Новини для українців всього свту

Monday, Oct. 18, 2021

ВРУ таки проголосувала за скандальний закон про олігархів

Автор:

|

Жовтень 02, 2021

|

Рубрика:

ВРУ таки проголосувала за скандальний закон про олігархів
Віктор Пінчук, Рінат Ахметов та Ігор Коломойський

Минулого тижня Верховна Рада України (ВРУ) прийняла у другому читанні та в цілому запропонований Володимиром Зеленський законопроєкт «Про запобіганню загроз національній безпеці, пов’язаних із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)». У Зе-команді переконують у «черговій перемозі», натомість критики наполягають, що закон потрібно або переголосувати, або взагалі скасувати, бо він стане ще одним інструментом для подальшої узурпації влади теперішнім президентом.

Спікер, віцеспікер і Венеційська комісія
Прикро, що у внутрішні українські політичні чвари втягнули таку поважну інституцію, як європейську комісію «За демократію через право» (Венеційська комісія). Напередодні голосування Дмитро Разумков, голова ВРУ, надіслав туди текст законопроєкту про олігархів після першого читання з проханням надати експертний висновок щодо цього документу.
У своєму проханні спікер українського парламенту послався на позицію Людмили Денисової, Уповноваженої ВРУ з прав людини, яка вбачає в цьому законопроєкті часткове порушення цих прав. «Аналогічну позицію щодо цього законопроєкту висловили всі опозиційні депутатські фракції українського парламенту», — додав він. У Венеційській комісії пообіцяли підготувати свій висновок до кінця року.
Тим не менш, фракція «Слуга народу» (СН) у «турборежимі» винесла законопроєкт на голосування, причому за новою, спрощеною системою, яка дає можливість швидко затверджувати або відхиляти численні поправки, запропоновані депутатами (до антиолігархічного законопроєкту їх подали понад 1 250). Ошелешений Джанні Букіккіо, голова Венеційської комісії, був змушений особисто телефонувати до президента Зеленського з проханням надати проголосований текст закону в редакції, підписаній главою держави, для розгляду та підготовки відповідного висновку.
«Україну це виставило в дуже поганому світлі, бо ми звертаємося до наших поважних міжнародних експертів, забираємо в них час — дайте нам рекомендації — і буквально за кілька днів кажемо: ви там працюйте, а ми тут уже ухвалили», — зазначила Юлія Кириченко, експертка Центру політико-правових реформ.
Та спікер перед голосуванням вдруге занедужав на Covid-19 і пішов на самоізоляцію. Замість нього засідання вів Руслан Стефанчук, його перший заступник. У підсумку законопроєкт підтримали 279 депутатів, із яких 229 голосів дала фракція СН.

Про що закон
Закон запрацює за пів року після підписання та опублікування і діятиме десять років. Аби вважатися олігархом, людина повинна відповідати щонайменше трьом із чотирьох критеріїв: брати активну участь у політичному житті, мати значний вплив на засоби масової інформації, бути бенефіціаром або контролювати природну монополію чи бізнес, що займає монопольне становище на одному з ринків, мати у власності активи у понад 1 млн прожиткових мінімумів (близько 83 млн USD за поточним курсом).
Відповідність олігархічним критеріям матиме наслідки: заборону на фінансування політичних партій, заборону на участь у великій приватизації, вимогу подання щорічної майнової декларації, як це зараз роблять усі чиновники, будь-які контакти олігархів із державними службовцями мають підлягати окремій процедурі.
Рішення про визнання особи олігархом ухвалює Рада національної безпеки й оборони (РНБО) України. І це викликало чи не найбільшу критику експертного середовища, адже закон не передбачає можливості оскарження такого рішення, хіба що «олігарх» надасть заяву та документи, які підтвердять, що ознаки для його перебування у відповідному реєстрі зникли.
Тетяна Хутор, керівниця аналітичного центру «Інститут законодавчих ідей», у блозі на порталі «Українська правда» визначила чотири основних загрози нового Закону, найголовніша з яких — отримання небувалих повноважень РНБО на чолі з президентом надавати та позбавляти статусу олігарха на власний розсуд. «Наступні: можливість посадити на «гачок звільнення» будь-якого посадовця, адже відтепер одна незадекларована зустріч із представником олігарха, який не назвався, є підставою для позбавлення посади; створення комфортних умов для існування «нових» олігархів «із бездоганною діловою репутацією», без обмежень, які поширюються на «старих», потрапляння до реєстру не лише олігархів, а й великих бізнесменів через розмиті критерії належності до олігархів», — додала вона.

У президента всім задоволені
Натомість у Зе-команді наполягають, що все зробили правильно. «Завдяки антиолігархічному закону Україна отримує історичний шанс на побудову цивілізованих і чистих взаємин між великим бізнесом і державою. Так, це багатьом політикам не подобається. Так, вони хочуть жити, як раніше, працюючи на олігархів. Так, було дуже багато тиску на наших депутатів, дуже багато інтриг і навіть шантажу. Але закон ухвалено», — заявив п. Зеленський.
У тому, що закон про олігархів позитивно відіб’ється на українцях і всій Україні загалом, упевнений і Тимофій Милованов, колишній міністр економіки та радник керівника Офісу президента України (ОПУ). «Виборець обирає народних депутатів. Вони призначають міністрів і прем’єр-міністрів. Ось так працює демократія… І політики, і держчиновники повинні декларувати зустрічі з олігархами. До речі, цей нюанс дуже дискутується. Деякі вважають, що це якесь порушення. І можливо, юридично треба буде ще якісь деталі прописати, і судова практика покаже, як воно працюватиме насправді», — заявив він у інтерв’ю телеканалу «Дом».

Усе тільки починається?
Наразі перспективи антиолігархічного закону незрозумілі. «Турборежим», у якому його ухвалювали, залишає численні юридичні шляхи для оскарження чи повторного голосування. Як пояснив Ярослав Железняк, голова парламентської фракції «Голос», народні депутати врахували одночасно три правки, які суперечать одна одній. Зокрема, одна з них, внесена спікером Разумковим, передбачає визначення реєстру олігархів Національною аґенцією зі запобігання корупції. Натомість інша покладає це повноваження на РНБО. «Закон про олігархів будуть переголосовувати. То треба було так поспішати і гнати по беззаконню, щоб сьогодні вже починати його гарячково виправляти! Тепер потрібне ще одне голосування, щоб виправити юридичну колізію. Інакше не підпишуть», — зазначив він.
Схожу думку в ефірі програми «Свобода слова Савіка Шустера» на телеканалі «Україна» висловив і Дмитро Разумков. «Автори поправок, які не були підтримані, мали б отримати можливість виступити. Це конституційна можливість. І те, що було зроблено, дає можливість опозиції звертатися до Конституційного суду України (КСУ) для того, щоб знову заблокувати цей процес. Мені здається, що це було зроблено навмисно — для того, щоб створити умови для подальшого блокування процесу деолігархізації. Навіщо — це інше питання», — заявив він.
Натомість Федір Веніславський, представник президента в КСУ та голова робочої групи з підготовки законопроєкту, в коментарі інформаційній аґенції «РБК-Україна» заявив, що парламент не буде переголосовувати документ у цілому, а виправить лише одну статтю. Він розповів, що ст. 131 регламенту ВРУ дозволяє усунути протиріччя в прийнятому документі до його підписання. «Була допущена технічна помилка секретаріатом парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони і розвідки. Комітет цю поправку відхилив. Але в результаті людського фактора співробітники секретаріату внесли її як враховану. Саме через це вийшли протиріччя», — пояснив депутат Веніславський.
Як повідомляв «Міст», законопроєкт про олігархів передали до Венеційської комісії.

Ігор Берчак

До слова
Лариса Ґаладза, послиня Канади в Україні, назвала закон про олігархів небезпечним. Під час молодіжної зустрічі Київського безпекового форуму «Захід — Схід, Північ — Південь» у Львові вона заявила, що є небезпечним «записувати категорію людей у закон», і що канадське законодавство з цього приводу діє інакше.
«У нас немає такого закону. В нас є склад законів, які говорять про лобізм, про фінансування виборчих кампаній, про власність стратегічних індустрій, про всілякі такі речі. Й цей склад разом протидіє», — зазначила дипломатка. Крім цього, вона наголосила, що записувати категорію людей у закон може бути дуже небезпечним. «Потрібно, щоб закон завжди був спрямований на дії, або це гарна дія, або погана дія — не на людей. Я розумію, що є наміром цього закону, але в нас діє інакше», — резюмувала вона.

About Author

Meest-Online