Новини для українців всього свту

Thursday, Jun. 24, 2021

В українському уряді відбулася ротація трьох міністрів

Автор:

|

Травень 29, 2021

|

Рубрика:

В українському уряді відбулася ротація трьох міністрів
Максим Степанов провалив вакцинацію населення

Політичне керівництво України продовжує імітацію змін, які не сприяють задекларованим успіхам.

«Почав свою гру»
Володимир Зеленський зажадав 14 травня, аби троє міністрів — розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, інфраструктури Владислав Криклій та охорони здоров’я Максим Степанов — писали заяви про звільнення за власним бажанням. Перші двоє послухалися негайно. А третій заявив, що хоче дочекатися рішення парламенту з приводу його відставки. Через десять хвилин у Верховну Раду надійшло подання щодо неї прем’єра Дениса Шмигаля. Керівник уряду прагнув її ще в листопаді — через гнітючу статистику пандемії. Натомість президент пояснив 20 травня, що «боявся дестабілізації у «ковідний час».
Але 28 квітня парламентська фракція «Голос» зібрала 150 необхідних для проведення позачергового засідання Верховної Ради (ВРУ) щодо відставки міністра Степанова підписів депутатів. 70 із них були з пропрезидентської фракції «Слуга народу» (СН).
Кілька джерел у Зе-команді пояснили журналістам інформаційної аґенції «РБК-Україна», що останньою краплею для нього стали проблеми з контрактами з вакцинації, а також пильна увага до Степанова з боку Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Мовляв, пів року розповідав і президенту, і партії, що домовився про вакцини, але тільки там, де це було цікаво йому. А Pfizer і Moderna більш, ніж пів року чекали від нього відповіді.
10 лютого ц. р. Рада громадського контролю НАБУ заявила про розслідування ним можливих зловживань під час закупівлі китайської вакцини від коронавірусу. Бо п. Степанов, як запевнили в раді, зупинив перемовини державного підприємства про закупівлю вакцин по приблизно 3 USD за дозу та доручив домовлятися з компанією Sinovac Biotech, яка виставила чи не найвищу ціну у світі— 17,85 USD за дозу.
Інна Іваненко, директорка благодійного фонду «Пацієнти України», скаржилася: «Степанов за кожної можливості намагався повернути міністерству функцію закупівлі ліків і контролювати це. Через це згорів мільярд гривень і пацієнти з важкими захованнями не отримали вчасно життєво необхідне лікування».
Але президент запевнив 20 травня, що вимагав відставки Степанова через те, що з ним «більше не міг працювати» прем’єр. Версія політолога Володимира Фесенка: «Останньою краплею щодо Степанова стало те, що він нібито спробував привласнити собі славу за укладення контракту стосовно вакцини Pfizer. Насправді ж про це домовлявся сам президент, але Степанов почав це видавати за своє власне досягнення».
Олександр Корнієнко, голова партії СН, дорікнув опальному міністру, що той, що насправді почав свою якусь політичну гру. А 18 травня за його відставку проголосували 292 депутатів. У т. ч. 203 «слуг».

«Цар — хороший»
Політолог Віктор Таран пояснив: «Після Шмигаля Степанов — один із ключових публічних подразників, який тягне рейтинґ чинної влади донизу. Прибирають його на максимальній хвилі як суспільного негативу, так і найгірших показників у Європі та світу у боротьбі з коронавірусом. Зміна відбувається дуже вчасно. По-перше, найближчим часом нових хвиль коронавірусної інфекції в Україні не передбачається. По-друге, останні кілька місяців Степанов заворушився, що вилилось у перші непогані результати. Але основні результати з постачання вакцин та успіхи у вакцинації побачимо за кілька місяців. Й успіх буде прив’язаний до нового міністра. Отже, публічно частина електорату сприйматиме це, як правильне кадрове рішення Зеленського, який особисто втрутився і врятував ситуацію. Тож Офіс президента (ОПУ), зігравши у свою улюблену гру «цар — хороший, бояри — погані», дозволить залишитись останнім у «суцільному електоральному профіті».
А от політолог Віктор Небоженко вважає таке: «Президента оточують фінансово-промислові групи. Вимагали зняти Степанова, бо самі хочуть сісти на грошові потоки. Боротьба з коронавірусом триватиме роки. А це закупівлі вакцин, обладнання. Степанову кажуть: «Посидів трохи — йди. Дай заробити іншим».
Натомість Ольга Голубовська, провідна інфекціоністка Міністерства охорони здоров’я України, запевняла 19 травня, що депутатам пропонували за голосування за звільнення Степанова по 30 тис. USD. Тож 20 травня парламент призначив замість Степанова головного санітарного лікаря Віктора Ляшка, який став уже четвертим міністром охорони здоров’я за два роки президентства Зеленського й був заступником усіх трьох своїх попередників.
Політолог Вадим Карасьов вважає: «Звільнення Степанова — іміджева історія. На нього хочуть повісити проблему з вакцинацією. Час його звільнення вибрали дуже вдалий — в Україну ось-ось почнуть надходити великі партії вакцин. Щоб президент відзвітував, що це він вирішив проблему з поставками, а міністр, який зірвав вакцинацію, отримав по заслугах. Тобто, його знімають заради піару і рейтинґу».
Своєю чергою, Олег Мусій, ексміністр охорони здоров’я України, зауважив: «Головною претензією до Степанова була погана боротьба з коронавірусом. Але передусім це треба адресувати Ляшку, який будучи заступником міністра, відповідав за санепідеміологічний добробут. Крім цього, він не виконує рішення Ради національної безпеки й оборони про відновлення епідеміологічної частини Санепідемслужби. Завтра буде якийсь інший вірус, якась інша інфекція. Ляшко нічого не зробив для відновлення цієї служби. Навпаки — продовжує її руйнувати».
А Костянтин Надутий, заступник голови Всеукраїнського лікарського товариства, доповнив: «Ляшка хоч і можна назвати улюбленцем президента (гарант регулярно брав його зі собою в робочі поїздки, а напередодні місцевих виборів-2020 у СН навіть планували висувати Ляшка на пост мера столиці), фігура він не самостійна. А де немає балансу сил у владі, там є небезпека прийняття неправильних і «зручних» рішень».
Епідеміолог Андрій Александрін із ним погодився: «Ляшко ніяк не змінить ситуацію. Навіть погіршить, оскільки просто зручний для ОПУ. Це не та людина, яка прийшла зі своєю програмою. Просто влаштовує тих, хто керує схемами в країні. Він не менеджер. Не довів до логічного завершення жодної теми, за яку брався. Просто поставили хлопчика, який буде виконувати все, що йому скажуть».

Для перерозподілу неґативу
Замість п. Петрашка парламент призначив першим віцепрем’єром і міністром економіки Олексія Любченка, який до 20 травня очолював Державну податкову службу. Замість п. Криклія міністром інфраструктури став голова «Укравтодору» Олександр Кубраков.
Претензії до міністра Петрашка Михайло Подоляк, радник голови ОПУ, сформулював так: «Відчувався певний дефіцит ініціатив, зокрема, в питаннях захисту української промисловості та підприємців під час коронакризи». Але експерти повідомили, що насправді п. Петрашко не впорався зі завданням ОПУ домовитися з трейдерами про непідвищення цін на пальне в Україні на тлі зростання ціни на нафту. Натомість про міністра Любченка у фракції СН розповіли таке: «Зараз і митниця, і податкова служба демонструють перевиконання плану».
Заміну ж п. Криклія на п. Кубракова президент пояснив не розпочатою щодо першого з них кримінальною справи з приводу «схем» сертифікації газобалонного обладнання, а своїми оптимістичними побажаннями: «Треба дуже швидко будувати Україну. Це стосується не тільки доріг. Це стосується катастроф на «Укрзалізниці», морських портів та авіаперевезень. Це питання не тільки до міністра, а й до його команди. Вони повинні були зробити. Не змогли, не встигли. Часу в мене немає. Потужний і серйозний результат в інфраструктурних проєктах показав голова «Укравтодору». Тому став міністром».
Політолог Віктор Небоженко дійшов такого висновку: «Міняють частину міністрів, щоб покласти на них відповідальність за невдачі влади». А політолог Віктор Бобиренко зауважив: «Відставка трьох міністрів — лише спроба ОПУ «перевести стрілки» з усього уряду Шмигаля».
Відтак ексміністр Олександр Саєнко наполягає: «Заміни виконавців не вирішують глобальних запитань, яких до уряду чимало. Головне з них полягає у звичайній логіці, за якою провали міністрів — пряма відповідальність прем’єра. Якщо міністрів змінюють як рукавички, то щось не так із топ-менеджером уряду і це його пряма відповідальність».
А п. Саєнко доповнив: «Також логічно, що якщо президента, депутатів влаштовує прем’єр, у якого в команді так часто змінюють міністрів, а він не несе відповідальності, то весь неґатив і всі провали стають уже прямою відповідальністю президента та його правлячої партії. Прем’єра політично можуть тримати у владі тільки для однієї мети — накопичення неґативу з наступним кроком у вигляді відставки в зручний момент, коли потрібно буде «спустити» пару гніву суспільства».
Як повідомляв «Міст», двоє українських міністрів подали у відставку.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online