Новини для українців всього свту

Wednesday, Jan. 19, 2022

Президент Зеленський хоче контролювати всіх

Автор:

|

Січень 06, 2022

|

Рубрика:

Президент Зеленський хоче контролювати всіх
Олексій Сухачов тепер уже повноцінний голова ДБР

Уже майже півтора року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) залишається без керівника. Призначення наступника Назара Холодницького, попереднього і наразі єдиного керівника відомства, залишається однією з чільних вимог Заходу, адже без повноцінної роботи САП ефективність антикорупційної вертикалі, куди також входять Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Вищий антикорупційний суд (ВАКС), прямує до нуля. Тим не менш, Зе-влада всіляко саботує обрання нового антикоруційного прокурора, адже на відкритому конкурсі «людина президента» поступається за всіма параметрами.

Переможець є, рішення немає
Конкурсна комісія з обрання нового керівника САП почала свою роботу ще в січні минулого року. Після численних затримок, суперечок і скандалів у грудні процес нарешті вийшов на фінішну пряму. Переможцем став Олександр Клименко, старший детектив НАБУ, який набрав 246 балів. Його опонент Андрій Синюк, прокурор Офісу генерального прокурора України (ОГПУ), отримав 229 балів.
Здавалося б, результат очевидний. Але… Конкурсна комісія не проголосувала за рішення остаточно затвердити кандидатуру Клименка та подати її на погодження до ОГПУ. Проти виступили п’ятеро з шести членів комісії, призначених за квотою Верховної Ради України (ВРУ). Експерти стверджують, що всі вони так чи інакше пов’язані з Олегом Татаровим, заступником голови Офісу президента України (ОПУ), який курує правоохоронців. Він нібито до останнього сподівався, що САП очолить не Олександр Клименко, а Андрій Синюк, один із соратників Ірини Венедиктової, очільниці ОГПУ.
Рішення пояснили тим, що «залишився незатвердженим допуск до державної таємниці одного з кандидатів». Катерина Коваль, голова комісії, пояснила, що надсилала до ОГПУ документи на підтвердження проходження перевірки кандидатур, але відповідь поки що не надійшла.
Ще одним формальним приводом стало оприлюднене напередодні рішення Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК), який ухвалив рішення про скасування Порядку роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у САП. Водночас будь-який студент-юрист на пальцях пояснить, що відповідно до українського законодавства, рішення судів першої інстанції, яким і є ОАСК, не набирають чинності одразу. Надається 30 днів для його оскарження, після чого справу повинен розглянути ще й суд апеляційної інстанції.
Також важливо зазначити, що Олексій Огурцов, суддя ОАСК, який оголосив це рішення, має статус підозрюваного в карному провадженні НАБУ і САП щодо злочинної організації, яка використовувала свій вплив для захоплення влади в країні. Проте у його відводі від справи інший суддя цього ж суду просто… відмовив.
Про те, що рішення ОАСК не є остаточним, заявили навіть в ОПУ. «Наголошуємо, що це рішення суду не є остаточним і його буде детально проаналізовано щодо відповідності вимогам закону. Після цього можна буде робити ґрунтовні висновки стосовно такого рішення», — заявили в ОПУ.

Міжнародна реакція
Посли країн G7 в Україні заявили, що «розчаровані відмовою призначених ВРУ членів конкурсної комісії визначити переможцем кандидата, який набрав найбільше балів», — пише «Радіо Свобода». «Ця подальша затримка є невиправданою та суперечить зобов’язанням України щодо призначення постійного керівника САП. Посли закликали конкурсну комісію якнайшвидше зібратися, щоб завершити процес. САП, як і всі незалежні антикорупційні інституції, потребує зміцнення для забезпечення верховенства права й ефективної боротьби з корупцією», — наголосили дипломати.
У Посольстві США в Україні також розчаровані. «Провал конкурсної комісії затвердити своє остаточне рішення викликає глибоке розчарування. Після досягнення значного прогресу впродовж 9,5-годинного засідання залишалося лише підтвердити переможця. Але п’ятеро з шести членів, призначених ВРУ, відмовилися завершити цей крок», — заявив Деніел Лангенкамп, пресаташе американського дипломатичного представництва в Києві.
За його словами, український народ абсолютно чітко дав зрозуміти, що йому потрібна сильна, незалежна САП для боротьби з корупцією. «Ця затримка означає, що українцям доведеться знову чекати, але ми, як і раніше, впевнені, що ті, хто підтримує прозорий результат, зрештою, виграють цю боротьбу. Народ України знову і знову доводив, що він дужчий за ті інтереси, які намагаються стримати Україну», — заявив п. Лангенкамп і запевнив, що США у цьому випадку підтримують українців.

ДБР «зацементували» на п’ять років
Зовсім інша ситуація в Державному бюро розслідувань (ДБР). Напередодні нового року там з’явився повноцінний керівник, причому призначили його терміном одразу на п’ять років. Володимир Зеленський своїм указом призначив директором ДБР 43-річного Олексія Сухачова, який із вересня 2020-го був виконувачем обов’язків (в. о.) керівника відомства.
Новий директор ДБР закінчив Національну юридичну академію України ім. Ярослава Мудрого у Харкові, має ступінь доктора юридичних наук. Із 2000 року п. Сухачов почав військову службу в органах державної безпеки, пройшов шлях від слідчого, оперуповноваженого до заступника начальника головного управління центрального управління Служби безпеки України (СБУ). В 2017-2019 рр. був заступником начальника департаменту в Генеральній прокуратурі, звідкіля його звільнили… за непроходження атестації — він не зміг скласти іспит на знання законодавства. У 2019-2020 рр. служив у Службі зовнішньої розвідки. У серпні 2020-го був призначений на посаду заступника директора ДБР, а вже у вересні того ж року — очолив відомство, ставши в. о. директора.
Попри високі посади, п. Сухачов, згідно з декларацією, не володіє ні квартирою, ні будинком, проте має право безоплатного користування квартирою якоїсь Галини Баєвої. Їздить новий керівник ДБР на Toyota Camry вартістю 226 тис. грн. Його дружина Олена володіє автомобілем марки Lexus за 420 тис. грн. У подружжя на банківських рахунках зберігається 39 тис. USD і близько 300 тис. грн.
Нагадаємо, що 2019-го президент Зеленський підписав закон про перезавантаження ДБР, який, зокрема, передбачав, що Бюро — вже не центральний орган виконавчої влади, а державний правоохоронний орган. Його директора своїм указом терміном на п’ять років призначає президент України за поданням комісії після проведення конкурсу.
Після звільнення в грудні 2019 року Романа Труби, першого директора ДБР, і до призначення п. Сухачова в. о. директора, тимчасовою керівницею Бюро була Ірина Венедиктова. Вона завзято розслідувала десятки карних справ проти Петра Порошенка, п’ятого президента України, порушених за заявами одіозного Андрія Портнова, ексзаступника голови адміністрації президента-втікача Януковича, проти якого на початку грудня 2021-го США запровадили економічні санкції.
Надалі цим самим займався п. Сухачов. Щоправда, майже за рік перебування в кріслі в. о. нічого путнього в цьому плані не продемонстрував. І ось, на — маєш! Щойно п. Порошенку висунули підозру в державній зраді, п. Сухачов моментально став повноцінним керівником ДБР.
Ще один надзвичайно важливий нюанс — згідно зі законом про перезавантаження ДБР, новий директор призначений одразу на п’ять років, тобто, до 2026-го. Термін президентських повноважень Володимира Зеленського закінчується навесні 2024-го. Як видно, в разі програшу п. Зеленський не бажає повторення долі п. Порошенка й сподівається, що призначений ним п. Сухачов хоча б не висуватиме йому підозр у державній зраді…
Як повідомляв «Міст», обрання нового керівника САП зірвали.

Ігор Берчак

About Author

Meest-Online