Новини для українців всього свту

Saturday, Nov. 27, 2021

Зеленський хоче грошей, та йому заважає голова НБУ

Автор:

|

Жовтень 28, 2021

|

Рубрика:

Зеленський хоче грошей, та йому заважає голова НБУ
Кирило Шевченко

Керівникові Національного банку України (НБУ) ніяк не можуть знайти слухняну заміну.

«Кадрова помилка»
Американська аґенція Bloomberg попередила минулого тижня з посиланням на одразу три «джерела, знайомі з планами президента України Володимира Зеленського», що той хоче звільнити Кирила Шевченка, голову НБУ. І що Андрій Єрмак, голова Офісу президента України (ОПУ) вже шукає йому заміну.
Джерела Bloomberg пояснили, що глава держави «стурбований» конфліктами п. Шевченка з чільними посадовцями НБУ, які призвели до відставок, бо ті «обурили західних донорів, у т. ч. Міжнародний валютний фонд» (МВФ). Адже 30 червня з НБУ звільнилися за власним бажанням керівник і семеро працівників Департаменту ліцензування.
Згодом до них приєдналися очільники департаментів фінансової стабільності та супроводу кредитів — відповідно, Віталій Ваврищук та Олег Новаковський.
Олександр Бевз, керівник Департаменту ліцензування НБУ, розповів, що коли він і його колеги пояснили президенту причину свого бажання звільнитися — поскаржилися на «централізацію прийняття рішень в одних руках», то п. Зеленський визнав у розмові з ними, що п. Шевченко — його «велика кадрова помилка».
Але попередження Bloomberg в ОПУ спростовують. Кирило Тимошенко, заступник його керівника, запевняє, що звільнення Кирила Шевченка — «не на порядку денному». А особисто Зеленський востаннє публічно висловлювався з цього приводу ще 28 липня так: «Багато різних чуток щодо ситуації в НБУ. Для мене як для президента це незалежна інституція. Я в кадрові рішення не хотів би втручатися. Не маю права і бажання. Неправильно втручатись у кадрову політику НБУ. Я повинен це робити тоді, коли не робляться ті речі, від яких залежить в цілому стабільність фінансової системи України. Сьогодні бачу стабільну валюту, стабільну гривню. Не бачу ніяких хвиль».

Непросто — проблеми
Утім, джерела Bloomberg запевняють: «При призначенні нового керівника можуть виникнути проблеми. Аби звільнити його, Зеленський повинен надати підстави й отримати схвалення парламенту, де його партія «Слуга народу» контролює більшість місць. Але знайти того, кого затвердять законодавці, може бути непросто. Зеленському вже двічі не вдавалося домогтися затвердження голови державної нафтогазової компанії на посаді міністра енергетики».
Крім цього, після попередження про можливу відставку п. Шевченка вартість українських цінних паперів різко впала. Зокрема, дохідність доларових бондів із терміном погашення 2033 року зросла на 18 базисних пунктів. Щоправда, після новини про прогрес у відносинах із МВФ їхня вартість знову зросла. Але фінансовий аналітик Михайло Демків зауважив: «Невизначеність дратує інвесторів, яким, можливо, знову доведеться гадати: яку ж монетарну та іншу політику проводитиме новий керівник НБУ. Якщо відставка старого відбудеться».
Кирило Шевченко запевняв у нещодавньому в інтерв’ю, що «підстав говорити про відставку немає». Але ж повідомлення про його можливе відсторонення з’явилося вже не вперше. Британське видання Financial Times попереджало про нього ще 20 липня, посилаючись при цьому на два «наближені до президента джерела». А 26 липня на порталі «Економічна правда» підтвердили з посиланням на власні джерела, що в ОПУ справді розглядають можливість звільнення п. Шевченка.
Серед основних причин цієї відставки називали провал перемовин з МВФ і рішення НБУ поступово згорнути (через інфляцію) програму довготермінових кредитів рефінансування. Бо їхню левову частку спрямували на фінансування програми Зеленського «Велике будівництво» та купівлю облігацій внутрішньої державної позики. Тобто фінансування дефіциту державного бюджету. Хоча закон «Про Національний банк України» передбачає, що той «не має права надавати кредити в національній та іноземній валюті, як прямо, так і опосередковано через державну установу, іншу юридичну особу, майно якої перебуває у державній власності, на фінансування витрат державного бюджету України».
Але уряд видав державні гарантії облігаціям державної компанії «Укравтодор» на 19,3 млрд грн. Ці облігації придбав і державний «Укрексімбанк», голова правління якого Євген Мецгер визнав: «Щонайменше частину грошей просто надрукували».

Імовірність висока
«Економічна правда» раніше прогнозувала: «Імовірність того, що друк гривні може пришвидшитися і вийти з-під контролю, висока. Аби профінансувати всі видатки 2021 року, уряду потрібно залучити понад 700 млрд грн, із яких 204 млрд — на зовнішніх ринках. Павза у співпраці з МВФ гальмує отримання коштів і від інших інституційних кредиторів — Світового банку й Європейського Союзу».
Схоже, що цей прогноз виявився точним. Економічний оглядач Олександр Литвин повідомив 8 жовтня з посиланням на «не пов’язані між собою джерела в Міністерстві фінансів та ОПУ», що той зажадав від НБУ провести емісію (надрукувати) 100 млрд грн, аби «надіслати до Державного фонду реґіонального розвитку (ДФРР) для того, щоб компенсувати відмову від підвищення тарифів на опалення та гарячу воду.
Але оглядач застеріг: «Неконтрольована емісія призведе до стрибка цін. За це заплатять усі сім’ї». Він розповів також, що, за повідомленням «не пов’язаних між собою джерел у Міністерстві фінансів та ОПУ»,«в НБУ до такої ідеї поставилися вкрай неґативно, бо якщо під тиском Офісу президента підуть на такий крок, то рівень інфляції стримати не вдасться». «Деякі члени команди Зеленського тримаються думки, що для вирішення поточних проблем, наприклад, комунальних тарифів, достатньо надрукувати більше грошей. Але якщо гроші друкують, наприклад, на купівлю облігацій внутрішньої державної позики, на соціальні програми і виплати, на стримування тарифів — це неминуче призводить до злету інфляції. Готівки в країні стає більше, а кількість товарів і послуг не змінюється, — пояснив експерт. — Крім цього, для України запустити друкарський верстат рівноцінне відкриттю «скриньки Пандори» — наслідки зупинити не вдасться. І коли влада зловживає такими інструментами, це призводить до падіння доходів».

Призведе до ускладнення
Своєю чергою, Єгор Киян, аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень, пояснив: «Єдиний спосіб провести контрольовану емісію — гроші потрібно інвестувати на конкретні програми, які дозволять форсувати темпи виробництва, розвиватимуть експорт».
Натомість, за даними п. Литвина, ОПУ хоче вкласти додаткові 100 млрд грн у ДФРР. Звідти гроші розійдуться по реґіонах і в місцевої влади з’явиться ресурс, щоб компенсувати збитки підприємств, які займаються генерацією тепла та гарячої води.
Через високі тарифи на газ (до 70 % у структурі собівартості) їм неминуче довелося б підвищувати тарифи для населення. Щоб не допустити цього, Зе-влада підписала меморандум із містами — ті погодилися утримувати зростання тарифів, натомість із державного бюджету до місцевих перекажуть частину податку на доходи фізичних осіб (4 %). «Крім того, в Офісі президента хочуть «подарувати» їм папірці, надруковані внаслідок емісії. Але розплачуватися за емісійні гроші доведеться всім. І ціна за це буде вищою за сам «подарунок». Найболючіше така ідея зачепить тих, хто і зараз ледь зводить кінці з кінцями», — доповнив п. Литвин.
Відтак голова НБУ дав привід для припущення, що не схвалює емісію гривні, позаяк зауважив: «Національний банк залишатиметься незалежною інституцією, яка ухвалюватиме аполітичні й економічно вмотивовані рішення». А Сергій Фурса, заступник директора інвестиційної компанії Dragon Capital, нагадав президенту України, що через звільнення попереднього голови НБУ Якова Смолія півтора року тому Україна втратила довіру інвесторів і жодного разу не отримали транш МВФ. «Незалежність регулятора дуже важлива для економіки України. Шевченко, якщо на нього натиснути в Офісі президента, напише заяву про звільнення. Але друга така заява за останні півтора року призведе до ще більшого ускладнення наших відносин із інвесторами і кредиторами», — пояснив він.
Як повідомляв «Міст», голова НБУ про черговий транш МВФ не домовився.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online