Новини для українців всього свту

Sunday, Feb. 28, 2021

«Український» Навальний: добре це чи погано?

Автор:

|

Січень 29, 2021

|

Рубрика:

«Український» Навальний: добре це чи погано?
Олексій Навальний перед арештом

Минулого тижня Олексій Навальний прилетів до Москви, літак приземлився на летовищі «Шереметьєво» — нібито через поломку снігоприбиральної техніки запланований для посадки аеропорт «Внуково» закрили. Кількох людей, котрі прийшли зустрічати опозиціонера, заарештували.
Зійшовши з трапу літака, він віддав правоохоронцям свій паспорт і ті запросили його «пройти з ними». Після затримання п. Навального перевезли до другого відділку поліції Управління внутрішніх справ м. Хімки, де його взяли під варту.
За словами В’ячеслава Гімаді, керівника юридичного відділу Фонду боротьби з корупцією, його, захисника з нотаріальним дорученням, до підопічного не пустили. «Кажуть, він спить. На закон, звісно ж, не посилаються, — зазначив він. — Навального теоретично можна було б затримати на 48 годин, але його залишають під вартою до суду. Такої процедури просто не існує.
Тож суд заарештував опозиціонера на 30 днів за начебто порушення правил відбування умовного терміну і відправили до слідчого ізолятора (СІЗО). Його утримують у «Матроській тиші» в Москві. Про це також повідомив Фонд боротьби з корупцією. Своєю чергою, в Громадській наглядовій комісії (ГНК) Москви повідомили, що Олексія Навального помістили в тримісну камеру.
В’язня сумління відвідали Олексій Мельников, секретар ГНК, і Георгій Волков, голова столичної ГНК. Останній розповів, що п. Навальний устиг поснідати в поліції в Хімках, а вечеряв уже в СІЗО. Крім цього, прийняв водні процедури, був забезпечений постіллю, білизною, необхідним посудом, йому видали гігієнічний набір, все, що потрібно.
Зараз бранець сидить сам один у тримісній камері карантинного відділення, позаяк прибув з-за кордону. Карантинні заходи триватимуть два тижні. У нього є холодильник, чайник, телевізор, гаряча вода. Члени ГНК вказали, що він може замовляти необхідне харчування і речі через родичів.
Георгій Волков розповів, що його підопічний радий повернутися до Російської Федерації (РФ), подякував за підтримку і повідомив, що на нього не здійснюють жодного тиску — ні морального, ні фізичного. Через членів ГНК він передав родичам список необхідних йому речей.
Одразу після суду над Навальним у Москві та Санкт-Петербурзі на протести вийшли десятки його соратників. Варто зауважити, що сам опозиціонер закликав росіян виходити на вулиці. Адже його штаб анонсував масові акції на 23 січня.
За поверненням чоловіка до РФ спостерігав ледь не увесь світ. Мовляв, ось він: реальний опозиціонер, котрий, попри замах на життя, не здається та продовжує боротися з тоталітарним режимом. І поки одні боготворять його опозиційний образ, інші називають таким же російським шовіністом, як і Путін. Однак на міжнародній арені Навального не лише підтримують, а й називають в’язнем сумління.
Чи можлива поява в Україні поява справжнього опозиціонера, якого підтримуватиме як наше суспільство, так і Захід розповіли доцент Києво-Могилянської академії, політолог, філософ і публіцист Ігор Лосєв, політолог Валерій Димов, політтехнолог Ярослав Макітра й експерт програми «Міжнародна і внутрішня політика» Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич.
Валерій Димов: — У РФ зараз унікальна ситуація, яку не можна порівнювати з іншими, зокрема, європейськими країнами. Опозиціонер у Росії й опозиціонер в Україні чи у будь-якій демократичній країні — це зовсім різні люди. До того ж Навального прикута така увага, бо всі бачать і розуміють, що відбувається у країні­аґресорці. А це, зокрема, порушення закону, замахи на політичні вбивства, при цьому з відома або за безпосереднього керівництва країни чи Федеральної служби безпеки (ФСБ). Навальний — яскравий приклад. А увага світу прикута до його персони як до людини, котру знищує кремлівський режим.
І тут виникає запитання: «Чи буде в Україні людина, котру захоче вбити режим і яку підтримуватиме Захід?». Відповідь: це поки що не реально, адже, навіть попри недосконалість, а іноді й тотальну корупцію у правоохоронній системі, ситуація така, як у РФ, в Україні неможлива. Хоча у нас також були замахи на вбивства і навіть убивства, того ж Ґонґадзе. Тому, на мою думку, в Україні неможлива поява найближчим часом такого опозиціонера. При цьому не забуваймо: Навальний — частина російського суспільства і його ставлення до окупації Криму чи України нічим не відрізняється від ставлення Путіна. Тож, як казав Винниченко, вся російська демократія, в т. ч. опозиція, закінчується на українському питанні.
Ігор Лосєв: — Навального підтримують окремі країни Заходу та вузька група осіб у РФ, але він не є загальнонаціональним лідером країни. Хоча й в Україні такого лідера, загальнонаціонального, немає. Але тут питання в іншому: звідки йому взятися, якщо впродовж 30 років ми бачили всіляких пігмеїв при владі — всі президенти України далеко не вражали правлінням. Тим більше, погляньте на наш народ і те, як він голосує на виборах. Лідер з’являється тоді, коли народ до цього готовий. А в Україні, складається враження, народ за ці 30 років незалежності розклався морально: думати і брати на себе відповідальність не хоче, а все сподівається на месію. Тому нам не опозиція нормальна потрібна, а влада — національна і патріотична.
А обставини для цього більш, ніж ідеальні, бо триває війна, а в таких умовах здебільшого кожен народ максимально мобілізовується. Хоча, як бачимо, в нас цього не відбулося, й 2014-го знову повторилася ситуація 1919 року: на фронті жменька українських героїв воювала за Україну, а в запіллі — суцільна зрада і підлість. Тому, коли наш народ буде готовий до появи справжнього лідера, тоді він обов’язково з’явиться. А так наш народ, як писав Шевченко, діє за принципом «за шмат гнилої ковбаси хоч рідну матір попроси». І поки ця продажність не зникне, не буде й лідера. Так виглядає, що українці не лише владу не вміють обирати, а й лідера опозиції висунути не можуть. І коли мені кажуть, що «український селянин загинув під час Голодомору», я завжди питаю: «А де той селянин був 1919-го, коли можна було вибороти свою державу? Тоді не було б Голодомору і терору». Натомість ця ситуація повторюється тепер, коли нація демонструє абсолютну нездатність у критичних умовах робити правильний вибір, зокрема, у час війни.
Ярослав Макітра: — У нас наразі неможлива поява такого опозиціонера, адже в Україні немає такого тиску режиму та репресії з боку влади, як у РФ і передбачити його важко. Та, якщо озирнутися назад, в Україні були схожі ситуації, якщо взяти до уваги модель поведінки людей: історія з Тимошенко чи з Луценком, коли вони сідали до в’язниці, хоча мали можливість виїхати з України за часів Януковича. Їх також частково підтримували як суспільство, так і Захід. А те, що зараз відбувається з Навальним у Росії, це схоже на те, що в нас відбувалося у часи президентства Кучми й особливо в часи Януковича. Та й в Україні свої політичні реалії: у нас влада не отруює і не пробує вбивати людей, як у країні-аґресорці. У нас навіть за президентства Януковича інші методи тиску на людей застосовували, але не спроби вбивства, а потім відкривання низки кримінальних справ, як у РФ на Навального. І, до речі, якби на його місці був хтось із українців і таким чином повертався б на Батьківщину, реакція суспільства була б резонанснішою.
Ігор Тишкевич: — Тут варто глянути на ту ж соціологію та ставлення українського суспільства до різних проблем. Відповідь буде очевидно: такий опозиціонер у нас неможливий. Не варто сподіватися, що у нас з’явиться свій Господь Бог у вигляді загальнонаціонального лідера — це нереально. Не буде у нас пророка. Та й у жодному нормальному суспільстві це нереально. Й якщо навіть брати до уваги Навального у РФ, то він не є загальнонаціональним лідером і навіть не найбільш розкрученим, як і у Білорусі Тихановська. Загалом у кожному суспільстві є різні думки і неможливо, щоб одна особа зараз цілковито контролювала думки та настрої населення. Може бути хіба що короткочасова мобілізація, коли, зокрема, у виборчий час, лідером вважають найменше зло. Але це не означає загальної підтримки, а те, що люди вважають, що так буде доцільніше, якщо ця особа перебере на себе роль лідера і відповідальність, це й усе.
Як повідомляв «Міст», на протестах у підтримку Навального у РФ затримали майже 900 осіб.

Марія Волошин, «Вголос»

About Author

Meest-Online