Новини для українців всього свту

Tuesday, Apr. 13, 2021

Владі пророкують неминучу поразку в реґіонах

Автор:

|

Жовтень 03, 2020

|

Рубрика:

Владі пророкують неминучу поразку в реґіонах

Місія Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співпраці в Європі минулого тижня розпочала роботу зі спостереження за місцевими виборами в Україні. Місія спостерігатиме за проведенням місцевих виборів на запрошення української сторони. У Міністерстві закордонних справ України наголосили на готовності сприяти роботі міжнародних спостерігачів.

Новації
Як писав «Міст», 25 жовтня в Україні відбудуться місцеві вибори, які вперше пройдуть за новим законодавством. Зокрема, обиратимуть депутатів сільських, селищних, міських, районних та обласних рад і голів майже всіх міст, сіл і територіальних громад.
У новоутворених об’єднаних територіальних громадах, яких в Україні близько 90 %, це будуть перші вибори. А позаяк новий адміністративно-територіальний поділ зменшив кількість районів в Україні приблизно вчетверо, то їх тепер 119 замість 490. Відтак кількість місцевих депутатів загалом різко зменшиться. Тож на місцевому рівні очікується запекліша конкуренція між кандидатами та партіями.
Відбудуться й вибори депутатів 22 обласних рад (усіх, окрім Донецької та Луганської, частини яких окуповані російськими військами), 381 міської, понад 1 тис. селищних, а також голів переважної більшості українських міст, селищ і сіл. А в тих громадах, де понад 10 тис. виборців, змагатимуться партії, а не самовисуванці. 
Причому виборці голосуватимуть одночасно і за партію, і за «свого» конкретного кандидата у ній. Також винятково від партій будуть балотуватися кандидати на виборах районних та обласних рад. Самовисування зберегли тільки в містах і селищах із кількістю виборців до 10 тис. Там залишилася мажоритарна система. Але округи багатомандатні — в кожному зможуть обратися від двох до чотирьох депутатів.
Районні, обласні та районні в містах ради і сільські, селищні та міські ради з кількістю виборців понад 10 тис. обиратимуть за пропорційною системою з відкритими списками. Голос за партію збільшить кількість отриманих нею мандатів у місцевій раді.
Мінімальний прохідний бар’єр для партій — 5%. А в другій графі виборець може вибрати конкретне прізвище депутата з обраного ним партійного списку, що підвищує шанси цього кандидата «посунутися» вгору у затвердженому партією списку. 
Але кандидат зможе поліпшити своє місце у списку лише в разі, якщо набере певну кількість голосів особисто за нього. Це не менше 25 % від так званої виборчої квоти — кількості голосів виборців, необхідних для отримання одного мандата в раді. Інакше список залишиться таким, яким його від початку запропонувала партія, — закритим. 
У громадах, де йтиме боротьба між партійними списками, поряд із назвою партії у бюлетені стоятимуть прізвища щонайменше п’яти кандидатів. Запроваджена гендерна квота передбачає, що два з кандидатів у списку повинні бути іншої статі. Отож, місцевим лідерам доведеться шукати політично активних жінок для «удосконалення» списку.

Долають п’ятеро
За результатами проведеного 19-22 вересня соціологічною групою «Рейтинґ» опитування, п’ятивідсотковий бар’єр на виборах долають п’ятеро. Найбільше респондентів (15,6 %) проголосують за пропрезидентську партію «Слуга народу» (СН),
11,5 % — за проросійську «Опозиційну платформу — За життя» (ОПЗЖ), 11 % — за очолювану п’ятим президентом Порошенком «Європейську солідарність» (ЄС), 8 % — за «Батьківщину» Юлії Тимошенко, а 5,9 % — за партію олігарха Ігоря Коломойського «За майбутнє». Наразі не долає бар’єр Радикальна партія Ляшка (4,4 %). За очолювану міським головою Києва Віталієм Кличком партію «УДАР» готові проголосувати 3,4 %, за «Свободу» — 3,3 %, за «Голос» — 2,7 %.
Але до 25 жовтня числа можуть змінитися. Приміром, за СН голосували на парламентських виборах 21,5 %, а у вересні її підтримали лише 15,6 % опитаних. Це засвідчує розчарування, здатне тривати. Бо її «локомотив» — президент — втратив за п’ять місяців в опитуваннях Київського міжнародного інституту соціології більше 10 % свого рейтинґу. Втім, оглядач Тетяна Пархомчук вважає: «Власного рейтинґу у Володимира Зеленського не було, немає і вже ніколи не буде. Його рейтинґ — це рейтинґ народних очікувань, які Зеленський не міг виправдати, навіть якби захотів, настільки суперечливими вони були».
Віталій Портников, оглядач «Радіо Свобода», дійшов такого висновку: «Зі Зеленським залишилася секта віруючих, які ще на щось сподіваються. Але кількість сектантів буде зменшуватися у зв’язку з неминучим погіршенням економічної ситуації».
Своєю чергою, Анатолій Октисюк, експерт центру «Дім демократії», пояснив: «Головна проблема СН на майбутніх виборах полягає в тому, що цей проєкт продовжує триматися винятково на персональному рейтинґу Зеленського. За рік партія так і не змогла розвинути і зміцнити сильні реґіональні осередки. Тому їй не вдасться повторити тріумф 2019 року».
Віктор Бобиренко, експерт «Бюро аналізу політики», запевнив: «Уже зараз можна сміливо говорити: СН тотально програють місцеві вибори всього лише за півтора року від свого тріумфу у липні 2019-го».
А от Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента», зауважив: «З початком осені та зими загострюватиметься тарифна проблема у зв’язку з опалювальним сезоном. Тобто охолодження популярності СН буде. Особливість місцевих кампаній у тому, що партіям і кандидатам треба підлаштовуватися під місцевий порядок денний. Крім цього, домінують місцеві партії. Але в партії СН на місцевих виборах особливо нових «фішок» не буде. Продовжиться попередня ідеологія — зміна еліт, оновлення влади. Спершу був президент — слуга народу. Потім народний депутат — слуга народу. Тепер буде депутат місцевої ради або мер — слуга народу».

Найбільша проблема
ОПЗЖ, за яку проголосували на парламентських перегонах 17,8 % виборців, також не розчарувала наразі лише 11,5 % опитаних. А підтримка ЄС зменшилася зі 16,3 % до 11 %. Серед опитаних Фондом «Демократичні ініціативи» й аналітичним Центром Разумкова українців тільки 31 % висловилися за підтримку на місцевих виборах тієї ж партії, за яку вони голосували на парламентських. 7,5 % опитаних запевнили, що голосуватимуть за іншу партію. 27 % опитаних ще не визначилися з партією, а 24 % — з кандидатом.
«Телевізійні канали та соціальні мережі почали формувати нову (тобто лише забуту) моду на міцних господарників. А з огляду на (порівняно з минулим) великі бюджети розвитку у громадах та особливо в обласних центрах за допомогою місцевих засобів масової інформації сформували новий міф — про мерів як міцних господарників, — пояснив п. Бобиренко. — Крім Рівного, де теперішній мер іде на політичну пенсію, фактично по всій Україні маємо чітку тенденцію — «старі» мери тотально перемагають. У більшості випадків — з першого туру. Партія мера, здебільшого має 60-70 % рейтинґу міського голови. Тому у половині обласних центрів матимемо монобільшості у радах. Мер локомотивом тягне за собою власну фракцію».
«Десь 30-40 % виборців голосують за партію мера і в обласну раду. І тут також цікаво. У таких містах, як Дніпро, Харків, Одеса, де містяни складають добру половину виборців області, мерські проєкти сильними фракціями зайдуть в обласні ради. «ПроПозиція» Філатова, «Блок Кернеса «Успішний Харків» і «Довіряй ділам» Труханова потіснять і «слуг», і ОПЗЖ і матимуть вплив в обласних радах», — додав п. Бобиренко.
Володимир Фесенко також вважає, що «вибори покажуть домінування теперішніх мерів». А 53 % опитаних соціологічною групою «Рейтинґ» будуть голосувати місцевих виборах за місцеву партію й лише 2 7% — за національну. Святослав Хоменко, оглядач Бі-бі-сі, пояснив: «Українці вважають, що «старі обличчя», такі, наприклад, як мери великих міст, ефективніше борються з пандемією».
Відтак політолог Євген Магда попередив: «Найбільша проблема місцевих виборів цього року в тому, що їхні результати будуть принципово різнитися по реґіонах. Ми за результатами місцевих виборів матимемо контури розколу України. В різних реґіонах країни більшість в обласних радах сформують політичні сили, які стоять на протилежних позиціях. За моїми спостереженнями, на півдні і на заході це будуть кардинально протилежні сили. І це проблема. Місцеві ради не вирішують політичних питань, але маю припущення, що та сама російська аґентура впливу, з одного боку, під соусом повернення добросусідських взаємин, чи підвищення економічного добробуту, будуть ініціювати різні речі, які будуть начебто в межах повноважень обласної ради, але будуть виходити за логіку протистояння з Росією. А це буде провокувати на протидію з боку інших обласних рад. Тобто матимемо внутрішньодержавну турбулентність».
Тож політолог Віктор Таран остерігається: «Якщо проросійські партії отримають більшість в обласних і міських радах на сході, це створить ризик для того, аби Росія повторила навесні 2021 року сценарій весни 2014-го».

Ігор Голод

Пряма мова
Ростислав Кісіль, президент міжнародної поштово-логістичної групи Meest:
— Україна живе від виборів до виборів. Іноді складається враження, що це якийсь перманентний наш стан. Цього разу місцеві. Кілька сотень зареєстрованих партій, багато нових облич, популізм і багато обіцянок. Але це вибори змін. Відомі партії втрачають вплив і популярність, бо виборці хочуть не порожніх обіцянок, а конкретних дій. На мою думку, це, мабуть, одні з найважливіших виборів із 2015 року. Українці повинні дуже відповідально поставитись до вибору місцевих голів і депутатів, оскільки в процесі децентралізації органи місцевого самоврядування отримують більше повноважень і ресурсів. У місцевих радах буде значно більше повноважень та коштів і вони стануть важливими майданчиками, які не поступатимуться за ступенем впливу парламенту.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply