Новини для українців всього свту

Saturday, Nov. 27, 2021

З президентської фракції у ВРУ витурили ще одну «слугу»

Автор:

|

Жовтень 20, 2021

|

Рубрика:

З президентської фракції у ВРУ витурили ще одну «слугу»
Людмила Буймістер — уже не «слуга»

Зе-команду продовжує лихоманити. В її лавах виявили чергового зрадника, краще сказати, зрадницю, яка відхиляється від «генеральної лінії партії», тож заслуговує на покарання. Президентська фракція «Слуга народу» (СН) у Верховній Раді України (ВРУ) 19 жовтня виключила з фракції народну депутатку Людмилу Буймістер. Вона стала вже дев’ятою за ліком колишньою «слугою».

Донька дипломатів
35-річна Людмила Буймістер народилася в Москві в родині дипломатів. Отримала блискучу освіту: закінчила Московський державний інститут міжнародних відносин і Лондонську бізнес-школу. В 2002-2004 рр. працювала помічницею головного юриста в компанії ЮКОС відомого російського олігарха Михайла Ходорковського, якого посадили до в’язниці під час першого президентства Путіна.
У 27 років (!) очолила Гданську суднобудівну верф (Польща), що належить консорціуму «Індустріальна група». Була радницею Сергія Тарути, голови ради директорів корпорації «Індустріальний союз Донбасу» (одним із співвласників якого є Рінат Ахметов). У засобах масової інформації її часто називають «людиною Тарути», який пройшов до теперішньої каденції ВРУ як № 2 у виборчому списку Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» Юлії Тимошенко. До ВРУ п. Буймістер потрапила, вигравши вибори як безпартійна, але під Зе-брендом, в одному з мажоритарних округів Києва.
Була єдиною зі «слуг», хто проголосував проти закону «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)». Також голосувала проти відкликання Дмитра Разумкова з посади голови ВРУ.
«Зверніть, будь ласка, увагу на голосування народної депутатки за рішення, які мають для нашої фракції принципове значення. Згадайте голосування «червоною кнопкою» за олігархічний закон. Є певна публічна політична позиція, яка не збігається з позицією фракції. Це рішення, вочевидь, назріло, і це рішення має підстави… Кожен має право на політичну кар’єру, кожен має право на позицію. Перед тим, як ти реалізуєш свою кар’єру, поговори з тими людьми, з якими прийшла: треба довести до відома, а не чекати, коли виключать», — так пояснив рішення фракції СН Данило Гетманцев, ще один «слуга». За його словами, мандату депутатку Буймістер позбавляти не будуть, позаяк вона є мажоритарницею.
Сама вигнанка пояснила рішення колишніх колег тим, що є прихильницею… свободи слова. «Це рішення приймалибез моєї присутності. Мене в той час ще не було на засіданні фракції… Як мені переповідали колеги, основною причиною мого виключення стало те, що я ходжу на різні канали, розповідаю людям правду про те, що відбувається зараз Україні, уряді, які рішення приймаються і не приймаються, які обговорюються, які не обговорюються», — заявила вона. До речі, Людмила Людмилу свого часу була однією зі «зірок» проросійського телеканалу «Наш», який пропаґує відверто прокремлівські тези.

Кого і за що виключали з фракції СН
Першими, в листопаді 2019 року, фракцію примусово полишили депутати Ганна Скороход та вже покійний Антон Поляков. Як писав «Міст», 8 жовтня його знайшли мертвим у таксі в Києві. Поліція відкрила карне провадження за статтею «умисне вбивство», але з приміткою «природна смерть». Обох вигнали за голосування наперекір рішенням фракції, зокрема, за відкриття ринку землі та «антиколомойський» закон, до якого Поляков подав рекордні в історії українського парламентаризму понад 6 тис. правок.
На початку грудня 2019-го з фракції виключили Романа Іванісова. У депутата виявили погашену судимість за зґвалтування, яку він приховував. Його також закликали здати депутатський мандат, але мажоритарник цього не зробив.
На початку вересня минулого року з СН виключили Гео Лероса. Цьому передував серйозний скандал: депутат оприлюднив відеозаписи, на яких людина, схожа на брата Андрія Єрмака, голови Офісу президента України (ОПУ), веде перемовини про «продаж» посад в органах влади. Потім Лерос звинуватив Володимира Зеленського у тому, що той «злився» зі старою системою, а не бореться із нею, звинуватив також у порушенні обіцянок. Керівника ОПУ Єрмака нардеп назвав «аґентом Росії». Ці звинувачення стали останньою краплею.
Наступним фракцію покинув депутат Олександр Юрченко. У вересні 2020 року його помічника спіймали на хабарі, самого депутата вважають причетним до злочинної схеми. Нещодавно Національне антикорупційне бюро України завершило розслідування його справи: за версією слідства, Юрченко в завуальованій формі попросив надати йому через посередника, його помічника, неправомірну вигоду в сумі 13 тис. USD за внесення пропозицій до законопроєкту «Про управління відходами» і надалі 200 тис. USD для підкупу членів відповідного комітету за голосування за поправки. Юрченко вийшов із слідчого ізолятора під заставу, на нього наклали певні обов’язки. Заяву про вихід із фракції написав сам і зараз продовжує ходити у парламент.
2 лютого ц. р. виключили з фракції, а 15 березня — і з партії скандального Олександра Дубінського. Неприємності в нього почалися з того, що США запровадили проти нього і ще кількох громадян України санкції за втручання у вибори американського президента. Володимир Зеленський попросив Дубінського добровільно полишити фракцію, але той відмовився. Тоді це зробили примусово. Формально: «за порушення партійного статуту».
Наступним у травні став не менш скандальний мажоритарник зі Запоріжжя Євген Шевченко, який не тільки 20 квітня самовільно літав до Мінська на зустріч з Олександром Лукашенком, нелегітимним президентом Білорусі, а ще й заявив, що більше третини українців хотіли б бачити білоруського диктатора своїм президентом. А коли у Мінську силоміць посадили літак Ryanair і затримали Романа Протасевича, одного зі засновників опозиційного порталу NEXTA, Шевченко похвалив Лукашенка у соціальній мережі.

Вигнання спікера
Але найгучнішою втратою «слуг» став Дмитро Разумков, якого монобільшість 7 жовтня відкликала з посади голови ВРУ. Разумков очолював партійний список «слуг» на парламентських виборах 2019 року, однак останнім часом усе частіше демонстрував політичну самостійність, публічно опонуючи президенту Зеленському.
Уже наступного дня в його спікерському кріслі вмостився значно слухняніший Руслан Стефанчук, який до того був першим заступником голови ВРУ. 19 жовтня на його місце монобільшість призначила Олександра Корнієнка, голову партії СН. Рішення підтримали 256 народних депутатів. На посаду також претендувала Софія Федина, депутатка від фракції «Європейська солідарність» Петра Порошенка.
Ширилися чутки, що Разумкова хочуть узагалі позбавити депутатського мандату. Сам експікер переконує, що після відставки мав би автоматично увійти до фракції СН, оскільки перед вступом на посаду голови ВРУ не писав заяву про вихід із фракції. Далебі, викрутаси навколо колишнього спікера ще попереду, тож читачі тижневика «Міст» без цікавих тем не залишаться.

Ігор Берчак

До слова
Проти Київської міської державної адміністрації (КМДА) карні провадження відкривають удесятеро частіше, ніж в інших реґіонах. «Сплеск інтересу правоохоронців до столиці є надзвичайно високим. Показовий приклад, що в Києві зафіксовано понад 2 136 процесуальних дій, тоді як в наступному місті за кількістю — Одесі — вдесятеро менше, лише 234», — заявив Олексій Кошель, генеральний директор Комітету виборців України (КВУ). За даними дослідження, якщо порівняти кількість судових проваджень стосовно КМДА й інших обласних державних адміністрацій (ОДА), то майже 40 % зі загальної кількості проваджень стосуються КМДА, а 60 % — решти ОДА. Зокрема, на КМДА припадає 579 проваджень, а на Київську ОДА — лише 84. «Тут велике питання: невже у нас земля під Києвом і майно, яким розпоряджається Київська ОДА, набагато дешевші, ніж у самому Києві? Відповідь очевидна: ні. Чому ж така разюча відмінність між кількістю справ проти КМДА й інших ОДА? Тому що, відповідно до чинного законодавства, головою КМДА є обраний киянами міський голова, який не підпорядковується президенту, як інші голови ОДА», — вважає Наталія Лінник, заступниця керівника КВУ. Як писав «Міст», ще влітку 2019-го з’явилися перші чутки про те, що в Зе-команді вирішили розділити повноваження мера та голови столичної адміністрації. В такому разі вся виконавча влада мала б перейти людині президента, яку він призначив би своїм указом, а мер Кличко залишався б такою собі «англійською королевою» з представницькими функціями.

About Author

Meest-Online