Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 19, 2021

Політика України: десятка подій 2020 року

Автор:

|

Грудень 30, 2020

|

Рубрика:

Політика України: десятка подій 2020 року
Конституційний суд України

Наприкінці року тижневик «Міст» традиційно підсумовує всі найважливіші події в політиці України.

Конституційна криза
27 жовтня судді Конституційного суду (КСУ) за поданням 48 народних депутатів скасували карну відповідальність за недостовірне декларування державними службовцями своїх доходів, дозволили чиновникам і політикам узагалі не подавати декларацій, закрили публічний доступ до реєстру е-декларацій і забрали у Національної аґенції з питань запобігання корупції повноваження з перевіряння декларацій чиновників (у т. ч. суддів усіх рангів) та виявлення конфліктів інтересів. Реакція Заходу виявилася вкрай різкою. Україна, фактично, опинилася перед загрозою втрати одного з головних здобутків Революції гідності — безвізового режиму з Європейським Союзом (ЄС). «Із дедалі більшою стурбованістю США, Велика Британія, Канада, ЄС, Японія та Німеччина стежать за останніми подіями, пов’язаними з рішенням КСУ. Закликаємо всі сторони об’єднатись у діалозі, прийняти цей виклик і знайти вирішення кризи», — йшлося у заяві Посольства США в Україні. Урешті-решт, Верховна Рада України (ВРУ) своїм рішенням повернула попередні норми антикорупційного законодавства. А Венеційська комісія заявила, що КСУ потребує серйозної реформи — насамперед зміни процедури призначення суддів, а важливу роль у процесі мають відіграти міжнародні та громадські експерти.

Два прем’єри
4 березня ВРУ звільнила з посади прем’єр-міністра Олексія Гончарука. Того ж дня новим керівником уряду став Денис Шмигаль, 45-річний уродженець Львова — постать, котру ще за кілька місяців до того мало хто знав в українській політиці. З 2018-го п. Шмигаль був директором Бурштинської теплоелектростанції — найбільшого в Івано-Франківській області виробника електроенергії. Це підприємство входить до холдингу Ріната Ахметова. Саме тому журналісти інколи називають теперішнього прем’єра «людиною Ахметова». Останній це заперечує.

Відставка Холодницького
21 серпня Назар Холодницький, перший і поки що єдиний керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), несподівано написав заяву на звільнення за власним бажанням. Його наступника має обрати комісія з 11 членів, сімох із яких призначає ВРУ, а чотирьох — Рада прокурорів. Депутати зі своєю квотою визначилися, однак обрані ними персони спричинили скандал. «В обраних кандидатів немає досвіду в антикорупційній сфері, також вони не мають бездоганної ділової репутації, високих професійних і моральних якостей, суспільного авторитету. П’ятеро зі семи кандидатів раніше вже були провалені під час голосування парламентом. Тим не менш президентська фракція подала вже відхилених раніше людей повторно. Для того, щоб знайти достатньо голосів, до списку додали двох кандидатів від групи «За майбутнє», підконтрольної Ігорю Коломойському», — заявили в Центрі протидії корупції (ЦПК). Після голосування у ВРУ в офіційних Twitter представництва ЄС та Посольства США в Україні синхронно з’явилася заява, в якій прямо йдеться, що від прозорості обрання нового керівника САП залежатиме подальша підтримка України.

Місцеві вибори
25 жовтня українці обирали депутатів сільських, селищних і міських рад та сільських, селищних і міських голів. Головна тенденція — суттєве зростання політичної ваги та впливу мерів обласних центрів і великих міст, та місцевих еліт загалом. Партії місцевих інтересів стали ключовим політичним гравцем у багатьох реґіонах країни. Ще один важливий нюанс — великий партійний плюралізм. Депутатами місцевих рад стали представники 110 партій. Серед голів міських, селищних і сільських рад є представники 46 партій. За сумарними показниками (найбільша кількість депутатів у місцевих радах, найбільша кількість обраних мерів міст, сільських і селищних голів) лідирує президентська партія «Слуга народу».

Втручання у вибори в США
10 вересня Міністерство фінансів США запровадило санкції проти позафракційного депутата Андрія Деркача. Цей крок відомство пояснило його причетністю до втручання у виборчий процес 2020 року в Сполучених Штатах. У серпні з’явилася заява Вільяма Еваніни, директора Національного центру контррозвідки та безпеки США, про втручання Російської Федерації (РФ) в американські вибори через дії Деркача. У травні останній оприлюднив записи телефонних розмов, які впродовж 2015-2016 рр. нібито вели Петро Порошенко, Джон Керрі та Джо Байден. Під час спілкування п’ятий український президент обговорював із американськими посадовцями відставку Віктора Шокіна, тодішнього генпрокурора України, котрий розслідував справу Burisma Group, у якій працював Гантер Байден, син переможця виборів президента США. Порошенко та Джо Байден автентичність цих записів не підтвердили і назвали їх маячнею.

Проросійський реванш
Доки президентом був Петро Порошенко, прихильники «радянщини» сиділи тихо, однак після приходу до влади Володимира Зеленського аґенти «русского міра» (а з ними й їхні куратори в Москві) розпочали масштабну пропаґандистську кампанію з метою «повернути все, як було». В червні Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК) визнав протиправними дії Українського інституту національної пам’яті (УІНП) і його колишнього голови Володимира В’ятровича щодо надання висновку про те, що символіка дивізії «Галичина» не є символікою націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму. В жовтні Геннадій Труханов, скандально відомий міський голова Одеси, прийняв рішення про повернення проспекту «Небесної сотні» попередньої назви — ім. маршала Жукова. У листопаді слідчі прийшли з обшуками до Національного музею Революції гідності. Ще один скандал — напередодні відзначення чергової річниці Революції гідності її лідерів викликали на допит до Державного бюро розслідувань (ДБР) у справі «про державний переворот 2013-2014 рр.» за заявою Рената Кузьміна, заступника генерального прокурора часів Януковича, а тепер — депутата від проросійської «Опозиційної платформи — За життя». Серед тих, хто публічно заявив про отримання такої повістки, були Олександр Турчинов, Арсеній Яценюк, Андрій Парубій, Віталій Кличко та Тетяна Чорновол.

Виправдання Марківа
Ввечері 3 листопада апеляційний суд присяжних у Мілані (Італія) повністю виправдав бійця Національної гвардії України (НГУ) Віталія Марківа. Нагадаємо, що старшого сержанта Марківа, котрий ще 2003-го разом із родиною переїхав до Італії та має подвійне громадянство, улітку 2017-го затримали італійські правоохоронці. 12 липня 2019 року суд м. Павія визнав українця винним у загибелі 24 травня 2014-го під час боїв під Слов’янськом на Донбасі італійського фотографа Андреа Роккеллі та його російського перекладача Андрія Миронова і засудив його до 24 літ позбавлення волі. Захист українця подав апеляцію і виграв.

Суд щодо збитого Boeing
У листопаді Окружний суд Гааги (Нідерланди) провів останнє судове засідання 2020 року в справі про збитий 17 липня 2014-го в небі над Донбасом рейс MH17 компанії Malaysia Airlines. Очікується, що розгляд справи по суті щодо чотирьох обвинувачених розпочнеться 1 лютого наступного року. У червні 2019-го Міжнародна слідча група, що складається з представників Нідерландів, Австралії, Малайзії, Бельгії й України, офіційно назвала чотирьох головних підозрюваних у справі про збиття МН17. Троє з них — громадяни РФ генерал-майор Сергій Дубинський (позивний «Хмурий»), експідполковник Головного розвідувального управління Олег Пулатов («Гюрза»), колишній полковник Федеральної служби безпеки Ігор Гіркін («Стрєлков»), а також громадянин України Леонід Харченко («Кріт»).

Перемир’я на Донбасі
У ніч проти 27 липня на лінії фронту на Донбасі запрацював режим повного та всеосяжного припинення вогню. Відповідне рішення прийняли в ході засідання Тристоронньої контактної групи (ТКГ) із мирного врегулювання ситуації на сході України у складі представників України, РФ та Організації з безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ). Обстрілів справді поменшало, але терористи практично щодня влаштовують збройні провокації, у т. ч. відкривають прицільний вогонь. За час перемир’я загинули щонайменше четверо українських вояків, півтора десятки отримали поранення.

Закон про референдум
Однією з передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського було запровадження в Україні системи широкого народовладдя. Він згадував про механізм, за яким тільки народ України буде формувати основні завдання для влади через референдуми й інші форми прямої демократії. Через рік після перемоги на виборах пропрезидентська фракція у ВРУ проголосувала в першому читанні за проєкт закону «Про народовладдя через всеукраїнський референдум». Розгляд у другому читанні очікують у лютому наступного року.

Ігор Берчак

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply