Новини для українців всього свту

Thursday, Jun. 17, 2021

Сіярто приїхав, побачив, але не переміг

Автор:

|

Лютий 05, 2021

|

Рубрика:

Сіярто приїхав, побачив, але не переміг
Петер Сіярто та Дмитро Кулеба під час пресконференції в Києві

Петер Сіярто, міністр закордонних справ Угорщини досяг результату, який насторожує.

«Якщо вдарили»
Петер Сіярто, міністр закордонних справ Угорщини, провів 27 січня в Києві перемовини зі своїм українським колегою за посадою Дмитром Кулебою, котрий запевнив: «Домовилися налагоджувати відносини. Сіярто висловив готовність відновити конструктивний діалог на тлі загострення стосунків наприкінці 2020 року».
Загострилися вони тому, що Янош Арпад Потапі, державний секретар Угорщини з питань національної політики, втрутився 8 та 9 жовтня у внутрішні справи сусідньої країни, агітуючи голосувати на місцевих виборах на Закарпатті за Партію угорців України. А 25 жовтня ще й п. Сіярто закликав у Facebook: «Єдина угорська партія балотується до Закарпатської обласної ради, і було б погано, якби угорці залишилися без представництва на рівні області».
Петер Сіярто порадив також підтримати на виборах міського голови Берегового за угорця. Дмитро Кулеба відреагував забороною на в’їзд до України держсекретарю канцелярії прем’єра Угорщини. «Якщо тебе вдарили, то треба вдарити у відповідь», — пояснив він.
«Україна дає сигнал, що вона відмовляється від підтримки Угорщиною її зусиль з євроатлантичної інтеграції» , — пригрозив 27 жовтня п. Сіярто. Натомість п. Кулеба запропонував 29 жовтня: «У відносинах України й Угорщини найкращим результатом була б результативна нічия. Дамо емоціям вщухнути».
6 листопада він повідомив про телефонну бесіду з угорським колегою: «Петер підтримав мою пропозицію перегорнути сторінку, на якій Україна й Угорщина нещодавно обмінялися болісними ударами. Ми обоє погоджуємося, що треба винести правильні висновки з того, що сталося два тижні тому і надалі вибудовувати конструктивний діалог».
Але в Україні не скасували заборону на в’їзд іноземців, які агітували обирати їхніх протеже. Тому 24 листопада прикордонники не пропустили в Україну уповноваженого уряду Угорщини з питань співпраці між одним із її реґіонів і Закарпаттям.
А 30 листопада Служба безпеки України (СБУ) виявила у Товаристві угорців Закарпаття «матеріали, які популяризують так звану Велику Угорщину та створення етнічної автономії на Закарпатті». Петер Сіярто відреагував 1 грудня закликом до міністра закордонних справ Албанії, яка головувала тоді в Організації з безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ), надіслати на Закарпаття спеціальну місію, й пригрозив блокуванням членства України в НАТО та «відстоюванням закарпатських угорців на всіх міжнародних форумах».
Наступного дня зажадав «солідарності» від міністрів закордонних справ країн НАТО. За його словами, «країна, яка не є членом НАТО, чинить напад на національну меншину, яка належить до країни-члена НАТО». Але генеральний секретар НАТО запевнив, що зміцнюватиме партнерство з Україною.

«Ніхто не реагував»
2 листопада угорські депутати Європейського парламенту заявили, що «українська влада створює на Закарпатті ситуацію громадянської війни». Але «Радіо Свобода» розповіло 7 листопада: «Угорський міністр закордонних справ порушив питання угорської меншини в Україні на засіданні Ради Європейського Союзу (ЄС) на рівні міністрів закордонних справ. Ніхто не реагував на це».
А Кулеба коментував: «В України серед західних сусідів найбільше конфліктів з Угорщиною, тому що обидві країни дуже травмовані своєю історією. І тому дуже болісно ставляться до будь-яких питань, коли історія проривається в сучасне або ще й намагається диктувати майбутнє. І ось ці приховані травми й викликають зіткнення».
Своєю чергою, СБУ повідомила 14 грудня, що підозрює Василя Брензовича, лідера Партії угорців України, у фінансуванні дій, скоєних із метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни кордонів території або державного кордону України. І той одразу ж утік до Будапешта.
25 грудня п. Кулеба пояснив: «Я завжди кажу своєму угорському колезі: розуміємо, що вас турбує доля етнічних угорців на території України. Маєте право про них піклуватися. Але повинні робити це в межах, визначених українським законодавством. Іноді угорці заходять за «червоні лінії». А 29 грудня наголосив: «Угорщина має поважати нас, ми маємо поважати Угорщину. Жодних «танців із бубном» на території України ми не допустимо. Це наша земля».
А щодо претензій до закону про освіту твердив: «Ми, Україна, визначаємо, якою буде освітня система в Україні, а не Росія, Угорщина, Польща, США, Китай». Натомість 30 грудня запевнив: «Ми отримали сигнал із Угорщини, що після суттєвого різкого спаду останнього місяця у взаєминах вони готові до відновлення конструктивного діалогу. Та для перезавантаження нам потрібно чітко зафіксувати, що відтепер правила гри ось такі».
А 14 січня наголосив: «Сусіди, буває, сваряться, але потім мають миритися, бо залишаються сусідами. Тому ми домовилися, що наприкінці січня п. Сіярто відвідає Київ для обговорення ситуації у двосторонніх відносинах і шляхів вирішення проблем на основі принципу взаємної поваги. Але якщо хтось цього принципу не дотримується і заступає за «червону лінію», буде одразу отримувати стусана від України».
Своєю чергою, Ігор Жовква, заступник керівника офісу президента України, заявив 18 січня: «Бажаним для України було б укладення відповідного договору чи угоди між Україною й Угорщиною, які б врегулювали цей комплекс питань. Так звана джентльменська угода — угода про паритетність, рівність, взаємовигідність відносин. Над таким документом робота ведеться, за дорученням президента такий документ було підготовлено українською стороною, передано угорський стороні, отримано їхню реакцію, і зараз процес триває». На рівні міністрів так звана дорожня карта врегулювання спірних міждержавних питань не буде підписана. А коли вона буде готова, подивимося, можливо, це буде підписано справді на рівні лідерів держав, у цьому випадку — прем’єра Угорщини та президента України».

«Говорили як партнери»
Але повідомляючи, що проведе перемовини з угорським колегою за посадою, Дмитро Кулеба твердив: «Ніхто не повинен думати, що можна приїхати в Київ і диктувати умови». Тож коли Петер Сіярто зажадав 27 січня закриття кримінальних справ щодо лідера Партії угорців України, відповів: «Кожен має можливість захистити себе у суді. Якщо порушив закон — маєш нести відповідальність, якщо довів у суді, що не порушив закон, то звинувачення знімаються».
Натомість після перемовин із угорським міністром розповів про поступки: «Сьогодні ми говорили як партнери, які хочуть вирішувати проблеми, а не створювати нові. Коли йтиметься про розробку закону про національні меншини, то, безумовно, це має відбуватися зі залученням угорської громади. Питання консультацій із угорцями Закарпаття підіймала угорська сторона».
«Угорщина також вважає необхідним провести двосторонні перемовини щодо закону про освіту та мовного законодавства. Україна наразі дала згоду на перемовини щодо першого з цих законів. Домовилися, що найближчим часом відбудеться засідання українсько-угорської робочої групи з питань освіти», — додав керівник українського зовнішньополітичного відомства.
Його колега конкретизував: «Потрібно зробити все, щоб виключити радикальні елементи з наших стосунків. Тому я попросив розпочати спільну роботу щодо закону про мову. Хочемо також створити робочу групу, яка отримає повноваження щодо того, яким чином потрібно втілювати закон про освіту. Вважаю, що треба розглядати закони про мову й освіту разом. Наприклад, питання тих 40 шкіл, які зараз працюють у поселеннях, де населення становить менше, ніж 50 тис., і що буде з кількістю годин угорської мови. Отримав обіцянки від України, що питання буде конструктивно вирішене».
Віддячити за це обіцяв кредитом на 50 млн EUR для будівництва доріг на Закарпатті. Але Сергій Сидоренко, редактор порталу «Європейська правда», з’ясував: «Угорсько-українські перемовини не стали зрадою. Йдеться про імплементацію (не зміну) закону про освіту. Закон про функціонування української мови як державної Україна не готова обговорювати з Угорщиною в принципі».
«Сіярто визнав реальність. На пресконференції в Києві він від імені Угорщини публічно визнав, що готовий говорити про втілення, а не про зміну освітнього законодавства. А це саме те, що вже кілька років пропонує Україна! Не змінювати закон, а разом домовитися — як втілити його ефективніше, щоб реально, не на папері запрацювала і норма про розподіл мови освіти, і при цьому угорці Закарпаття не почувалися ображеними, — наголосив журналіст. — Ми бачили купу прикладів, коли Будапешт відмовлявся від своїх обіцянок і починав ескалацію конфлікту. І немає певності, що прем’єр Угорщини не дасть таку вказівку знову».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply