Новини для українців всього свту

Thursday, Jun. 24, 2021

Іноземний леґіон — не на часі

Автор:

|

Жовтень 15, 2015

|

Рубрика:

Іноземний леґіон — не на часі

Український леґіонер

На минулому тижні Верховна Рада (ВРУ) нарешті узаконила проходження іноземними громадянами й особами без громадянства військової служби в лавах Збройних Сил України (ЗСУ).

Найманці караються
За проект закону №2389 «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України стосовно проходження військової служби у ЗСУ іноземцями й особами без громадянства» у його другому читанні й у цілому проголосувало 229 депутатів — лише на три більше, ніж було потрібно. Однак про українську версію Французького іноземного леґіону при цьому не йдеться.
Адже, по-перше, згаданий закон роз’яснює: «Вербування, фінансування, матеріальне забезпечення, навчання, а також використання найманців караються позбавленням волі на термін від трьох до восьми років… Участь найманця у воєнних діях карається позбавленням волі на термін від трьох до восьми років». А оскільки згаданий закон пояснює, що «найманцем є особа, яка: спеціально завербована на місці або за кордоном для того, щоб брати участь у збройному конфлікті; фактично бере безпосередню участь у воєнних діях; бере участь у воєнних діях, керуючись, головним чином, бажанням одержати особисту вигоду, і котрій реально було обіцяно стороною або за дорученням сторони, що перебуває в конфлікті, матеріальну винагороду, що істотно перевищує винагороду, яка обіцяна чи сплачується комбатантам такого ж ранґу і функцій, які входять до особового складу збройних сил даної сторони», то виходить, що за Україну дозволено воювати лише за покликом серця.
По-друге, порівняно більше — 246 депутатів проголосувало за перше читання законопроекту щодо спрощеного порядку прийняття до українського громадянства іноземців та осіб без громадянства, котрі проходять військову службу в ЗСУ. А ті вояки з інших країн, котрі отримають українське громадянство, автоматично перестануть бути іноземцями.

Недосконалий закон
Утім, проект відповідного закону пропонує доповнити статтю 9 Закону «Про громадянство України» положенням, що «для іноземців та осіб без громадянства, котрі в установленому законодавством України порядку проходять військову службу за контрактом у ЗСУ, термін безперервного проживання на законних підставах на території України встановлюється
на три роки з моменту набрання чинності контракту». Але оскільки війна на сході України розпочалася щойно торік, то принаймні наразі вихідців із інших країн таки можна називати
«іноземним леґіоном». Однак — лише неофіційно, бо, як уже було сказано вище, «використання найманців — карається позбавленням волі».
Автори законопроекту пообіцяли в пояснювальній записці до нього, що його реалізація дозволить зменшити потребу в мобілізації українців, оскільки, за їхніми словами, «країна отримає кілька боєздатних, досвідчених і вмотивованих підрозділів загальною кількістю до тисячі осіб». До слова, і генерал-майор Олександр Розмазнін, заступник начальника Головного командного центру ЗСУ, ще 4 грудня 2014 року відповів на запитання про те, скільки іноземців воює за Україну, так: «Їх тисяча, а може, і більше. Усі вони воюють виключно як добровольці. Вони всі воюють у добровольчих батальйонах».
Натомість Дмитро Тимчук, член парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони й координатор спільноти військових фахівців «Інформаційний спротив», на таке ж запитання відповів так: «Більш-менш точно оцінити кількість іноземців у складі сил антитерористичної операції (АТО) неможливо. Полічити іноземців на передовій так складно через те, що офіційно їх там бути не може. Законодавство України не дозволяє іноземцям служити у державних силових структурах. Тому й понині всі іноземці, котрі разом із громадянами України воюють на сході, фактично перебувають поза законом — вони не проходять за жодними відомостями, їх немає в офіційних списках особового складу, вони є «незрозумілими людьми з незрозумілим статусом зі зброєю в руках».

Вирішує лише частково
Своєю чергою, один із учасників бойових дій на сході, котрий попросив не називати його імені, розповів: «Коли велися бойові дії, то про громадянство бійців ніхто не питав, на формальності просто закривали очі. Зараз із цим потихеньку почали розбиратися». Утім, ВРУ ухвалила закон, який лише дозволяє вирішувати проблеми з іноземцями, котрі фактично є учасниками війни, а формально не мають до бойових дій жодного стосунку. Бо після набрання цим документом чинності іноземці й особи без громадянства отримають право укладати контракти на службу в ЗСУ — на посади рядового, сержантського та старшинського складу. Офіцерські ж звання вони можуть отримати тільки після набуття громадянства України.
«Головна проблема, яку ми вирішили, — це соціальний захист військовослужбовців-іноземців. Ухвалений закон установлює для них такі самі розміри зарплати і виплат у разі смерті чи поранення, що й контрактникам-українцям. Водночас частина пільг на іноземців не поширюється. Наприклад, вони не можуть ставати в чергу на отримання житла, а члени їхніх родин не отримують пільг, передбачених для сімей українців. Ми виходимо з того, що якщо людина настільки любить Україну, що, приміром, хоче мати тут квартиру від Міністерства оборони, то їй достатньо отримати громадянство України», — наголосив п. Тимчук.
Аміна Окуєва, прес-офіцер чеченського батальйону імені Джохара Дудаєва, прокоментувала рішення українського парламенту так: «Ухвалення цього закону — дуже хороша новина для нас. Ми були б дуже раді можливості офіційно оформитися, бо прагнемо цього від першого дня перебування наших хлопців тут. Наш підрозділ функціонує за рахунок пожертв меценатів і допомоги волонтерів: з огляду на нестабільну фінансову ситуацію до батальйону навіть не брали всіх охочих. Якщо побачимо, що цей закон справді працює, справді є якась соціальна програма захисту військовослужбовців-іноземців, то у нас з’явиться можливість додатково запросити досить багато людей».

Не має сенсу?
А от громадянин Білорусі Дмитро, колишній боєць батальйону «Донбас», ставиться до свіжоухваленого закону значно скептичніше. «Цей закон не має сенсу. Теоретично скористатися ним можуть лише люди, котрі зараз думають про те, щоби приїхати в Україну. Але в ньому є кілька пунктів, наче спеціально внесених, щоб він не працював», — пояснив він.
Дмитро зауважив також: «Закон передбачає, що підписати контракт зі ЗСУ може іноземець,
котрий раніше не був судимий і перебуває в Україні на загальних підставах. Українцеві просто — він пішов у міліцію й отримав довідку про несудимість. А що робити іноземцю? Поїхати, наприклад, до Росії чи Білорусі і там таку довідку попросити? Та його там посадять одразу! Чому було не написати в законі «не судимий в Україні»?».
Ще один громадянин Білорусі, також колишній «донбасівець», а тепер — боєць Добровольчого українського корпусу із позивним «Док», розповів: «Багато з нас за час бойових дій отримали поранення і тепер банально не зможуть пройти медичну комісію у військкоматі. Багато хто втратив паспорт на Донбасі. Але, звісно, найбільше проблем виникає з тим, що у людей прострочений термін перебування в Україні».
«Чимало іноземців, котрі зараз воюють у зоні АТО, не переймалися своїм леґальним статусом, оскільки про це свого часу обіцяли потурбуватися представники влади. У травні минулого року, коли я щойно приїхав до «Донбасу», перед нами стояв міністр внутрішніх справ, його заступник, нам казали: всі іноземці отримають паспорти за спрощеною схемою, їдьте, воюйте, ми з усім розберемося. На той момент становище було таке, що воювати не було кому, і вони намагалися затягнути до себе, кого тільки можна», — пояснив доброволець.
Водночас журналіст Святослав Хоменко нагадав: «У грудні минулого року, виступаючи у ВРУ на представленні міністрів, котрі щойно отримали українські паспорти, Президент Порошенко оголосив, що надасть своїм указом громадянство «білорусам і росіянам, котрі зі зброєю в руках захищали честь і незалежність». Якби він виконав цю обіцянку, сьогодні не було би потреби дискутувати про закон, який дозволяє іноземцям підписувати контракти зі Збройними силами».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply