Новини для українців всього свту

Sunday, Oct. 24, 2021

Зеленський продовжує домагатися зустрічі з Путіним

Автор:

|

Жовтень 10, 2021

|

Рубрика:

Зеленський продовжує домагатися зустрічі з Путіним
Володимир Зеленський у ролі Наполеона

Президент України анонсував можливість несподіваного результату.

Хотів би
Володимир Зеленський нещодавно заявив: «Хотів би зустрітися з президентом Російської Федерації (РФ). Мені зрозуміло, що у форматі тет-а-тет зустріч буде доволі предметною. Мені зрозуміло, що російська сторона, оточення президента Росії, не хоче, щоб він проводив цю зустріч саме у форматі тет-а-тет, тому що ця зустріч зможе принести неочікувані результати. Я в будь-якому разі вважаю, що там буде результат. Повинен бути. Тому що Росії й російському народу він також потрібен. Але наразі російська сторона гальмує проведення таких зустрічей».
Проте водночас він унеможливив свою зустріч із Путіним. Бо запевнив: «Якщо завтра Україна скаже, що давайте не обговорювати ті чи інші питання, то зустріч можна наблизити. Поки що я вважаю, ми собі такого дозволити не можемо».
Адже ще 22 квітня ц. р. президент РФ заявив: «Якщо влада України хоче обговорювати проблеми Донбасу, то вона в першу чергу має зустрітися з керівництвом республік ЛНР і ДНР (проголошені російськими окупантами й їхніми маріонетками «Луганська народна республіка» й «Донецька народна республіка», які Верховна Рада України визнала 27 січня 2015 року терористичними організаціями. — Ред.), а тільки потім — з представниками третіх країн, якою в цьому випадку є Росія».
Однак, український у відповідь запевнив 26 квітня, що не буде зустрічатися з «ватажками окупаційної адміністрації окремих районів Донецької і Луганської областей». А потім тема його зустрічі Путіним зазнала еволюції. Тож принаймні стисло нагадаємо її хронологію.

Навіщо?
30 червня Путін заявив: «Навіщо зустрічатися зі Зеленським, якщо він віддав свою країну під повне зовнішнє управління? Питання вирішуються не в Києві, а у Вашинґтоні, почасти в Берліні та Парижі». Своєю чергою, Дмитро Пєсков, речник президента РФ, запевнив 4 липня: «Підготовка до зустрічі президентів ускладнена тим, що Україна не бажає виконувати мінські угоди (про врегулювання ситуації на Донбасі. — Ред.) і здійснює тиск на політичних опонентів чинної влади».
А 2 вересня додав: «Офіс президента України (ОПУ) й адміністрація президента РФ поки що далекі від того, щоб узгодити якийсь конкретний порядок денний такої можливої зустрічі». І наголосив: «Будь-яке спілкування на вищому рівні має бути добре підготовлене і має переслідувати певні цілі. У плані підготовки наразі є істотні проблеми з колом питань, які могли б обговорювати. Зеленський весь час наполягає на тому, щоб обговорювати Крим». Відтак висловив сумнів, що їхня зустріч 2021 року можлива.
5 вересня п. Пєсков стверджував: «Політична взаємність із боку Києва щодо питання нормалізації двосторонніх відносин відсутня. Головною проблемою є питання Криму. Як нам кажуть в ОПУ, Зеленський хоче обговорювати Крим явно не з позиції, що це реґіон РФ. Це не може бути пунктом порядку денного перемовин. Тож просунутися у питанні можливої зустрічі поки що не вдається».

«Ви ж чули позицію»
Натомість п. Зеленський хоч і констатував 10 вересня, що «Росія на сьогодні не хоче, не бачить сенсу закінчити війну та конфліктне питання вирішити швидко», все ж визнав: «Мене цікавить — чи можемо ми предметно зустрітися». Але Сергій Никифоров, його речник, 12 вересня обурився: «Ви ж чули позицію російського президента? Вони готові зустрічатися, але питання Криму на порядок денний зустрічі виносити не готові. А навіщо тоді зустрічатися? Яка тема зараз у відносинах РФ та України важливіша за окупацію Росією територій України?».
Дмитро Пєсков відповів наступного дня, що «таке формулювання фактично ставить під питання гіпотетичну можливість проведення зустрічі». І доповнив: «Ми не можемо обговорювати питання внутрішньо українського конфлікту. Росія не є стороною цього конфлікту».
Та він сам собі суперечив. Бо додав, що війну на Донбасі можна обговорювати тільки з точки зору виконання абсолютно чітко прописаних на папері положень мінського комплексу заходів. І попри те, що не вважає Росію «стороною конфлікту», наполягав, що «зустріч Зеленського і Путіна можлива, якщо на ній будуть обговорюватися реалізація мінських домовленостей, домовленостей паризького саміту і двосторонні відносини між Україною та РФ». При цьому вже не згадував вимогу Путіна, що Зеленський передусім має зустрітися з керівництвом «республік». Тож Андрій Руденко, заступник міністра закордонних справ РФ, резюмував, що зустріч президентів наразі не планують.

«Червоні лінії»
Утім, 23 вересня п. Пєсков запевнив: «Безумовно, два президенти зустрінуться: коли вони будуть готові, коли буде якийсь порядок денний їхнього спілкування». А 26 вересня стверджував: «Здорова логіка диктує необхідність контактів між двома президентами. Але реальність засвідчує, що ці контакти мало можливі доти, доки триває така позиція Києва: Україна не хоче виконувати мінські домовленості. Україна хоче мінські домовленості замінити чимось іще, не називаючи це своїми словами».
Таким чином, речник Кремля дав зрозуміти, що той продовжує наполягати, аби створені й керовані ним псевдореспубліки в Україні визнали її самоврядними частинами, які стануть, по суті, метастазами злоякісної пухлини, котрі розповзатимуться на суміжні терени. Пєсков також обурився, що «Київ намагається представити Росію стороною конфлікту». І запевнив: «Це не так. Це внутрішньо український конфлікт. І, звісно ж, він може вирішуватися, тільки якщо українці почнуть говорити одне з одним».
Але Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України, наступного дня заспокоїв, що президент Зеленський «абсолютно чітко знає наші «червоні лінії». «Він би таку розмову, якби вона сталася, я переконаний, вів би з наступальних позицій і створив би багато дискомфорту для президента Путіна у розмові тет-а-тет», — запевнив він.
Того ж дня Олексій Резников, віцепрем’єр і міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, переконував: «У мене абсолютно сумніву немає, що ніякої капітуляції чи зради бути точно не може. Я добре обізнаний у позиціях президента і переконаний, що він таку зустріч проведе достойно».
І хоч р. Пєсков і заявив 29 вересня, що «контакти малоймовірні доти, поки триває така позиція Києва», наступного дня інформаційна аґенція «РБК Україна» цитувала, за її словами, «джерело, наближене до Зеленського»: «Ми хочемо вийти на прямі перемовини з Путіним. Цілком можливо зустрітися наприкінці цього року або на самому початку наступного».

Хоч би вчотирьох
Володимир Зеленський не раз висловлював своє бажання зустрітися з Путіним не лише тет-а-тет, а й у «нормандському форматі». Його започаткували 2014 року в Нормандії на своєму саміті президенти України, Франції й РФ та канцлерка Німеччини, яка заявила 22 серпня, що прагне знову зустрітися з його учасниками. І пояснила: «Тому що можемо скористатися ним як майданчиком для перемовин».
Але Путін відповів їй 28 вересня устами свого речника: «Провести саміт заради саміту немає жодного сенсу. Він повинен бути підготовлений. Найкраще це зрозуміло, мабуть, нашим візаві в Києві, але, на жаль, вони не хочуть цього робити». Утім, зрозуміло тільки те, що спікер укотре озвучив його наполягання на виконання українцями мінських угод у його інтерпретації. Тож п. Зеленський констатував 3 жовтня, що саміт «нормандців» блокує Росія.
Олег Рибачук, колишній віцепрем’єр України, розцінив його заяви так: «Це певна демонстрація світу, що Україна готова до перемовин, але Росія не хоче». З ним погодився Євген Магда, директор київського Інституту світової політики: «У Зеленського немає іншого вибору, як демонструвати своє прагнення домогтися миру». Але Павло Клімкін, колишній міністр закордонних справ України, упевнений: «Путін не піде на зустріч зі Зеленським, якщо за це нічого не отримає».

«Політична шизофренія»
Віталій Портников, оглядач «Радіо Свобода», підсумував: «Я не психотерапевт Зеленського, не знаю, чому він весь час хоче педалювати на зустрічі з Путіним. Але ми вже знаємо умови такої зустрічі: про Крим не розмовляти, про Донбас не розмовляти, мінські угоди виконувати так, як їх бачить Росія. Погодьтеся, що це політична шизофренія».
«Нормандський, як і будь-який інший формат перемовин, зацікавить Путіна тільки в тому випадку, якщо Зеленський буде готовий стати перед ним на коліна. Може собі це дозволити президент України? Ні, — пояснив він. — Звісно, це політична фантастика. В Україні немає ані суспільства, яке було б налаштоване на капітуляцію, ані влади, яка готова таку капітуляцію підписати».
Раніше «Міст» розповідав, що наговорив Зеленський на ГА ООН.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online