Новини для українців всього свту

Saturday, Nov. 27, 2021

В Україні — ще одна велика ротація урядовців

Автор:

|

Листопад 06, 2021

|

Рубрика:

В Україні — ще одна велика ротація урядовців
Олексій Резников — новий міністр оборони України

Зе-команду продовжує лихоманити. Позаяк свіжі соціологічні опитування засвідчили, що Володимир Зеленський уперше після перемоги на виборах очолив антирейтинґ українських політиків, у Офісі президента України (ОПУ) вирішили вчергове перетасувати урядову команду. Щоправда, нових облич серед урядовців не видно — таке враження, що президентські соратники бігають по колу.

Рейтинґи зі знаком «мінус» і «плюс»
Панікувати Зеленському є чого. 31,9 % українців за жодних обставин не проголосували б за нього як кандидата у президенти України. Про це свідчать результати опитування Центру Разумкова, проведеного на замовлення порталу Оbozrevatel.
Також серед кандидатів на найвищу посаду, за яких не будуть голосувати за жодних обставин, респонденти назвали Петра Порошенка (31,6 %), Віктора Медведчука (24,7 %), Юрія Бойка (24 %), Олега Ляшка (15 %,) Юлію Тимошенко (13,8 %) та Олега Тягнибока (11 %).
Але крім антирейтинґу, є ще й рейтинґ довіри. Згідно з тим самим опитуванням, якби найближчим часом відбувалися президентські вибори, найбільше голосів у першому турі отримав би… Зеленський (18,7 % усіх опитаних). За Порошенка проголосували б 12,7 % опитаних, за Бойка — 6,2 % респондентів, за Дмитра Разумкова — 5,5 %, а за Тимошенко — 5 % опитаних.
Якби другий тур виборів президента проводили зараз, і до нього знову потрапили б Зеленський та Порошенко, то 26,7 % серед усіх опитаних відповіли, що проголосували б за Зеленського, а 21,3 % — за Порошенка. «Якщо представити ці дані у вигляді результату виборів (тобто у відсотках серед тих, хто має намір взяти участь у виборах і визначився з вибором), то показник Зеленського становив би 55,6 %, а Порошенка — 44,4 %», — пояснили соціологи.

Ті самі гості в ту саму хату
Зрозуміло, що лідерство в антирейтинґу зовсім не сподобалося на Банковій (вулиця, на якій розташований ОПУ. — Ред.), тож там вирішили відволікти увагу українців великою ротацією в Кабінеті Міністрів України (КМУ). Давид Арахамія, голова фракції «Слуга народу» (СН) у Верховній Раді України (ВРУ), розповів деталі.
За його словами, Олексія Резникова, віцепрем’єра та міністра з питань реінтеграції, висунули на посаду міністра оборони, позаяк він «заробив хорошу репутацію серед міжнародних партнерів». При цьому Арахамія зазначив, що у Андрія Тарана, теперішнього керівника Міністерства оборони України (МОУ), «є в тому числі скарги на стан здоров’я».
«У сфері оборонних закупівель суттєво зараз змінилися правила завдяки тому, що ми ухвалили новий закон рік тому, він запрацював лише кілька місяців тому. Зараз МОУ потребує багатьох швидких змін. Потрібно було шукати досвідченого менеджера, який міг би очолити міністерство та здійснювати всі ці зміни. Фактично, п. Резников уже довів свій професіоналізм і свою дипломатію», — заявив депутат.
Також, за його словами, на посаду міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій пропонують призначити Ірину Верещук, народну депутатку фракції СН. Уже подав у відставку Олег Уруський, віцепрем’єр і міністр з питань стратегічних галузей промисловості. Замість нього планують призначити Павла Рябікіна, главу Державної митної служби, але без префіксу «віцепрем’єр». Нового керівника Держмитниці визначить КМУ.
Арахамія також поінформував, що на посаду міністра захисту навколишнього середовища та природних ресурсів замість Романа Абрамовського розглядають кандидатура його заступника Руслана Стрільця. Заяву про відставку написав і Олексій Любченко, перший віцепрем’єр і міністр економіки.
На його місце планують призначити Юлію Свириденко, заступницю голови ОПУ. В разі такої ротації вакантне місце заступника голови президентського офісу може зайняти Ростислав Шурма, член наглядової ради «Укроборонпрому» за квотою президента, а у 2012-2019 рр. генеральний директор комбінату «Запоріжсталь», що входить до «Метінвесту» Ріната Ахметова.
Також поширювали чутки, що під загрозою звільнення перебуває і Марина Лазебна, міністерка соціальної політики. Однак оскільки заміни їй не знайшли, то вона наразі зберегла свою посаду. Очікується, що ВРУ розгляне кадрові перестановки цього тижня.

Як стати міністром
Як бачимо, нових людей Зе-команда в уряд не запропонувала. «Українська правда» з’ясувала, що кандидатів на міністрів у теперішній владі пропонують кілька «кадрових центрів» — ОПУ, прем’єр Денис Шмигаль і дует Давид Арахамія з Олександром Корнієнком, першим заступником голови ВРУ, але остаточне рішення так чи інакше приймає сам Володимир Зеленський.
Пряма мова одного з депутатів СН, який пробувався на такий «конкурс»: «Телефонує або перестріває тебе, скажімо, Давид Арахамія, і каже: слухай, не хочеш в уряд від нас? І тоді вони з Корнієнком тебе починають розпитувати, пробивати. І якщо ти ок, то вони уже пропонують тебе Банковій». За словами співрозмовників «Української правди», якщо якась кандидатура отримує добро у керівництві СН, у прем’єра, і головне — на Банковій, потім такого претендента екзаменує так звана мала фракція: лідери СН, 15 заступників Арахамії та голови комітетів ВРУ від «слуг».
Таке засідання щодо теперішніх кандидатів в уряд відбулося в середині минулого тижня. За словами одного з членів «малої фракції» СН, тепер претенденти на крісла в КМУ мають пройти співбесіду на Банковій. Він наголосив, що там «дуже важливо предметно говорити зі Зе, бо він дуже прискіпливий тепер, і просто пропетляти з ним не вдасться».
Розповідають, що, крім самого Зеленського, урядовців на Банковій затверджує Андрій Єрмак, глава ОПУ, та прем’єр Шмигаль. Дослухається президент також до думки Сергія Шефіра, свого першого помічника, та Кирила Тимошенка, заступника Єрмака. Але загалом саме Зеленський вирішує, кого прем’єр запропонує, а ВРУ призначить в уряд.
Один із лідерів «слуг» розповів, що фракція хоче просувати в КМУ своїх депутатів і голів комітетів, щоб на їхнє місце заходили наступні списочники. За словами джерела, так вони «виростять своїх депутатів, проженуть найкращих через уряд, і більше людей обкатають в ВРУ».
Але чи подібна технологія призначення міністрів є справді ефективною? Особливо з огляду на постійну кадрову шарпанину в уряді? Наразі експерти не поспішають давати якихось категоричних оцінок теперішній кадровій ротації. «Ми продовжуємо мати ту унікальну ситуацію, коли одна партія складає монобільшість у парламенті та має монополію, в т. ч. на формування органів виконавчої влади й нашого уряду. Тому в будь-якому випадку і політична, і суто ділова відповідальність за результати таких кадрових перестановок лежатиме на тих, хто відповідні рішення просуває і відстоює», — зазначив у коментарі «Суспільному» Михайло Забродський, депутат парламентської фракції «Європейська солідарність».
Своєю чергою, портал depo.ua наголошує, що Зе-влада поки що не може залучити до керування міністерствами людей, які не є чинними політиками або чиновниками, тому розв’язання кадрових питань в уряді відбувається шляхом переміщення призначенців усередині системи.
Як повідомляв «Міст», в українському уряді відбулася ротація трьох міністрів.

Ігор Берчак

До слова
На позачергових виборах міського голови Харкова, які відбулися 31 жовтня, переміг Ігор Терехов, секретар міської ради часів попереднього мера Геннадія Кернеса, який помер 17 грудня 2020 року від ускладнень після коронавірусу. Терехов набрав 50,66 % (146 тис. голосів, населення Харкова становить 1 млн 430 тис. осіб — Ред.). Друге місце у виборчих перегонах із 28,4 % (82 тис. голоси) посів Михайло Добкін, самовисуванець, колишній мер Харкова (2006-2010), голова Харківської обладміністрації (2010-2014), депутат кількох скликань ВРУ, член Партії реґіонів (до 2014-го). Явка на виборах мера Харкова становила 28 %. На посаду міського голови претендували десятеро кандидатів. Олена Матвієнко, голова міської територіальної виборчої комісії, запевнила, що на виборчих дільницях не зафіксували жодного порушення. Втім, за даними громадянської мережі «Опора», принаймні на десятьох дільницях спостерігачі виявили сфальсифіковані протоколи про результати виборів на користь кандидата Терехова. Також зафіксували такі зловживання: видача бюлетенів без паспорта; використання адміністративного ресурсу; підкуп виборців; контроль за волевиявленням громадян; агітація в день голосування; недотримання законної процедури підрахунку голосів. Загалом спостерігачі виявили та верифікували понад 300 порушень виборчого законодавства і стандартів демократичних виборів. Національна поліція вже порушила карні справи.

About Author

Meest-Online