Новини для українців всього свту

Monday, Jun. 21, 2021

Зеленський ігнорує обіцянку про «нові обличчя»

Автор:

|

Грудень 23, 2020

|

Рубрика:

Зеленський  ігнорує обіцянку про «нові обличчя»
Сергій Шкарлет тепер уже міністр освіти та науки України

Український парламент «залатав» не всі кадрові «діри» в уряді.

Міністр-плагіатор
Не всі грудневі спроби Верховної Ради України (ВРУ) заповнити кадрові вакансії в уряді виявилися вдалими. А одна з них громадськість сприйняла з неабияким обуренням. «За» постанову про призначення керівником Міністерства освіти та науки (МОН) Сергія Шкарлета голосували лише 226 законодавців — мінімум від необхідного.
Але кому? Комітет ВРУ з питань освіти, науки та інновацій не підтримав його кандидатуру. А Українська науково-дослідницька асоціація закликала «утриматися від призначення міністром освіти людини, репутація якої є вкрай негативною». І попередила: «Затвердження Шкарлета міністром сигналізуватиме для міжнародної спільноти про підтримку плагіату і недоброчесності в науці та освіті на державному рівні та про небезпеку згортання реформ і повернення до минулого».
Адже Національна аґенція з питань забезпечення якості освіти виявила 87 % плагіату в статті, яка лягла в основу докторської дисертації Шкарлета. А його ідеї з реорганізації МОН призвели до попереджень представництва Європейського Союзу (ЄС) в Україні, поставивши під загрозу подальше ґрантове фінансування реформи державної служби з боку ЄС.
Тож у червні ц. р. у парламенті забракло голосів для призначення Шкарлета очільником МОН. Уряд поклав тоді на нього тимчасове виконання обов’язків міністра. А влітку він провалив підготовку до навчального року, доручивши батькам збирати гроші на дистанційну онлайн-платформу. Педагоги не отримали допомоги для закупівлі засобів індивідуального захисту для безпечного проведення занять у школах. Шкарлет не прийшов на засідання парламентського комітету, на якому розглядали правки до бюджету освіти. Відтак його скоротили на 4 млрд грн.
Збурення викликали й плани МОН про навчання дітей із п’яти років. А також необов’язковість зовнішнього незалежного оцінювання абітурієнтів. В Україні ще не забули, що Шкарлет балотувався до обласної ради від проросійської Партії реґіонів. І зізнався в інтерв’ю, що на виборах підтримував Януковича.
Тож депутати фракцій «Голос» і «Європейська солідарність» зареєстрували проєкт постанови про звільнення Шкалета. Бо серед тих, чий голос зарахували під час його призначення, був відсутній у парламенті Григорій Суркіс, депутат проросійської парламентської фракції «Опозиційна платформа — За життя». без його голосу Шкарлета не призначили б.
Своєю чергою, студентські організації анонсували акцію протесту проти призначення Шкарлета. Ректори ж навпаки — рекомендували його президенту. «Ця людина є пристосуванцем, котрий буде задовольняти тих, хто не хоче змін в освіті, а хоче зберегти старі схеми і, ймовірно, продавати місця», — пояснила Наталія Піпа, депутатка парламентської фракції «Голос».

Приємний виняток
Більше голосів депутатів (248) отримала під час призначення міністром у справах ветеранів Юлія Лапутіна, генерал-майор Служби безпеки України (СБУ). Раніше вона працювала заступницею начальника Центром спеціальних операцій «А» СБУ.
2014 року висадилася на Краматорський аеродром у складі об’єднаної групи СБУ, яка сприяла звільненню частини Донбасу від окупантів. Була командиром оперативної групи СБУ, яка затримувала проросійських колаборантів-терористів, і заступницею начальника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ. Цього року стала другою жінкою в Україні, котра отримала звання генерала — після начальниці військово-медичного управління СБУ Людмили Шугалей.

Борг спонсору
242 депутатських отримав призначений міністром аграрної політики і продовольства Роман Лещенко, котрий до цього займав посаду голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Втім, як анонсував прем’єр Денис Шмигаль, Міністерство аграрної політики створять аж на початку 2021 року.
Утім, Володимир Цабаль, ще один депутат фракції «Голос», заявив: «Лещенко не прийшов на засідання фракції «Слуга народу» (СН), не представив стратегії. Щоб прийняти рішення про призначення, нам потрібен його план. Плану ми не побачили, дали тільки його біографію. Тому не будемо голосувати за призначення».
Лещенко заснував консалтингову компанію «Український аграрний центр», яка, зокрема, спеціалізується на посередництві при купівлі-продажу агрокомпаній. А також групу компаній «Агродар», яка має земельний банк в 3 тис. га в Черкаській області. Із прибутків свого аграрного бізнесу щедро фінансував пропрезидентську партію СН. Зокрема, в березні минулого року пожертвував на її рахунки 1,6 млн. грн.

Домовленість із олігархом?
Натомість спроба призначити міністром економіки Юрія Вітренко, сина лідерки проросійської Прогресивної соціалістичної партії України Наталії Вітренко, провалилася. Оглядач Павло Вуєць пояснив: «Кандидатура Вітренка і позиції, які він мав би обійняти в уряді, торкались інтересів багатьох впливових гравців, тому його персона викликала найбільші дискусії депутатів. 2019 року Вітренко був головним перемовником із боку «Нафтогазу» в суперечці щодо спірних 2 млрд куб. м газу і податкових боргів «Укрнафти» і домовлявся безпосередньо з Коломойським. Цей неоднозначний досвід дав свої плоди — спробу призначення Вітренка в уряд пов’язували саме з інтересами цього олігарха. Офіс президента (ОПУ) зараз веде з Коломойським гру на багатьох фронтах, тож якби це призначення відбулося, можна було б говорити про нього як про частину домовленостей. Політологи навіть розганяли меседжі, що посада першого віцепрем’єра в Кабінеті Міністрів для Вітренка — стартова перед прем’єрською».
Політолог Євген Магда вважає: «З одного боку, кажуть, що це реверанс Коломойському. З іншого — його (Вітренка. — Авт.) «обкатують» на майбутнього прем’єра. Через те, що у фракції СН забракло голосів на ухвалення бюджету, ОПУ довелося домовлятися із іншими політичними силами в обмін на кадрові призначення».
Політолог Кирило Сазонов погодився: «Потішити фінансово-промислові групи особливо немає чим. Тому доводиться ділитися посадами». А політтехнолог Віктор Уколов констатував: «Вітренко на посаді віцепрем’єра й міністра енергетики — це креатура Коломойського, котрий останнім часом підтримує Вітренка. Те, що ми бачимо в уряді, це результат створення де-факто нової парламентської коаліції, яка виявилася в голосування за бюджет. В Зеленського не вистачило «власних» голосів, тому монобільшості вже не існує, проте є така собі коаліція на трьох — Зеленського, Коломойського та Тимошенко. Кожен із них має свої кадрові забаганки. І те, що ми бачимо в уряді — це задоволення забаганок нових партнерів влади».
І хоч для Вітренка голосів у парламенті забракло, він запевнив, що президент налаштований щодо нього «стратегічно і по-бійцівськи». А Давид Арахамія, керівник фракції СН, вважає, що інших кандидатів на посаду міністра енергетики, крім Вітренка, немає, тому Кабінет Міністрів призначив його виконувачем обов’язки міністра.

Корупціонери «не тонуть»
Оглядач Сергій Шебеліст дійшов висновку, що, попри обіцянку Зеленського поміняти одіозних високопосадовців на «нові обличчя», в ОПУ «частіше покладаються на інший кадровий резерв — «зашкварених», але готових виконувати будь-які доручення діячів», а «уособленням цього підходу стало призначення заступником керівника ОПУ Олега Татарова». Зараз цей ексзаступник начальника головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ, котрий цинічно запевняв, що учасники Революції гідності «самі себе стріляють», за словами головного експерта StateWatch Олександра Лємєнова, дуже хоче очолити Державне бюро розслідувань.
Претендує на посаду її директора попри те, що, як запевнив Артем Ситник, директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), слідчі підозрюють його в посередництві в хабарництві в справі про розкрадання квартир Національної гвардії. Бо коли очолював юридичний відділ будівельної компанії «Укрбуд», то спільно з її власником придбав за хабар у керівника експертної установи сфальсифіковану дозвільну оцінку.
Однак, коли детективи намагались вручити підозру Татарову, то їх до будівлі ОПУ не впустили — нібито «не отримали офіційно підтвердженої інформації про наявність підозри». Детективи НАБУ хотіли затримати Татарова ще 2 грудня.
Процесуальні дії щодо нього зірвала генеральна прокурорка Ірина Венедиктова, котра відсторонила від посад усіх чотирьох прокурорів, котрі займалися цією справою. Але 18 грудня таки підписала підозру Татарову. Та чи зречеться його президент?
Раніше «Міст» розповідав, чому Зеленський не звільняє своїх скандальних соратників.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply