Новини для українців всього свту

Tuesday, May. 18, 2021

Україна не отримала в РЄ чіткого рецепту подолання кризи

Автор:

|

Грудень 16, 2020

|

Рубрика:

Україна не отримала в РЄ чіткого рецепту подолання кризи
Конституційний суд України

Президент України попросив парламент наразі не розглядати його законопроєкт.

Гідне жалю
Дорадчий орган Ради Європи (РЄ) з питань конституційного права, який надає висновки про відповідність законів європейським стандартам і цінностям — Венеційська комісія (Європейська комісія за демократію через право), проаналізувала на запит Володимира Зеленського щодо визнання 27 жовтня Конституційним судом України (КС) неконституційним покарання за декларування статків. Зокрема, дійшла висновку, що це рішення «не має чіткої арґументації та твердої основи в міжнародному праві й, можливо, заплямоване серйозною процедурною помилкою — невирішеним питанням про конфлікт інтересів деяких суддів». Адже не всі вони декларували те, чим володіють.
Тож «венеційка» вважає: «Це гідне жалю не тільки через негайні неґативні наслідки цього рішення для боротьби з корупцією в Україні, а й тому, що такі рішення підривають суспільну довіру до конституційного правосуддя загалом. Стиль обґрунтування та написання рішень Конституційним судом має серйозні недоліки, він не відповідає стандартам конституційного правосуддя. КС повинен вирішувати в рамках параметрів його законних повноважень та юрисдикції».
Комісія також зауважила: «Рішення КС стверджує, що контроль несудового органу за фінансовою інформацією та звітуванням суддів суперечить загальним принципам незалежності суддів. Але це неправда, про що свідчить також практика багатьох інших країн. Декларації суддів перевіряють позасудові органи, до прикладу, в Албанії, Вірменії, Азербайджані, Болгарії, Чехії, Естонії, Грузії, Латвії, Литві, Молдові, Чорногорії, Північній Македонії, Румунії, Сербії, Словаччині та Словенії».
Відтак, «венеційка» не погодилася, що «судді мають бути виключені зі сфери контролю та нагляду інших гілок влади, в т. ч. кримінального законодавства, оподаткування тощо». Навпаки — порадила «зберегти обов’язок державних посадовців (включно зі суддями звичайних судів і КС) подавати фінансові декларації, мати ефективний механізм перевірки таких декларацій, і передбачити в законі відповідні санкції для державних службовців, включно зі суддями та прокурорами за завідомо неправдиві декларації або за їхнє неподання».
Ще й наголосила: «Кримінальну відповідальність за подачу завідомо неправдивих даних і неподання декларації необхідно відновити». Але, водночас, порадила «детальніше вказати в законі санкції, які відповідають ступені кримінальної відповідальності». Приміром, покарання у вигляді тюремного ув’язнення для випадків вище певного порогу та в разі таких дій із наміром.

Дають орієнтири?
Комісія також вважає: «Повноваження Національної аґенції зі запобігання корупції (НАЗК) перевіряти декларації державних посадовців, крім суддів, можуть бути відновлені, бо на них не впливають арґументи КС у своєму рішенні. Щодо повноважень НАЗК стосовно суддів можуть бути передбачені додаткові гарантії, внесені в закон для захисту від можливих зловживань».
«Венеційка» ще й порадила зобов’язати КС визначити конкретні причини визнання неконституційним кожного окремого положення закону. І чітко прописати ті ситуації, в яких може бути обмежена діяльність КС. А для цього чіткіше визначити термін «конфлікт інтересів».
Комісія також вважає: «Можливість відновлення справ у КС повинна бути встановлена тільки тоді, коли з’ясовано кримінальну відповідальність судді в зв’язку з цим рішенням. Наприклад, одержання хабара». «Венеційка» ще й порадила ухвалити закон, який пояснює та деталізує наслідки для суддів КС за недотримання положення закону. І передбачає порушення публічного дисциплінарного провадження й рішень щодо суддів КС.
У КС, ознайомившись із відповіддю Комісії, наголосили на її тезі «Рішення КС остаточні й обов’язкові. Його рішення не безпомилкові, проте вони остаточні, навіть якщо їх можна вважати помилковими. Цей принцип чітко прописаний у багатьох конституціях, зокрема, і в Конституції України». У КС дійшли висновку, що його висновок про неконституційність покарання за декларування, «незважаючи на критичні зауваження в його мотивації, є легітимним і підлягає виконанню».
Але при цьому проігнорував те, що Комісія не побачила в його ухвалі «чіткої арґументації» й нагадала про «конфлікт інтересів деяких суддів» і «неґативні наслідки цього рішення для боротьби з корупцією в Україні», яке «підриває суспільну довіру до конституційного правосуддя загалом». У КС заплющили також очі на зауваження «венеційки», що «стиль обґрунтування та написання рішень Конституційним судом має серйозні недоліки, він не відповідає стандартам конституційного правосуддя», й що «КС повинен вирішувати в рамках параметрів його законних повноважень та юрисдикції».
Свою чергою, президент України запевнив, що йому рекомендації Комісії «дають важливі орієнтири». Але оскільки Зеленський попросив парламент наразі не розглядати його законопроект про перезавантаження КС, у якому запропоновані розпуск складу суддів КС і повернення скасованих ними норм законів, отже, визнав, що цей документ також підлягає корекції. Втім, те, які рекомендації Комісії слугуватимуть для нього орієнтирами, не уточнив.

Ігор Голод

Коментарі експертів
Степан Берко, директор аналітично-адвокаційного центру «Фундація Deiure»:
— Венеційська комісія, як це зазвичай буває, не стала давати Україні чіткого рецепту подолання кризи, хоча й «відрізала» окремі варіанти дій, які вона вважає неприйнятними. Хоча комісія і запропонувала якнайшвидше запровадити нову конкурсну процедуру добору суддів, аби забезпечити якість роботи суду в майбутньому, вона фактично відмовилась давати відповіді на запитання «Як попередити ухвалення Конституційним судом свавільних і необґрунтованих рішень як у найближчі тижні, так і після того, доки більшість складу суду формуватимуть чинні судді, які до цього схвалювали явно неправові та розкритиковані Радою Європи рішення?». У рішенні «венеційки» немає ані слова про наявні у парламенті або обговорювані експертами законодавчі ініціативи, що в різний спосіб пропонують ускладнити для КС ухвалення рішень і в такий спосіб унеможливити скасування інших ключових реформ. Приміром, про те, щоб підняти вимоги до кворуму чи ухвалення рішень до того рівня, який перевищуватиме кількість суддів, які підтримали найскандальніше рішення про руйнування антикорупційної інфраструктури.
Як повідомляв «Міст», Конституційний суд України звів боротьбу з корупцією нанівець.

Олександр Калітенко, радник антикорупційної громадської організації Transparency International Ukraine:
— Це не останні рекомендації Комісії щодо української конституційної кризи. Невдовзі цей орган Ради Європи дасть свій висновок про те, що робити з КС, рішення якого викликають сумніви і спричиняють правову кризу в країні.

Максим Костецький, експерт із протидії корупції:
— Виходячи з рекомендацій Комісії, Верховна Рада має якнайшвидше відновити повноцінне функціонування НАЗК, включно з роботою з реєстром декларацій та їхньою перевіркою, і закласти у ці норми необхідні запобіжники від зловживань. У законопроєкті, який зараз готує робоча група, ці запобіжники є. Це й звітування НАЗК перед органом суддівського самоврядування, й можливості суддів оскаржувати певні дії Аґенції. Це захищатиме від можливих посягань на незалежність судової гілки влади, про які КС заявив у своєму рішенні.

Богдан Бондаренко, експерт з конституційного права:
— Висновки Комісії про ситуацію з КС всі учасники політичної дискусії витлумачать так, як їм вигідно. Але для вирішення проблеми важливо те, наскільки здатен парламент прийняти запропоновані законодавчі ініціативи. Щодо внесення змін до закону про КС, то навіть за умови, що у Верховній Раді вистачить голосів, навряд чи це вдасться здійснити до кінця року. Тоді вже йтиметься про лютий. А в лютому з’являться нагальніші проблеми, тому це питання може взагалі затягнутися.

Геннадій Друзенко, кандидат на вакантну посаду судді КС:
— Системний вихід може бути тільки один — започаткування конституційного процесу з виходом на нову Конституцію. На жаль, чинна вичерпала ресурс. Якщо подивитися світову статистику, то всі конституції, які були ухвалені від часу американської конституції 1778-го, мають середній вік — 19 років. А наша конституція вже пережила середньосвітовий. Адже змінився час, змінилося покоління, змінилася політична ситуація, змінилась зрілість нації, тому системний вихід може бути тільки один — зміна фундаментальних правил гри.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply