Новини для українців всього свту

Friday, Oct. 22, 2021

Путін спробував вийти з ізоляції й завдати удару по Зеленському

Автор:

|

Квітень 08, 2021

|

Рубрика:

Путін спробував вийти з ізоляції й завдати удару по Зеленському
Еммануель Макрон, Путін та Анґела Меркель

У Кремлі вкотре намагалися реалізувати чергову підступну багатоходівку.

«Щоб обговорити багато»
Нав’язана Російською Федерацією (РФ) Україні «гібридна війна» триває не лише на її сході, де окупанти посилили свої обстріли, а й на дипломатичному фронті. Минулого тижня Путін спробував досягти на ньому одразу кількох результатів.
Його речник анонсував відеоконференцію володаря Кремля з президентом Франції й канцлеркою Федеративної Республіки Німеччина (ФРН), щоб обговорити, зокрема, й війну на сході України. Але без її президента Володимира Зеленського. Бо ця відеоконференція була запропонована, за словами речника, не в «нормандському форматі», а щоб обговорити багато інших питань.
Як писав «Міст, «нормандським форматом» назвали чотиристоронні перемовини президентів України, Франції й РФ, а також канцлерки ФРН щодо війни на Донбасі. Адже вони були започатковані 2014 року на півночі Франції — в Нормандії.
Натомість відеоконференція з лідерами ФРН і Франції знадобилася Кремлю, по-перше, в глобальному масштабі — щоб нівелювати неґативний для нього резонанс від ствердної відповіді президента США Джо Байдена на запитання «Чи вважає Путіна вбивцею?». Бо вона ідентифікувала президента РФ як «персону нон ґрата» для Заходу. Тож відеоконференцією Путін декларував, що з ним ще спілкуються й рахуються.
По-друге, скористався нею для фейків про нібито недотримання українцями перемир’я на фронті та спонукав лідерів ФРН і Франції змусити Зеленського федералізувати очолену ним країну. По-третє — намагався витиснути українського лідера відеоконференцією без нього «на задвірки», щоб ізолювати від вирішення долі України.
Дмитро Пєсков, речник Путіна, твердив: «При Зеленському не вдалося просунутися ні на йоту в реалізації як мінського комплексу заходів, так і наступних домовленостей, досягнутий у Парижі. Ба більше, зараз бачимо нагнітання напруженості на лінії зіткнення. Фактично перекреслюють скромні досягнення, зроблені раніше. Зростає напруженість, і ніхто не бачить приводу для того, щоб збиратися на найвищому рівні».
«За останні пів року ми не раз чули, що Київ уже вважає мінські домовленості мертвими, що ці угоди нездійсненні, що потрібні нові документи тощо. Ось це, мабуть, найнебезпечніше. Пошуки виходу зі замкнутого кола щодо ситуації на Донбасі Москва шукає з колегами з Берліна, Парижа та Києва, але з Україною говорити дуже складно. Ми продовжуємо узгодження з Берліном і Парижем», — запевнив він.

«Мюнхен-2021» не вдався
Пітер Дікінсон, науковий співробітник «Атлантичної ради» (США), попередив напередодні відеоконференції: «Будь-яка пропозиція про мирні перемовини без залучення України неминуче викликає неприємні спогади про мюнхенську угоду 1938 року, коли Велика Британія та Франція підтримали територіальні вимоги Адольфа Гітлера щодо тодішньої Чехо-Словаччини, намагаючись уникнути нового європейського конфлікту. Теперішня спроба Росії вести перемовини з Меркель та Макроном, але без Зеленського, пробудить неспокій щодо можливості виключення України з мирного процесу».
Путін, як повідомили на його сайті, також твердив у ході відеоконференції, що нібито українці провокують ескалацію на лінії фронту. І наполягав на їхньому прямому діалозі з колаборантами та «врегулюванні правових аспектів особливого статусу Донбасу».
Але в пресрелізі Кремля за підсумками відеоконференції було й те, чого не зауважили пресслужби президента Франції — що він і канцлерка також буцімто звинуватили українців у провокуванні ескалації на фронті. І що ті начебто повинні домовлятися з колаборантами.
Пресслужба президента Франції запевнила, що він і канцлерка навпаки — наголосили «на необхідності рішучого зобов’язання РФ щодо стабілізації режиму припинення вогню в Україні». Тобто визнали винним в ескалації на фронті саме Путіна. Крім цього, канцлерка ФРН і президент Франції закликали провести перемовини щодо виконання мінських угод у «нормандському форматі». Тобто — за участю Зеленського.
Наступного дня офіційний представник німецького уряду запевнив, що розмова канцлерки з президентами не була заміною «нормандського» саміту за спиною України. І пояснив, що «нормандський формат» означав би участь чотирьох лідерів. А 3 квітня Міністерства закордонних справ ФРН і Франції опублікували спільну заяву, в якій засвідчили, що лідери цих держав не виконуватимуть відведену їм Путіним роль його союзників у перетворенні України на васала РФ. «Ми з великою пильністю стежимо за ситуацією, зокрема, за пересуваннями російських військ, і закликаємо сторони до стриманості та негайного припинення ескалації. Берлін і Париж підтверджують підтримку суверенітету і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах», — наголосили вони.
Як повідомляв «Міст», Держдума РФ гарантувала Путіну недоторканність.

Ігор Голод

Коментарі екпертів:
Олексій Арестович, речник української делегації в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на сході України:
— Ключовий момент в обговоренні, яке відбулося, — жодних рішень стосовно України не було ухвалено без України. Обговорювати може хто завгодно й кого завгодно. Ми також обговорюємо РФ, коли спілкуємося з Францією та ФРН. От коли рішення почнуть ухвалювати без України, тоді можна бити в дзвони. Але навіть натяку на це немає.

Павло Клімкін, колишній міністр закордонних справ України:
— І в Берліні, і в Парижі чітко розуміють, що ніяких рішень, які не будуть збігатися з ключовими інтересами національної безпеки України, вирішити окремо від нас, а потім, даруйте, одягти нам на голову — це стовідсотково неможливо.

Микола Капітоненко, директор київського Центру дослідження міжнародних відносин:
— Під час віртуальної зустрічі з Путіним Меркель і Макрон лише підтвердили позиції своїх країн щодо України та аґресії проти неї з боку Росії. Тож у результаті українська держава не зазнала втрат ні щодо своєї перемовної позиції, ні репутаційних. Тим більш, що на порядку денному у позиціях сторін нічого нового, ніякої зради не було, це підтверджені попередні позиції усіх трьох держав. Тут зовсім не бачу підстав для паніки.

Марія Золкіна, аналітикиня фонду «Демократичні ініціативи»:
— Позиція ФРН і Франції в перемовинах стосовно Донбасу така, що ключові рішення мають ухвалювати лідери «нормандської четвірки». Вони не пропонують політичної зради інтересів України і не мають на меті їх обійти. Цю розмову західні партнери трактують як діалог щодо широкого кола питань, а для РФ інформаційно вигідно подати це так, що головним було саме російсько-українське питання. І що це нібито замінник «нормандської» зустрічі. І що про Україну говорили без Зеленського. Я б не ставила знак рівності між цією розмовою й ідеєю, що про Україну говорять без України. Це треба оцінювати ширше — як бажання Путіна демонструвати, що він досі є «рукостискальним» на Заході.

Віктор Небоженко, директор соціологічної служби «Український барометр»:
— Кремль веде активний дипломатичний наступ на Україну — запрошує учасників мінського перемовного процесу, Францію та ФРН, на спеціальній зустрічі нарешті вирішити «українське питання» без участі України.

Володимир Фесенко, директор київського Центру політичних досліджень «Пента»:
— Ідея цієї віртуальної зустрічі прийшла від Кремля. Шкода, що хоча б частково Берлін і Париж купилися на цю провокацію. Це вже традиційний миротворчий опортунізм ФРН і Франції, бажання заспокоїти аґресора. Але акценти Берліна та Парижа в інформації про цю зустріч відповідають інтересам України, зокрема, заклик до перемовин у «нормандському форматі» до виконання мінських домовленостей (до цього регулярно закликає Зеленський). Тому ніякої зради не сталося.
Перемовини «на трьох» (ФРН і Франція — окремо з Путіним, і з українським Президентом) відбувалися й раніше (за президентства Порошенка). І тоді, і зараз це було наслідком позиції Путіна — його небажання спілкуватися з українським президентом. Це вже традиційна російська тактика — витискання України з перемовин щодо конфлікту на сході країни, і примушення до прямих перемовин із сепаратистами. І шкода, що ФРН і Франція навіть частково поступилися цій тактичній грі Кремля. Наміри Кремля повністю себе не виправдали. Але… З одного боку, ця ситуація підтвердила наявність серйозної кризи в перемовному процесі. З іншого боку, принаймні частково, створили неґативний прецедент. А логічно і правильно було б виправити цей неґативний прецедент, щоб провести віртуальну зустріч лідерів ФРН і Франції з президентом України.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply