Новини для українців всього свту

Sunday, Jul. 3, 2022

В Україні остаточно заборонили проросійські партії

Автор:

|

Травень 26, 2022

|

Рубрика:

В Україні остаточно заборонили проросійські партії
Денис Малюська

Верховна Рада України (ВРУ) ухвалила у другому читанні законопроєкт про заборону діяльності проросійських партій в Україні. Документ розширює перелік підстав для заборони політичної партії через суд. Серед них: виправдання, визнання правомірним, заперечення збройної аґресії проти України, у т. ч. шляхом подання збройної аґресії Російської Федерації (РФ) проти України як внутрішнього конфлікту чи громадянської війни. Крім того, партію можна буде заборонити за прославляння, виправдання дій і бездіяльності осіб, які чинять чи чинили збройну аґресію проти України. У разі заборони судом, майно, кошти й інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, що вказується у рішенні суду. Володимир Зеленський закон про заборону діяльності проросійських партій в Україні підписав.

Заборона не дає результату
Свого часу даремно не заборонили Партію реґіонів (ПР). Та після розстрілів мирних громадян на Майдані й утечі Януковича з країни цей політичний бренд отримав нульовий рейтинґ. Тоді колишні реґіонали створили нові політичні проєкти — «Опозиційний блок», «Опозиційна платформа — За життя» (ОПЗЖ), виросли й інші проросійські сили, такі, як Партія Шарія. Вони робили все, щоб ті, хто підтримував ПР, голосував і з них. Це, по суті, схід України, який зараз найбільше постраждав від російської аґресії, і південь, який тепер активно обстрілюють рашисти.
Нарешті Рада національної безпеки й оборони України оголосила про заборону низка партій. А Руслан Стефанчук, голова ВРУ, оголосив, що парламентська фракція ОПЗЖ перестала існувати. «Фракції ОПЗЖ у парламенті більше немає. Але це не означає, що в парламенті немає її колишніх депутатів, — пояснює Віта Уманська з руху «Чесно». Такі процеси тривають і в місцевих радах: фракції ОПЗЖ розпадаються, але ті самі депутати утворюють нові депутатські групи чи об’єднання».
Тож заборона проросійських партій не завадить цим політикам створити або купити нову політичну партію та балотуватися у ради всіх рівнів під новою вивіскою. Але Україна — демократична і правова держава. Позбавити її громадянина права балотуватися може лише суд.
«Держава не може заборонити певним особам створювати політичні партії або бути їхнім членом», — пояснює Денис Малюська, міністр юстиції України. — Проте, особи, які реєструють партії, що існують лише на папері і містять підроблені документи, ризикують отримати цілу купу кримінальних проваджень». За його словами, наразі існує цілий пласт проблем щодо того, як сама політична система і система реєстрації політичних партій повинна функціонувати. «Справа в тому, що від самого початку системи реєстрації політичних партій виник так званий ринок політичних партій. Коли реєструють партії, які існують лише на папері і потім продають комусь із покупців. Процедура не надто складна, а ринкові ціни — на кілька десятків тисяч доларів за політичну партію», — поділився урядовець.
Він зазначив, що така ціна «достойна того, щоб хтось займався цим нелегальним бізнесом». Однак, спільно зі Службою безпеки України (СБУ), Міністерству юстиції вдалося завдати удару по такій системі. «Реєструвати десяток політичних партій автоматом, не вчинивши при цьому злочин підробки документів, вкрай складно. Тому я не рекомендував би політичним партіям ризикувати і гратися у створення політичних партій, які існують лише на папері», — наголосив п. Малюська.

Знадобляться роки
Процес притягнення політика до відповідальності доволі — тривалий, і, як засвідчує досвід, правоохоронці можуть роками збирати сотні справ проти державних зрадників, але довести їх до суду вдається не завжди. З часів Революції гідності Офіс Генерального прокурора передав до суду лише 18 % справ, порушених за ст. 111 (державна зрада) Кримінального кодексу України.
Для того, щоб справа пішла до суду, слідству потрібна потужна доказова база. Тільки тоді прокурор готуватиме державне обвинувачення. Але навіть якщо докази є, то ходити в суди й отримати рішення суду — це дуже тривалий процес, який може тягнутися роками.
Цілком можливо, що й на час наступних виборів державні зрадники та колаборанти не будуть засуджені. Історія знає цікаві випадки. Так, кандидату в президенти Володимиру Петрову, який фігурував у справі секс-скандалу, суд замінив цілодобовий арешт на нічний, що дозволяло йому за дня агітувати. Тобто навіть якщо хтось перебуває під слідством, а вироку суду немає, обмежити право балотуватися й вести кампанію неможливо. Тож єдине, на що доводиться розраховувати, — політична культура виборців.
Після парламентських виборів 2014 року було дивно бачити в парламенті перефарбованих «реґіоналів». І повторно робити помилки під час виборів, які обертаються розстріляним Маріуполем, закатованою Бучею чи Ірпенем, люди не мають права.
Саме тому рух «Чесно» веде Реєстр держZрадників. Там збирають інформацію про кожного зрадника і колаборанта, щоб вона не зникла з політичної пам’яті й усі знали, що ці люди зробили проти суверенітету та територіальної цілісності України, і хто співпрацював із ворогом.

Механізм запрацював
Після заборони ОПЗЖ Державне бюро розслідувань (ДБР) України взялося за окремих її членів. Віктор Медведчук, лідер партії, — вже за ґратами. Його соратника Іллю Киву, в якого 15 березня ц. р. відібрали депутатський мандат, оголосили в міжнародний розшук.
Слідчі ДБР уже завершили розслідування стосовно нього за фактом вчинення антиукраїнських дій. Відповідний обвинувальний акт відправили до суду. За версією слідства, перебуваючи на території РФ, Кива взяв участь у пропаґандистській програмі на одному з російських телеканалів, під час якої закликав Кремль насильницьким шляхом здійснити переворот в Україні, пропонував убити президента Зеленського й інших представників влади, а також виступав за ведення аґресивної війни.
Одного помічника Киви аґенти ДБР затримали в Одеській області. Він мав організувати провокаційні акції в Одесі й інших реґіонах України — відповідав за збір «спортсменів» та забезпечував їхню участь на акціях і мітинґах.
Другий помічник Киви переховувався від правоохоронців на Закарпатті. Він відповідав за підбір «тітушок», які мали охороняти представників ОПЗЖ під час масових заходів. ДБР уже встановило особи 30 таких «тітушок». Після цього Нестор Шуфрич, ще один соратник Медведчука, утік із України.
А от колишньому народному депутату Олегу Царьову Шевченківський районних суд Києва вже оголосив вирок — 12 років позбавлення волі. Справу проти нього прокуратура відкрила ще 2014-го після його публічних висловлювань на підтримку федералізації України, заперечення анексії Криму Росією, а також закликів політика до виходу зі складу України Донецької, Луганської, Харківської, Дніпропетровської, Запорізької, Одеської, Херсонської, Миколаївської областей і створення так званої Новоросії. 2016 року справу передали до суду. Суддя Павло Слободянюк визнав Царьова винним у публічних закликах до сепаратизму. Також суд визнав екснардепа винним у публічних закликах до насильницької зміни та повалення конституційного ладу з використанням засобів масової інформації. Крім цього, суд звернувся до президента, щоб Царьова позбавили ордену за заслуги ІІІ ступеню. Прокурор Юрій Ушастий зазначив, що саме такий вирок вимагало державного обвинувачення. Адвоката Царьова на засіданні не було.
А 19 травня на спробі організувати диверсії у східних реґіонах України СБУ затримала брата Олега Царьова.
Правоохоронці також не мають права на помилку у справі Анатолія Шарія. Запит на його екстрадицію мав би бути в суді Іспанії до того, як суддя випустив підозрюваного під підписку про невиїзд, але цього не сталося. Денис Малюська каже, що одним із арґументів щодо заборони діяльності його політичної партії стали підроблені документи.

Дійшли руки і до комуністів
Але право на політичну діяльність втратили не лише колишні «реґіонали», а й комуністи. Після більш ніж шести років після прийняття так званого закону про декомунізацію в Україні остаточно заборонили Комуністичну партію. Про це повідомила Ольга Совгиря, народна депутатка України. Окружний адміністративний суд Києва своєю ухвалою від 16 грудня 2015-го припинив діяльність КПУ, але це рішення було оскаржене в апеляційному порядку і не набуло тоді чинності.
Весь цей час Комуністична партія України продовжувала існувати і навіть отримувала членські внески, хоч і була відсторонена від виборчого процесу. «Але нещодавно Шостий апеляційний адміністративний суд завершив розгляд апеляційної скарги у цій справі і відмовив у її задоволенні, внаслідок чого рішення суду про заборону Комуністичної партії України набуло чинності», — зазначила вона.
«Є закон, який забороняє комуністичну ідеологію, пропаґанду, а тепер маємо й результат. З новим законом процедура буде швидшою: один місяць — на суд першої інстанції, один місяць — на апеляцію», — пообіцяв міністр Малюська.
Як повідомляв «Міст», у ВРУ створили нову депутатську групу.

Євген Клен

About Author

Meest-Online