Новини для українців всього свту

Friday, Feb. 26, 2021

Куди зникає питна вода в Україні

Автор:

|

Січень 04, 2021

|

Рубрика:

Куди зникає питна вода в Україні
Родючі ґрунти посуха може перетворити на пустелю

Кліматолог Віра Балабух попередила: «Ми просто не зможемо вижити».

Без снігу немає життя
Віра Балабух, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту. попередила 25 грудня в ефірі телеканалу «Апостроф Live» про зміни, які неминуче призведуть до катастроф. Зокрема, вже найближчим часом в Україні може зникнути питна вода. «Кліматичні зміни набули такого величезного масштабу, якого ще ніколи не було. Ці зміни відбуваються надзвичайно стрімко. Те, що ми бачимо зараз упродовж життя одного покоління, раніше тривало десь 1,5 тис. років, — пояснила вона. — Ми вперше зіткнулися з такою достатньо серйозною проблемою, коли не вистачає не просто питної води, а взагалі води не лише на сході чи півдні України, але й у тих реґіонах, де завжди води було вдосталь».
«Україна взагалі не дуже забезпечена питною водою. Зміни клімату, які зараз відбуваються і пришвидшуються, в Україні відбуваються вдвічі швидше, ніж на планеті. Ці зміни призводять до того, що води стає все менше і менше. Вже зараз це серйозна проблема. Особливо величезна для східних областей України, — наголосила кліматолог. — Цього року зими не було і снігу практично не було, що призвело до таких неґативних наслідків, як проблеми з водними ресурсами, водозабезпеченням. Підвищення температури і зміна режиму зволоження призводять до того, що клімат в Україні стає більш середземноморським».
«Якщо не будемо нічого робити, то, зрештою, просто не зможемо вижити. Обов’язково маємо вживати заходи для того, щоб не допустити та призупинити такі зміни. Якщо нічого не будемо робити, то нас очікує катастрофа», — вважає вона.

За вологу воюватимуть
Експертка раніше розповіла під час чату на сайті «Главред»: «Зростання температури в холодний період призводить до зміни структури опадів — вони випадають переважно у вигляді дощу, а не снігу. Як наслідок, стійкий сніговий покрив не утворюється. А наші річки мають переважно снігове живлення. Отже, якщо снігу немає, річка не отримує достатньо води, і та волога, що є, випаровується за високих температур. В результаті цього року пересохли не лише маленькі річки».
«Цього літа в багатьох реґіонах, коли температура повітря сягала 30-35 градусів за Цельсієм, опадів не бувало впродовж 60-70 днів поспіль. В результаті вологу недоотримали верхні ґрунтові водоносні шари. Відповідно, річки недоотримали додаткової підземної вологи, а також не змогли підкріпитися за рахунок снігового покриву, — нагадала вона. — Китай за останні десятиліття інтенсивно «будує» зелену стіну — висаджує стокілометрову смугу лісів, яка повинна зупинити просування пустелі на південь. І китайцям вдалося досягти значних успіхів у цьому напрямку. Таку ж зелену зону висаджують і на африканському континенті, щоб зберегти саванну».
«Виснажується запас артезіанських вод. Цю проблему ми не можемо вирішити за рахунок буріння глибших свердловин. Приклад — Крим. Там намагаються бурити свердловини, щоб отримати воду для своїх потреб. Але це лише призведе до засолення ґрунтів і втрати тієї води, яка ще є. В результаті катастрофа з водою в Криму тільки посилиться, — розповіла фахівчиня. — Навіть Полісся, де раніше був такий надлишок вологи, проводили роботи з підвищення родючості й осушували болота, зараз страждає від посухи. Виникають проблеми з водою і на заході України, у Львівській, Хмельницькій та інших областях. Це пов’язано зі зростанням посушливості та підвищенням температури повітря».
«Цього року зі станом водних ресурсів і водозабезпечення була просто катастрофічна ситуація. Ситуацію трохи врятували дощі, які пройшли в травні. Але в багатьох реґіонах України, особливо на сході, катастрофічна ситуація зберігається і зараз. Посуха призвела до величезних проблем в Одеській області та на півдні країни, коли багато фермерів майже повністю втратили свій урожай, — повідомила п. Балабух: — Ці небезпечні процеси триватимуть і надалі. Причому період підвищення сонячної активності їх лише посилюватиме. Проблема води стоїть уже дуже гостро, і в деяких реґіонах світу стає причиною конфліктів. І причиною майбутніх великих конфліктів у світі стане саме боротьба за воду».

Науковці попереджають
Натомість у британському часописі The Guardian розповіли: «Науковці попереджають про загрозу радіоактивного забруднення через роботи з відновлення водного шляху, який з’єднає Балтійське море з Чорним. Через поглиблення дна річки в зоні відчуження, на поверхню можуть піднятися радіонукліди, які можуть забруднити питну воду для 8 млн українців».
Своєю чергою, в Чернігівській обласній раді повідомили: «У результаті кліматичних змін, неналежного поводження зі стічними водами та інших факторів знижується загальний рівень води, міліють водойми та пересихають колодязі. У селах, де ще кілька років тому люди не відчували проблем із водою, зараз вичерпуються ресурси підземних вод і ситуація катастрофічна».
А Олександр Шкінь, директор Асоціації водоканалів, попередив: «Вода у кранах українців формально може стати непитною через невиконання терміну вимог щодо її якості до 1 січня 2022 року. Де-юре вода в кранах може стати технічною, якщо Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) наполягатиме на європейських показниках-індикаторах. МОЗ вимагає показників, які в більшості країн світу й Європейського Союзу (ЄС) умовно кращі. Наприклад, Ізраїль допускає показник заліза 1 мг на 1 л, і це не впливає на здоров’я, а нам кажуть, що має бути 0,2 мг на 1 л, як у ЄС. Або жорсткість води у ЄС становить 7 мг на 1 л, а жорсткість впливає на накип у чайнику або на якість прання білизни. Тобто, є індикаторні показники, які взагалі не впливають на здоров’я. Україні необхідно нормативно врегулювати це питання і розписати програму, яким чином поступово наближатися до цих показників. Усі країни це зробили, а в нас взяли директиву мінімальних показників ЄС і зробили їх обов’язковими».
«У директиві ЄС є пункт про те, що кожна держава приймає за цими індикаторами і показниками своє рішення, в Україні ж такої нормативної бази не створено, але є вимоги МОЗ до цих індикаторів. Щоб довести ці показники до тих, яких вимагає МОЗ, потрібно близько 5 млрд EUR лише для реконструкції усіх очисних споруд і каналізацій, а щоб стабілізувати всю інфраструктуру водопостачання в країні, потрібно 40 млрд EUR», — уточнив експерт.

Вимагатиме оптимізації
Натомість у громадському формуванні «Екологічний патруль» попередили 6 листопада, що до техногенної катастрофи може призвести практично повне припинення фінансування обслуговування таких водосховищ. «Якщо в найближчі роки ставлення держави до цих проблем не зміниться, то нас очікують катастрофічні наслідки, ліквідація й усунення яких буде потребувати величезних фінансових ресурсів, може коштувати великих людських жертв і мати довготермінові неґативні явища для довкілля й економіки», — наголосили екологи.
Своєю чергою, Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліґи, застерегла: «Маємо великі проблеми з річками. Вони втрачають течію, відбувається замулення, зміна гідрологічного режиму, це призводить до погіршення якості води. Втрачаємо річки через ці гідроспоруди».
Коли ж фахівці лабораторного центру МОЗ Запорізької області провели в жовтні ц. р. дослідження питної води, то виявили відхилення за показником «кольоровість, аміак, залізо» у п’яти пробах із водогінної мережі с. Михайлівка. А в п’яти пробах із водогінної мережі м. Василівка — за показником «кольоровість, мутність, аміак, сухий залишок, хлориди, залізо, марганець».
У вересні ц. р. експерти повідомили: «Зі 42 зразків, які відібрали на санітарно-технічні дослідження, виявили 14 відхилень від норми. Така вода може призвести до отруєнь, кишкових розладів тощо».
Тож у Раді національної безпеки й оборони України (РНБО) попередили: «Згідно з інформацією Державної аґенції водних ресурсів, останні п’ять років були маловодними, тому існує ймовірність виникнення водного дефіциту у басейнах деяких річок, які мають значне антропогенне навантаження. Олексій Данилов, секретар РНБО, зазначив, що ймовірність маловоддя вимагатиме оптимізації використання водних ресурсів та економного водоспоживання. Серед іншого, він звернув увагу на важливість проведення повної інвентаризації джерел підземних вод питної якості й артезіанських свердловин із метою залучення їх до систем водопостачання».
Як повідомляв «Міст», Путін запевняє, що у Криму води достатньо.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply