Новини для українців всього свту

Thursday, Sep. 16, 2021

МГЗ за день розносить 2,5 тис. т червоного пилу

Автор:

|

Серпень 13, 2021

|

Рубрика:

МГЗ за день розносить 2,5 тис. т червоного пилу
МГЗ забруднює екологію

Унаслідок діяльності Миколаївського глиноземного заводу (МГЗ) щодня по реґіону Причорномор’я розноситься 2,5 тис. т токсичного пилу від відходів червоного шламу. Про це заявила Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліґи. «Червоний шлам справляє неґативний вплив на здоров’я людей. Медики встановили, й експертиза підтвердила: ризики онкологічних захворювань зростають багаторазово, знижується опірність організму до різних хвороб. І що найгірше: немає терміну давності у цих відходів. Скільки вони будуть перебувати в природному середовищі, стільки і будуть йому шкодити», — пояснила вона.
Раніше експертиза Київського науково-дослідного інституту судових експертиз виявила низку небезпечних речовин у відходах червоного шламу МГЗ. А українські екологи звернулися до низки міжнародних екологічних організацій через забруднення навколишнього середовища його відходами.
Відкритого листа зі закликом допомогти в боротьбі зі загрозою екологічної катастрофи в Північному Причорномор’ї надіслали представникам Програми Організації Об’єднаних Націй (ООН) із навколишнього середовища (UNEP), Міжнародному союзу охорони природи та природних ресурсів (IUCN), Європейській аґенції навколишнього середовища (ЕЕА), Greenpeace, Організації ООН із промислового розвитку (UNIDO), Інституту всесвітнього спостереження (WI), Всесвітньому фонду дикої природи (WWF), Глобальному екологічному фонду (GEF), Міжнародному союзу екологічної економіки (ISEE) та Міжнародному зеленому хресту (IGC).
У посланні йдеться, що у відкритих шламосховищах МГЗ лежить 47 млн т токсичних відходів, які регулярно розпорошуються в повітрі або розмиваються під час опадів. Також організації поінформували про результати судової інженерно-екологічної експертизи, яку провів Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, яка встановила, що в червоному шламі є небезпечні речовини — сполуки шестивалентного хрому, міді, цинку, селену, кадмію, ртуті, миш’яку та свинцю. Вони може спричиняти отруйний, токсичний і екотоксичний впливи.
«Ми прагнемо запобігти катастрофам, убезпечити природу та людей від катастрофічних наслідків діяльності МГЗ. Ми об’єдналися в організацію «Стоп-шлам». Виграли суд першої інстанції. Однак зараз судові процеси затягуються, а належної реакції держави на загрозу екокатастрофи немає. За таких умов ми змушені апелювати до світової спільноти», — йдеться в листі. Тетяна Тимочко повідомила, що країни-члени Організації причорноморської співпраці також отримали інформацію щодо забруднення Бузького лиману Чорного моря відходами МГЗ.
У відповідь на заяви екологів Володимир Красноярський, директора МГЗ з виробництва, заявив, що на підприємстві екологічна катастрофа через сховища відходів червоного шламу за типом тієї, що сталася 2010 року в Угорщині через прорив дамби, неможлива. «Ми практично повністю закрили чашу «Б» на березі — 64 га вивели з експлуатації. Там тепер травичка росте. Але це величезна робота і непростий дорогий проєкт рекультивації — прибрати воду, шар за шаром привести ділянку в порядок, щоб потім її можна було використовувати для інших потреб, приміром, під спортмайданчики. Це планова робота, займаємося другою частиною першого шламового поля», — розповів він.
Посадовець зазначив, що на МГЗ існує авторський нагляд спеціалізованого підприємства. «По суті шламосховище — це гідроспоруда. Зрозуміло, що у нього є термін експлуатації і за якийсь час його треба закривати. Ми постійно моніторимо стан дамби, проводимо виміри, є спеціальні свердловини, п’єзометри. По території є понад 500 точок забору, в т. ч. свердловини до 60 м глибиною. Сертифікована лабораторія проводить 20 тис. аналізів на рік», — поділився він.
Директор також уточнив, що у спрощеному вигляді технологія виглядає так: невеликі ділянки на шламосховищі захищають, потім випомповують воду, засипають зовні щільнішим ґрунтом, ще раз помпують воду. Далі ущільнюють технікою і засипають шаром супісу (пухка піщано-глиниста осадова гірська порода, що складається з глинистих і піщаних частинок. — Ред.). Відтак там починає рости трава, якої зараз 64 га. Таким чином, більше половини першого шламосховища рекультивували та виведено з використання. Воно слугує лише для прийому води з другого шламосховища, передбаченого технологічним проєктом.
Крім цього, МГЗ будує ставок-накопичувач, який часто хибно називають новим шламосховищем. Він потрібен для завершення рекультивації. «У річку від нас взагалі нічого не потрапляє, абсолютно! З промислового майданчика ми все збираємо і знову відправляємо у виробництво. І добираємо поступово нову воду. До речі, водогін Дніпро-Миколаїв місто отримало саме завдяки будівництву заводу», — розповідає п. Красноярський.
Як повідомляв «Міст», стан екології моніторитимуть через супутники.

Євген Клен

About Author

Meest-Online