Новини для українців всього свту

Monday, Jan. 24, 2022

Чому грабують скитські кургани

Автор:

|

Грудень 22, 2021

|

Рубрика:

Чому грабують скитські кургани
Скитський курган

Українська влада виборює повернення з Нідерландів скитського золота, а скитська спадщина на території України опинилася під загрозою знищення. Нерозвідані кургани скитських часів, у яких можуть бути надзвичайні цінності, руйнують і розкрадають.
Багатометровий котлован серед великого насипу, який руйнується від негоди і дощів. Саме такий вид зараз має унікальна пам’ятка археології — величезний царський скитський курган V ст. до Р. Х. біля с. Скобелеве Миколаївської області. Його висота сягає 8 м, діаметр — більше 85 м. За обсягом це поховання є вдвічі більшим за курган Товста Могила в Дніпропетровській області, де 1971 року знайшли відому на весь світ золоту пектораль скитського царя.
Рік тому невідомі привезли бульдозер і екскаватор, виставили охорону й узялися шукати скарби. Грабіжникам завадили місцеві активісти. З того часу за рік правоохоронці встановили трьох замовників злочину, спрямували справу до суду, але її розгляд досі не почали.
Певний час курган охороняли правоохоронці, але зараз він абсолютно незахищений. Коштів на його консервацію чи подальшу розвідку Зе-влада не дає. Ілля Зелінський, активіст організації «Бузький гард» та один із тих, хто протистояв «чорним» археологам, іноді навідує курган, аби переконатися, що туди не повернулися грабіжники. Він розповідає, що грабіжники, на щастя, не змогли дістатися центральної похоронної камери, але встигли зруйнувати частину похоронного комплексу, а можливо, і знайти певні коштовності.
Лише при поверхневому огляді розкопаного кургану місцеві археологи виявили людські останки та бронзове люстерко з дерев’яною ручкою. «Це супровідне поховання дівчинки 14-15 років, часу боротьби між скитами та македонцями», — повідомляє археолог Олександр Смирнов, старший викладач Миколаївського національного університету ім. Василя Сухомлинського. Він також входив до складу групи, яка перешкоджала грабіжникам. За словами дослідника, знахідки доводять, що в кургані поховано скитську еліту.
Тільки в Миколаївській області зараз налічують приблизно 3 тис. стародавніх курганів, з них 20 — саме великі скитські поховання. Утім, доля таких пам’яток є катастрофічною: останнім часом учені фіксують дедалі більшу руйнацію через так званих чорних археологів і місцевих фермерів. «Нещодавно ми проводили розвідку в Миколаївській області. На 15 км — 24 кургани, й усі пошкоджені. Жодного цілого не побачили. Великий плуг проходить курганом, а за ним грабіжники з металошукачами — все «вибивають» з горішніх шарів пам’ятників», — бідкається д-р Смирнов.
На колосальні масштаби таких нелегальних розкопок вказує й Ілля Зелінський, історик за фахом. «У нас копають усе. Нещодавно я виїжджав у національний заповідник «Ольвія» — там грабують некрополь. Також у Миколаєві є вілла античного часу після доби війни скитів і ольвіополитів проти військ Александра Македонського. «Чорні археологи» працюють і там», — нарікає він.
Під час таких нелегальних розкопок шукачі скарбів можуть знаходити монети, прикраси, амфори. Їхня подальша доля — приватні колекції, перепродаж усередині країни чи на закордонних аукціонах. Олександр Смирнов зазначає, що обіг таких коштовностей на «чорному» ринку цілком може перевищувати кількість експонатів у музейних фондах України. «Маленькі застібки, шпильки, золоті прикраси у вигляді грифонів та інші речі, які можуть стати окрасою будь-якого музею, розпорошені на відкритих сайтах, не кажучи вже про закриті. Це катастрофа», — зазначає він.
В Україні зараз працюють близько 400 професійних археологів, тоді як тільки шукачів скарбів із металодетекторами, за різними оцінками, від 25 тис. до 55 тис. Такі підрахунки зробив скитолог Юрій Болтрик, старший науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук України.
Він визнає, що крім таких мисливців за скарбами, у різних областях країни працюють цілі команди мародерів з професійною технікою, які зі знанням справи обирають саме скитські могили. Дослідник згадує випадок 2018 року, коли пограбували восьмиметровий курган скитської еліти біля Запоріжжя. На його думку, є всі підстави вважати, що такі дії можуть вчиняти на замовлення владних колекціонерів. «Чому археологи скаженіють від діяльності «чорних» шукачів скарбів? Вони позбавляють нас металевих речей, які виступають хронологічними індикаторами, які вказують, що ця пам’ятка такого часу», — пояснює д-р Болтрик.
За його словами, зараз більша частина поверхні України на 30-40 см углиб позбавлена стародавнього металу. Водночас, за оцінками археолога, в Україні зараз є ще 200 великих скитських курганів, де можуть бути прихованими унікальні реліквії.
Скитське золото, яке зараз в Амстердамі, вчений називає «крихтами», тоді як найцінніше досі не знайшли. «Умовно кажучи, у нашій землі лежить ще ешелон золота, а повертають лише одне купе, — порівнює він. —Якщо дивитися на справу скитського золота, то позиція держави присутня: це наша спадщина, наш скарб. Але при цьому Зе-владі байдуже, що відбувається в Україні», — скаржиться активіст Зелінський.
Усі опитані журналістами Deutsche Welle археологи зазначають, що зруйнований курган у Миколаївській області необхідно було б професійно дослідити. Хоча повноцінна розвідка поховань таких масштабів коштуватиме кілька десятків мільйонів гривень. А таких грошей українські наукові установи не мають.
За оцінками Юрія Болтрика, у кургані біля Скобелева, крім центральної похоронної камери, є ще одна чи дві бічні могили. «Там може бути жінка, господарський інвентар, бронзовий посуд із позолотою, срібні судини, зібрані візки з прикрасами», — перелічує він.
На думку вченого, Україна має запровадити археологічну поліцію та моніторити території за допомогою супутників, аби протистояти нелегальним шукачам скарбів. «Не можу дати гарантію, що десь саме зараз не стається якесь пограбування», — каже історик.
На думку д-ра Смирнова, запобігти «чорній» археології можна було б завдяки реєстру металошукачів. Також, за його словами, місцева влада має усвідомити, що саме вона, насамперед, відповідальна за стан місцевих пам’яток. «Потрібно два-три рішення суду — і власники землі більше не розорюватимуть курган. «Чорний» ринок ми не закриємо: він, як наркотики і зброя, є у всьому світі. Але вийти на якийсь постійний рівень можливо. Велика проблема, що ніхто не хоче цим займатися», — зітхає науковець.
Тож археологи скептично налаштовані щодо реальних вироків у справі розграбування кургану в Миколаївській області і можливих компенсацій за його руйнацію.
Як повідомляв «Міст», на Хмельниччині знайшли скитське поселення.

About Author

Meest-Online