Новини для українців всього свту

Wednesday, May. 12, 2021

Візит польського міністра: чи згуртує РФ Україну та РП?

Автор:

|

Квітень 14, 2021

|

Рубрика:

Візит польського міністра: чи згуртує РФ Україну та РП?
Збіґнєв Рау

У Варшаві занепокоєні концентрацією військ Російської Федерації (РФ) на її заході.

Надзвичайний візит
Міністерство закордонних справ (МЗС) Республіки Польща (РП) 7 квітня анонсувало надзвичайний терміновий візит Збіґнєва Рау, головного дипломата країни, до Києва «у зв’язку зі загрозою миру на кордонах України». МЗС України уточнило, що керівника польського зовнішньополітичного відомства запросив його київський колега за посадою.
І що вони «приділять особливу увагу останнім дестабілізуючим діям РФ, серед яких загострення безпекової ситуації на сході України та в тимчасово окупованому Криму, а також стягування російських військ до кордонів України». 8 квітня високий гість висловив у Києві занепокоєння з цього приводу й запевнив, що Польща «міцно підтримує Україну».
МЗС України розповіло, що «керівники української та польської дипломатії домовилися докласти спільних зусиль для консолідації дієвої міжнародної підтримки України в протидії російській аґресії й обговорили поглиблення військово-політичної співпраці й енергетичну складову реґіональної безпеки, зокрема, в контексті реалізації проєкту «Північний потік-2». Обговорили й «подальшу взаємодію у військово-технічному співробітництві, транскордонній і прикордонній співпраці, збереженні культурно-історичної спадщини, протидії наслідкам пандемії Covid-19. Домовилися й про «спільні зусилля задля збільшення обсягів торгівлі й інвестицій і створення нових можливостей для компаній обох країн».
9 квітня п. Рау твердив: «Варшава продовжуватиме політику підтримки суверенітету й територіальної цілісності України та невизнання незаконної анексії Криму, окупації частин Луганської та Донецької областей. Метою мого візиту було підтвердити нашу політику, що Україна не є самотньою у захисті суверенітету, територіальної цілісності та непорушності кордонів».
«Під час перемовин ішлося про загрози для миру в Європі у контексті завершення будівництва газогону «Північний потік-2» та ескалації ситуації на сході України. Ми чітко бачимо, що цей проєкт дозволяє синхронізувати політичний, економічний і військовий тиск. Цей трубогін, якщо буде запущений, створить очевидну та тривалу загрозу для миру в Європі», — розповів він.

«Дивимося в майбутнє»
Перемовинам міністрів передувало засідання 29 березня Консультаційного комітету президентів України та Польщі. Його провели у форматі відеоконференції Кшиштоф Щерський, держсекретар канцелярії президента РП, й Ігор Жовква, заступник керівника Офісу президента України, котрий наголосив: «На відміну від засідань, які відбувалися ще кілька років тому і які здебільшого присвячувалися «з’ясуванню стосунків» щодо питань історичної пам’яті, сьогодні ми з нашими польськими партнерами дивимося в майбутнє, а не в минуле. Як домовилися президенти України та Польщі наприкінці 2019 року, питання історії ми залишили експертам-історикам, а на нашому порядку денному — переважно економіка, торгівля, енергетика, інфраструктурні проєкти — те, результати чого безпосередньо відчувають наші громадяни і бізнес».
Але й після домовленості президентів не дивитися в минуле у Варшаві не скасували передбачену в поправці до закону про Інститут національної пам’яті (ІНП) Польщі можливість кримінального покарання за «заперечення злочинів українських націоналістів». Хоча Конституційний суд РП визнав його неконституційним.
Також домовленістю президентів не дивитися в минуле знехтували Анжей Внук, мер Замостя, котрий заявив 10 березня, що Замостя не співпрацюватиме з Тернополем через ухвалу його міської ради назвати стадіон на честь Романа Шухевича, а також ІНП, який протестував із цього приводу 12 березня. В Українському ІНП протест польських колег проігнорували.
Зате відреагували на заяву Кшиштофа Шваґжика, заступника голови польського ІНП, котрий заявив 28 лютого в Гуті-Пеняцькій на Львівщині, що поляків у цьому селі нібито знищили 28 лютого 1944 року, за його словами, «озброєні підрозділи УПА, котрі самі або з активною допомогою німецького війська вчинили страшні злочини й убивства». 6 березня УІНП заявив: «На жаль, попри відкриту та послідовну позицію України, з року в рік ми спостерігаємо політизацію сумних роковин, які на наших очах перетворюються на польський партійний мітинг. УІНП переконаний, що на таких меморіальних заходах не повинно бути місця інструменталізації історії, необґрунтованим звинуваченням та розпалюванню міжнаціональної ворожнечі».

Зиск від жорсткої позиції
Адам Бальцер, програмний директор Колегіуму Східної Європи ім. Яна Новака-Єжоранськєго у Вроцлаві, пояснив у коментарі телерадіокорпорації Deutsche Welle, що історія стала важливим інструментом у внутрішньополітичній боротьбі в Польщі. І що панівна у ній партія «Право і справедливість» мала зиск від жорсткої позиції щодо спірних із Україною історичних питань. Тобто, в т. ч. завдяки цій позиції наростила електоральну підтримку.
Експерт визнав, що в той час, як в Україні жертвами радянського та нацистського режимів переважно вважають обидві нації, у Польщі поширеною є думка, що значна кількість українців була нібито посібниками злочинів нацистів. Фахівець вважає, що Україна зробила поки що більше для взаємного примирення на історичному ґрунті, ніж Польща. У зв’язку з цим згадав одностороннє рішення Києва зняти мораторій на пошук поховань польських вояків на українській території та визнав, що Варшава поки що не зробила співмірного кроку назустріч. Великою проблемою назвав також зволікання польської сторони з відновленням пам’ятників на місцях поховань українців на території РП і покаранням винних у вандалізмі щодо них.
А Олена Гетьманчук, директорка Центру «Нова Європа», наголосила: «Принципове і вже якоюсь мірою символічне для України питання — відновлення меморіальної таблички у с. Верхрата на могилі воїнів УПА в Підкарпатському воєводстві РП — так і не стало доконаним фактом, попри те, що польські партнери обіцяли його вирішити відразу після виборів».
Коли торік 11 жовтня з офіційним візитом в Україні прилетів Анджей Дуда, президент Польщі, варшавські засоби масової інформації оприлюднили фото нібито «відновленої» меморіальної таблиці на братській могилі вояків УПА на горі Монастир, сплюндрованої 2015-го. Відповідальність за цей вандалізм взяла на себе відома своєю співпрацею з російськими терористичними групами на сході України ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski.
Але Володимир Бірчак, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху, уточнив: «Таблиця не «відновлена», а підмінена — надписи на ній польською й українською. Але найголовніше те, що зникли надпис «Полягли за вільну Україну», а також прізвища й імена бійців УПА.

«Хамство з претензіями»
19 лютого Генеральне консульство РП у Луцьку анонсувало проведення 22 квітня наукової конференції «Волинь у європейському геополітичному та культурному просторі», присвячену 100-річчю створення Волинського воєводства у складі Другої Речі Посполитої. Володимир В’ятрович, народний депутат України, коментував цей анонс так: «Недипломатичне хамство від дипломата — консул запрошує відзначити 100 «ювілей» польської окупації Волині».
Також обурювався, Анатолій Вітів, депутат Волинської обласної ради: «Волинянам пропонують святкувати ювілеї власного поневолення чужими державами». А історикиня Леся Бондарук констатувала: «Консульство Польщі в Луцьку — дипломатична установа. І запрошення на конференцію, яка ґрунтується на ідеї «історично обґрунтованого» Волинського воєводства, — хамство з претензіями на українську територію». Історик Ярослав Файзулін поцікавився: «А як би у Варшаві реагували на «конференцію, присвячену трьом поділам Польщі та позитивним наслідкам цих актів для місцевого населення?».
Звісно, що українцям хотілося б, аби у Варшаві остаточно змінили риторику щодо них. Але історик Олександр Зінченко зауважив: «Чути повчання менторським тоном із боку суспільства, яке не провело необхідної роботи над прийняттям власних складних сторінок минулого, і політики якого сповідують подвійні стандарти в цій галузі — чути повчання з цього боку звучить дисонансами з реальністю. Щоб повчати, треба мати моральну силу, якою представники теперішньої польської влади не мають».
Як повідомляв «Міст», у Польщі відкрили пам’ятник Симону Петлюрі.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online