Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 26, 2021

Протезування для бійців АТО

Автор:

|

Листопад 12, 2015

|

Рубрика:

Протезування для бійців АТО

Протези

За півтора року воєнних дій на сході України зіткнулася з новими викликами. Один із них — реабілітація бійців антитерористичної операції (АТО), багато з яких повертаються до мирного життя покаліченими і потребують протезування.

Війна не закінчується
Незважаючи на те, що зараз на фронті затишшя, військові продовжують отримувати поранення. Майже не буває тижнів, коли не стається жодного підриву на мінах, розтяжках або фугасах. Мінні поля — той відгомін війни, який буде причиною ще не одного каліцтва навіть після настання миру. Крім того, в Луганській і Донецькій областях чимало є саморобних пристроїв, замаскованих бойовиками під звичайні предмети, аж до дитячих іграшок. Сапери вже знешкодили понад 40 тис. вибухонебезпечних пристроїв, виявлених у зоні АТО. Але навряд чи хтось візьметься сказати, скільки часу буде потрібно для розмінування всієї небезпечної «спадщини».
Згідно з постановою Кабінету міністрів, учасники АТО мають право на забезпечення технічними й іншими засобами реабілітації, в т. ч., протезно-ортопедичними виробами, за рахунок державного бюджету. За словами Леоніда Сидорчука, голови правління «Спілки інвалідів війни та збройних конфліктів», вартість протезів визначена граничними цінами, затвердженими Міністерством соціальної політики. «У різних варіантах і комплектаціях визначені граничні ціни, за якими вартість безоплатно наданих протезів повинна становити не більше: для гомілки — 4822-41753 грн, а для стегна — 6100-140324 грн. Вартість протезів стегна значно вища за рахунок колінних вузлів, великого культеприймача тощо», — розповів він.
За словами п. Сидорчука, коштів, що виділяються з державного бюджету, цілком вистачає для того, щоб допомогти бійцям АТО пройти фізичну реабілітацію. «Багато випадків, коли благодійні організації, волонтери займаються збором коштів для протезування бійців АТО. Це, зокрема, відбувається через незнання законодавства. Оскільки наш народ звик думати, що від держави важко щось отримати», — розповів він.
Активіст упевнений, що торік домогтися від держави допомоги було важко, бо на той момент, граничні ціни не покривали вартості багатофункціональних протезів. Але цього року Мінсоцполітики доклало чимало зусиль, аби гарантії для бійців АТО по достатньому фінансуванню на ці цілі з державного бюджету були закріплені на законодавчому рівні.

Паперова тяганина
Утім, на думку Тетяни Руденко, голови правління благодійного фонду «Овес», не все так просто, позаяк, для отримання протезування важливо мати статус учасника АТО і зібрати низку документів. А ті, хто потрапив у першу хвилю мобілізації, мають із цим проблеми. «Ми допомагаємо хлопцям. Є державні програми, але не всі потрапляють у них. Дуже багато бійців досі не отримали статусу учасника АТО», — зазначає активістка.
Крім того, за її словами, деякі протези коштують дорожче, ніж передбачає державна програма. Саме тому волонтери дали старт ініціативі «Добро жменями». Вони збирають кришечки з пластикових пляшок, здають їх на переробку, а виручені кошти відправляють на протезування бійців АТО.
У той же час, волонтер Олена Белячкова зазначає, що бійці з ампутацією переважно звертаються за допомогою в отриманні контактів із протезування в Україні, в т. ч., з отримання домовленості про його проходження.
Головним чином, протезування ніг, рук і очей здійснюється в Києві. За словами волонтера, безкоштовне протезування на практиці діє більшою мірою щодо військових регулярних військ, хоча в програму потрапляють і бійці добровольчих батальйонів. «Найчастіше на протезування йдуть без ніг чи очей, — розповідає вона. — З руками — складніше».
Для таких складних випадків діють і міждержавні програми з протезування українських військових за кордоном. «За кордон на протезування їдуть ті, у кого складна ампутація, коли протезування в Україні зробити проблематично або боєць категорично відмовляється робити це в Україні», — розповідає п. Белячкова.
За її словами, щоб відправити бійця на реабілітацію за кордон, складаються списки, епікризи відправляються в закордонні клініки, де і визначають, кого беруть на протезування. З цією метою з 330 млн грн, що виділяються Держслужбі у справах ветеранів війни й учасників АТО для реабілітації бійців, 150 млн грн призначено для протезування саме за кордоном. Витрачати ці кошти зможуть лише на вироби підвищеної функціональності за технологіями виготовлення, які відсутні в Україні.
Причина в тому, що, за словами Леоніда Сидорчука, Україна хоч і виділяє гроші з держбюджету для протезування бійців, але забезпечити якісними деталями протезно-ортопедичних виробів і самою процедурою протезування може далеко не завжди. «Інваліди АТО також можуть здійснити за рахунок держави протезування за кордоном в тому випадку, коли необхідні технології для протезування відсутні в Україні. На ці цілі 2015 року виділено 150 млн. грн. Однак, наскільки мені відомо, ці кошти все ще не повністю освоєні. Три бійці пройшли реабілітацію в Італії, ще кілька мають пройти протезування в Німеччині, ще по дев’ятьох визначається доцільність протезування за кордоном», — розповів він.
У такому протезуванні найчастіше мають потребу бійці, котрі втратили верхні кінцівки. «Відправлення за кордон більше стосується протезування верхніх кінцівок для забезпечення багатофункціональними протезами за технологіями другого покоління, позаяк технології протезування нижніх кінцівок в Україні — на досить високому рівні», — розповідає він.

Переймаючи зарубіжний досвід
Тим не менше, і протезування за кордоном має певні складнощі. Відразу після такої процудери виникає питання сервісного обслуговування, ремонту протеза. Крім цього, при первинному протезуванні кукса ще довгий час може змінюватися (всихатися). Тому культеприймачі потребують підгонки. «Щоразу їхати для цього за кордон ніхто не буде, та й фінансування на таке не передбачено. Тому виставляються вимоги до іноземних протезних підприємств, що здійснюють протезування наших бійців», — зазначає п. Сидорчук.
Зокрема, за його словами, Україна запрошує їх відкривати свої сервісні центри на території нашої держави.
Що ж стосується українських протезів, то вузли вітчизняного виробництва зараз потенційно можна застосовувати для низько функціональних протезів інвалідів першої та другої груп мобільності. «Для бійців АТО передбачено застосування вузлів високої функціональності, відповідно, й якість повинна відповідати. За якісними характеристиками краще, безумовно, брати німецькі вузли», — вважає посадовець.
Крім того, якість протеза залежить не тільки від якості комплектуючих, а й від якості культеприймача, і від професіоналізму майстра-протезиста. «Для виготовлення культеприймача мають застосовуватися якісні матеріали, особливо смоли. Найкращими вважаються матеріали німецького виробництва. Таким чином, підприємства, які хочуть виготовити якісний протез, використовують вузли та матеріали німецького або аналогічного за якістю виробництва, які вельми дорогі», — наголошує він.
Виходить, що навіть для виготовлення українських протезів, матеріали однаково доводитися закуповувати за кордоном. Тим не менш, в Мінсоцполітики запевняють, що з початку 2016-го учасникам АТО, котрі втратили верхню кінцівку, біонічні протези, створені за сучасними технологіями, будуть встановлювати українські фахівці. Планується, що ці технології почнуть використовувати в Україні після досліджень в Інституті протезування та протезобудування.
Як би там не було, зараз у Держслужбі у справах ветеранів війни та учасників АТО зазначають, що протезами забезпечені 125 учасників АТО, у т. ч, четверо отримали протезування за кордоном. Потребують протезування ще 119 бійців АТО.

Олена Пащенко, УНІАН

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply