валентин Мороз. За розповсюдження цих двох публікацій і засудили В’ячеслава Чорновола. 15 листопада 1967-го суд оголосив йому вирок — три роки позбавлення волі. 19 грудня 1967 року судова колегія в кримінальних справа Верховного суду УРСР відмовила в задоволені касаційних скарг. Але згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31.10.1967 р. «Про амністію» термін ув’язнення Чорноволу скоротили наполовину.
Після звільнення 1969-го з великими труднощами вдалося влаштуватися на роботу. З 1970 року Чорновіл працював спостерігачем метеостанції на Закарпатті, землекопом археологічної експедиції в Одеській області, вагарем на станції Скнилів у Львові, з 1971-го — у Львівському відділенні Українського товариства охорони природи.
12 січня 1972 року прокурор Львівської області Антоненко постановив порушити кримінальну справу проти Чорновола за ознаками тієї самої ст. 187-1 Кримінального кодексу УРСР. Йому інкримінували виготовлення та розповсюдження документів, що містять наклепницькі вигадки на радянський державний і суспільний лад. Того ж дня Чорновола затримав капітан Боєчко, у Львові старший слідчий слідчого відділу КДБ у Львівській області.
12 квітня 1973-го судова колегія в кримінальних справах Львівського обласного суду оголосила вирок: шість років позбавлення волі у виправно-трудовій колонії суворого режиму зі засланням на три роки. Судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду УРСР в задоволенні касаційної скарги Чорновола відмовила.
У квітні 1980 року Чорновола знову заарештували вже на засланні в Якутії за сфабрикованими звинуваченнями в замаху на зґвалтування (фактично — за опозиційні виступи та за участь у Гельсінській групі та, як тоді казали, «до Олімпіади»). І засудили на п’ять років позбавлення волі. Витримав 120-денне голодування протесту. 1983 року Чорновола звільнили за протестом прокурора Якутії без права виїзду в Україну.
Разом із іншими видатними діячами започаткував в Україні національно-визвольний рух шістдесятників і дисидентів. Засновник і головний редактор підпільного українського часопису «Український вісник». Один із ініціаторів створення Української гельсінської спілки. Ініціатор проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990-го й Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року. Кандидат у Президенти України на виборах 1991-го. 25 березня 1999 року загинув за нез’ясованих обставин в автокатастрофі на шосе під Борисполем.

About Author

Meest-Online