Новини для українців всього свту

Thursday, Mar. 4, 2021

ВРУ прийняла закон про референдум

Автор:

|

Січень 27, 2021

|

Рубрика:

ВРУ прийняла закон про референдум
Верховна Рада України

Верховна Рада України (ВРУ) 26 січня прийняла законопроєкт про референдум, підтримавши його в другому читанні 255 голосами. Законопроєкт підтримали 226 депутатів фракції «Слуга народу» (СН), 20 — групи «Довіра» і дев’ять позафракційних, проти проголосували депутати фракцій «Опозиційна платформа — За життя» (15), «Європейська солідарність» (24) і «Голос» (17), а також два позафракційних депутати. Депутати фракцій «Батьківщина» і групи «За майбутнє» при голосуванні утрималися. На друге читання в документ надійшло 1 386 поправок.
Згідно з текстом законопроєкту, на референдум можна виносити: твердження закону про внесення змін до розділів I, III, XIII Конституції; питання загальнодержавного значення; питання про зміну території України; питання щодо втрати чинності законом або його окремими положеннями.
Предметом референдуму не можуть бути: питання, що суперечать Конституції та загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права; спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення її суверенітету та територіальної цілісності, створення загрози національній безпеці, розпалювання ворожнечі; про законопроєкти з питань бюджету, податків та амністії; віднесені законодавством до відання органів правопорядку, прокуратури або суду. На референдум одночасно можна виносити лише одне питання.
Для того, щоб референдум відбувся, на ньому повинні будуть проголосувати не менше 50 % виборців. Для затвердження питання, винесеного на референдум, його повинні підтримати більше половини виборців. «Ключовою новацією законопроєкту, яка виділяє його серед інших законопроєктів, які реєструвалися у ВРУ, є визначення можливості введення електронних процедур при організації та проведенні всеукраїнського референдуму, в тому числі електронних голосувань», — зазначено в пояснювальній записці до закону.
Для організації та проведення всеукраїнського референдуму закон пропонує створення автоматизованої інформаційно-аналітичної системи щодо забезпечення електронного голосування. Норми про введення процедур електронних голосувань повинні вступити в силу з початком роботи цієї системи після прийняття відповідного рішення Центральної виборчої комісії (ЦВК) і його оприлюднення в газеті «Голос України» та на офіційному сайті комісії.
Законопроєкт про народовладдя Володимир Зеленський вніс до парламенту 9 червня 2020 року, позначивши його як невідкладний. А 18 червня ВРУ схвалила закон про референдум у першому читанні. Тоді за документ проголосували 252 нардепи.
Тепер президент привітав ухвалення цього закону і нагадав, що його прийняття було одним із важливих пунктів його передвиборної кампанії під час президентських виборів, оскільки документ робить чіткішим діалог між владою і суспільством. «Тепер українці на практиці будуть залучені до прийняття важливих для країни рішень, а влада буде змушена прислухатися до волі народу. Референдум є вагомим інструментом розширення демократії в Україні», — наголосив він.
Свою чергою, Дмитро Разумков, голова ВРУ, переконує, що попри ухвалення закону, референдум в Україні відбудеться не раніше 2022-го. За його словами, на проведення референдуму знадобиться 2 млрд грн і ці кошти будуть виділяти з резервного фонду держави. «Закон передбачав фактично можливість проведення референдуму починаючи з 2022 року. Є й фінансові обмеження. Ви розумієте, що ми перебуваємо в режимі Coved-19, у режимі доволі серйозної економії бюджетних коштів, — пояснив спікер та додав, що кошти необхідно акумулювати щороку та зберігати впродовж року, і лише 1 грудня кудись перерозподіляти. «Але 2 млрд — достатньо серйозне число, щоб дозволяти державі зберігати їх 11 місяців, а в 12-му незрозуміло куди відправляти. Парламент підтримав пропозицію цього не робити і в разі, якщо буде необхідність референдуму, виділяти кошти на його проведення», з резервного фонду.
Натомість опозиція переконує, що цим законом нівелюється робота парламенту. ВРУ не братиме жодної участі у формуванні запитання — цю функцію передадуть ЦВК. Тому опозиційні депутати планують оскаржувати закон у Конституційному суді.
Законопроект про народовладдя, ухвалений народними депутатами, прокоментував Віталій Гайдукевич, відомий український журналіст і член партії «Європейська солідарність». «Зеленський підриває парламент. Охлократія — це коли «прості люди», надивившись телевізора, підуть референдити закони. Він знову зробив глибоко приємне Путіну. По суті це — державна зрада. Знову. Цікаво, хтось із притомних юристів полічив, скільки років тюрми вже має президент?» — риторично запитав він.
Політолог Кирило Сазонов звернув увагу на те, що підписи, зібрані не менш як у двох третинах реґіонів України і не менше 100 тис.у кожному з реґіонів, ускладнюють народовладдя. Тобто локальними зусиллями, наприклад, Києва й Одеси провести референдум не можна», — зазначає він.
Задля вирішення локальних питань існують місцеві референдуми. І механізм проведення місцевих референдумів було б логічно розглядати у пакеті зі загальноукраїнським референдумом, але влада таку опцію не пропонує. І цим справді звужує поняття народовладдя, про яке Володимир Зеленський говорив ще на початку своєї каденції.
Експерт звертає увагу на ще один момент: ВРУ може за бажанням зупинити проведення будь-якого плебісциту. Бо навіть зібрані 3 млн голосів і винесення цього питання президентом на розгляд парламенту аж ніяк не гарантує, що парламент дасть добро. «Колективний саботаж, за який реальної відповідальності немає і бути не може. Тож якщо депутатам тема референдуму (приміром, про відкликання народного депутата виборцями) не сподобається, питання зависне. Цей момент потрібно відпрацювати», — радить він.
Крім того, що ВРУ може заблокувати винесення того чи іншого питання на референдум, вона ж може і не імплементувати його результат. Так уже було 2000-го, коли проведений за народною ініціативою референдум не мав правових наслідків через ухиляння парламенту від затвердження його результатів.
А загалом фахівці вважають, що законопроєкт про референдум слугуватиме передусім одній меті. Одним із перших питань, винесених на нього, може стати особливий статус Донбасу. Адже тут ітиметься не про порушення територіальної цілісності, а про зміну принципу функціонування частини нашої території. «Можливо, законопроєкт про референдум якраз і затівали винятково задля цього «територіального» пункту, — зауважує Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій. — Адже щодо податків референдум неможливий, референдуми щодо членства в НАТО й Європейському Союзі проводити не стануть, бо вони «розколюватимуть суспільство». Залишається адміністративно-територіальний устрій».
Він також зауважує, що цим законопроєктом влада намагається перекласти відповідальність на людей. Еліта і влада на те й є елітою та владою, аби брати на себе відповідальність за непрості контроверсійні рішення, які оцінить хіба історія. Якщо ж на референдумі запропонують вирішувати питання Окремих районів Донецької та Луганської областей, це означатиме, що в історію наші керівники не прагнуть».
Втім, у п. Карасьова є ще одне припущення. Зовсім не обов’язково, каже він, що влада прагне отримати позитивну відповідь на питання щодо особливого статусу Донбасу. «Можливо, за згадкою у законопроєкті територіальних питань стоїть «план Б». Питання можна сформулювати так: «Чи потрібна нам реінтеграція Донбасу?» й отримати неґативну відповідь. Адже не обов’язково має бути «так». Може бути й «ні». І це буде вихід у тому випадку, якщо «Мінськ» не спрацює», — каже політолог.
Політолог Богдан Петренко погоджується з ним. «Влада не хоче брати на себе зайву відповідальність. Але на неї постійно тисне прошарок патріотів-пасіонаріїв. Він є вузьким, але дуже активним. І саме він малює владі «червоні лінії». І так само, як влада перекладає на Міжнародний валютний фонд відповідальність за непопулярні рішення в економіці, так і в політиці вона може перекласти відповідальність на учасників референдуму».
На користь такої версії свідчить і те, що напередодні голосування народним депутатам із фракції СН пригрозили вигнанням з неї, якщо саботуватимуть голосування. «Друзі, повідомляю групу, яка сьогодні отримала команду не голосувати за програмну обіцянку президента про закон про референдум. Це вододіл. Щодо всіх, хто не голосуватиме, буде поставлено питання про виключення з фракції», — написав у депутатський чат Давид Арахамія, голова фракції.
Як повідомляв «Міст», виявили й інші недоліки в законопроєкті про український референдум.

Євген Клен

До слова
Петро Порошенко і Володимир Зеленський знову виходять у другий тур. Про це свідчать дані опитування соціологічної аґенції КМІС. Якби вибори відбулися у січні ц. р., чинного президента підтримали б 19,8 % тих респондентів, хто вже визначився з вибором. П’ятого президента України підтримали б 15,7 % тих респондентів, хто визначився з вибором. В опитуванні КМІС, проведеному в грудні 2020-го, рейтинґ Зеленського становив близько 27 %. Відтак за місяць рівень підтримки впав приблизно на 7 %. Петро Порошенко у грудневому рейтинґу мав рівень підтримки 13,7 %, тобто за місяць він зріс на 2 %. При цьому у другому турі, який змоделювали соціологи, якщо порівняти з виборами 2019-го, рейтинґ п. Зеленського впав на 18%, зараз за нього готові проголосувати 55,2 % тих, хто визначився з вибором. Натомість у п. Порошенка, якщо порівняти з 2019 роком, підтримка зросла на 20 %, за нього готові проголосувати 44,8 % респондентів. Дослідження проводили 22 січня ц. р. методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера.

About Author

Meest-Online