Новини для українців всього свту

Friday, Feb. 26, 2021

Хлопці-атовці створили молочну ферму

Автор:

|

Лютий 05, 2021

|

Рубрика:

Хлопці-атовці створили молочну ферму
Сергій Багрій та Андрій Кошіль

Двоє хлопців із Львівщини — львів’янин Сергій Багрій та Андрій Кошіль зі с. Любінці Стрийського району — познайомилися і заприятелювали на сході України, під час служби в антитерористичній операції (АТО). Після повернення додому вирішили започаткувати спільну справу — молочну ферму.
Як пригадує Сергій, рішення прийшло не відразу. Кілька років кожен займався своєю справою, але під час телефонних спілкувань виникла така ідея. «Мали бажання, ідею, приміщення. Зібралися і вирішили разом почати господарювати. Так і працюємо», — зазначає він.
На батьківщині Андрія, у с. Любінці, реконструювали приміщення, заготували корми, закупили перших нетелів. Допомагав порадами, настановами, консультаціями у новій для хлопців справі Іван Паньків, директор Львівської аграрної дорадчої служби.
По перших тварин звернулися до людей, які мають досвід у фермерській справі, — до родини Шишаків зі с. Березця Городоцького району. Консультувалися у господарствах Літинське, Пчани-Данкович. Паралельно вчилися самі, засвоювали ази господарювання, заготовляли корми. Дивились, як працюють інші ферми, намалювали свою та почали втілювати мрію у життя.
Мають всебічну підтримку від Володимира Мачалаби, сільського голови Любінців. Він виділив їм 2 га землі, щоб хлопці-атовці могли розвивати власне господарство. Допомагали на початках Юрій Масний, товариш Сергія, а також Степан Масний, його батько, котрий раніше працював головним зоотехніком (на жаль, нещодавно помер).
Хлопці активно взялися до роботи. Власноруч, а також за допомогою будівельників реконструювали тваринницьке приміщення, довели його до такого стану, аби тваринам у ньому було комфортно.
Їздили по селах, вибирали, купували худобу, вчилися. За цей час на фермі народилися телятка. Перші були з генетикою джерсійської породи. Зараз мають 15 корів, молодняк гольштинської породи, українських чорно-рябих, джерсеїв. «Наші корівки поки що дають небагато молока, — розповідає Сергій. — Але людям воно смакує. Адже багато залежить від того, чим годувати тварин, як їх доглядати. Молоко у наших корів — смачне, жирне. З нього люди можуть виготовляти іншу продукцію — масло, сир, сметану».
Звісно ж, не все на початках було гладко. Працювали, вчилися на власних помилках, набивали ґулі. Але, кажуть хлопці, краще спершу набити ті ґулі, щоб надалі було легше. Першого року траву не так посушили. Ще не мали власної техніки. Не знали всіх технологій.
Тепер у них уже є розподіл обов’язків. Сергій Багрій займається організаційними моментами, тобто відповідальний за організацію виробництва. Працює у Львові, каже, що заробляє гроші, потрібні для розвитку ферми. Це він безпосередньо їздив на ферми, спілкувався з людьми, дорадниками, зокрема, з фахівцем своєї справи Іваном Паньківим. На ферму приїжджає раз на тиждень, і відразу біжить до стайні та береться до роботи. Активно йому допомагає дружина Наталія. Його колега Андрій Кошіль відповідальний безпосередньо за виробництво, і це у йому також добре вдається. Він живе у селі, біля ферми. Як каже про свого приятеля Сергій, Андрій — як трактор: прокидається вдосвіта і від раннього ранку до пізньої ночі на фермі. Допомагає йому дружина Оксана.
Хлопці наполегливо рухаються до своєї мрії — виробляти щодня понад 1 тис. л молока. Цього року в їхніх планах — розвивати виробничі потужності ферми, заповнити тваринницьке примі­щення, розраховане на 50 тварин, вийти на вищі надої. «Усе залежить від того, чим годуватимемо корів», — ділиться Сергій. Тому хлопці передусім подбають про кормову базу. Точніше, уже почали дбати про корми — підготували поле, аби навесні засіяти травою, кукурудзою. Рухаються далі, бо переконані: перспективи у розвитку молочного господарства є, й українці повинні пити молоко від українських корів, а не закуповувати деінде.
Як повідомляв «Міст», під Вінницею фермер вирощує трюфелі.

Ірина Дмитрів, «Високий Замок»

About Author

Meest-Online