Новини для українців всього свту

Sunday, Jul. 25, 2021

Де живе метелик за кілька тисяч доларів

Автор:

|

Липень 20, 2021

|

Рубрика:

Де живе метелик за кілька тисяч доларів
Сергій Глотов

Музей Державного природничого музею Національної академії наук України (НАНУ) у Львові має колекцію комах, яка налічує від 300 тис. до пів мільйона одиниць. Найстаріші з них датують 1858-1863 рр. Це жуки, яких збирав ще зібрав галицький науковець Максимиліан Сила-Новицький. Про це розповів Сергій Глотов, молодший науковий співробітник Державного природничого музею НАНУ.
Якщо згадувати д-ра Силу-Новицького, то саме він 1860-го видав одну з перших наукових праць про комах в Україні, точніше каталог метеликів Східної Галичини. Якщо говорити про д-ра Глотова, то він є одним з п’яти науковців світу, які вивчають грибних жуків роду герафини. Нещодавно він описав новий вид для науки.
Найстаріші комахи, які є в музеї, — жуки: вусачі, златки та пластинчастовусі. «Це види, які збирали навколо Львова — у Кривчицях, на Погулянці, на Сихові, в Рясному, на Високому Замку. Кожен експонат містить етикетку з датою та назвою селища. Кожен ентомолог тоді мав власну етикетку. Також у музейній книгозбірні збереглися публікації та каталоги тих осіб, які передавали експонати до музею», — розповідає Сергій Глотов.
За його словами, це були часи, коли у Європі відкривали великі музеї. Тоді запрацювали такі установи у Відні, Берліні, Лондоні. Природничий музей у Львові тоді був одним із великих природознавчих музеїв, куди приїздили відомі європейські ентомологи, автори робіт, які тепер вивчають студенти-біологи всіх закладів вищої освіти світу.
Зараз, на жаль, тих комах, які спокійно жили 150 років тому в лугах і лісах Рясне та Сихова, вже важко знайти. А все тому, що місце їхнього проживання забудували багатоповерхівками. «Комахи залишаються там, де є середовище для їхнього існування. Якщо це середовище зруйнувати, то й вони зникають. Якщо зрубати дерево, то загинуть комахи, які з ним пов’язані», — пояснює науковець.
Водночас комахи, які мешкали в Янові, так і залишилися там жити. У колекції музею є екземпляри, датовані 1860-ми роками. І науковці, які виїздять у Розточчя, знаходять ті ж самі види, що й 150 літ тому. Також збереглися комахи в парку на Високому Замку. Туди, на щастя, забудовники ще не дісталися.
Немало налічує колекція і червонокнижних видів комах. Це — жук-олень і розалія альпійська. «Є жук лептуза карпатська, який живе винятково в Карпатах. Він дрібний, до 1,5 мм. Ми фотографували його під мікроскопом і відправляли світлину колегам із Італії та Норвегії», — розповідає вчений. Також є дуже рідкісні метелики з Південної та Північної Америки — морфіди, косатцеві, аполлони.
Але найбільше екземплярів у колекції — дрібних молей: п’ядуни, совки, вогнівки, листовійки. Водночас вони найменше вивчені та досліджені. «Їх дуже багато в природі. В нашій колекції їх є видів 400-500. І не всі досліджені. Комахи зібрані та законсервовані, вони зберігаються, але фахівці ще не дослідили їх остаточно», — каже ентомолог.
Він нагадав, що музеї існують не лише для того, щоби їх відвідували люди, це ще й банк збереження наукової інформації реґіону. Кожна річ має свою вартість. У т. ч. грошову. Одна комаха може коштувати як кілька доларів, так і кілька десятків тисяч. «Кілька тисяч доларів коштують косатцеві метелики. Їх музею подарували. Останні 150 років популяція цих метеликів зменшується», — каже дослідник.
Він припускає, що якби зараз хтось схотів створити новий музей і купити до нього таку колекцію метеликів, як оце є зараз у природничому музеї, то не вистачило б тих коштів, які виділяють для Збройних сил України на рік. Зараз музей пишається колекціями, які йому подарували заможні особи.
Звісно, такого, щоби за останні 150 літ з’явилися цілком нові комахи, такого не було. Інколи науковці знаходять комах, які живуть у важкодоступних для людей місцях. То ж знайти їх для вченого вважається великим щастям. Але це — не нова комаха.
Інколи з’являються комахи, не притаманні цій території. Але це не пов’язано зі зміною клімату. Комахи подорожують так само, як і люди, транспортом. «Якась комаха може залетіти у потяг чи літак і прибути до Львова. Навколо летовищ та залізничних вокзалів є цілі популяції таких комах», — пояснює ентомолог.
Ці інвазійні види, за словами дослідника, є шкідниками. Вони дуже швидко адаптуються до нових умов і можуть знищувати врожаї сільськогосподарських культур. На жаль, в новому місці у них немає природних ворогів. Адже найбільше комахами харчуються птахи. А птахи віддають перевагу уже звиклій їжі.
Одним із таким шкідників стала каштанова міль. «Вона не була для нас характерною. Вони розмножуються необмежено. Жодна пташка не пристосувалася їх їсти. Якщо птахам принести в клітку таку комаху, то вони їх з’їдять. А ось у природі вони не пристосувалися до цього. Тому ці інвазійні види й почуваються у нас дуже добре», — каже Сергій Глотов.
Раніше «Міст» розповідав про нашестя метеликів на столицю України.

Маріанна Попович, «Вголос»

About Author

Meest-Online