Новини для українців всього свту

Monday, Mar. 8, 2021

ОАСК скасував люстрацію чиновника часів Януковича

Автор:

|

Січень 13, 2021

|

Рубрика:

ОАСК скасував люстрацію чиновника часів Януковича
Микола Чинчин

Силовики і чільні чиновники часів режиму Януковича все виразніше прагнуть реваншу. Не в останню чергу сприяє цьому політика Зе-команди, яка намагається сподобатися «і нашим, і вашим». Ще одна проблема — наскрізь корумпована суддівська система України, яку, на жаль, так і не вдалося ефективно реформувати за шість років, що минули з моменту Революції гідності.
На початку цього тижня стало відомо, що скандальний Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК) під орудою судді Павла Вовка, котрого підозрюють в спробі захоплення державної влади та участі в злочинній організації, зобов’язав Міністерство внутрішніх справ (МВС) звернутися до Міністерства юстиції (Мін’юст), щоб вилучити з реєстру люстрованих осіб Миколу Чинчина, котрий у часи Майдану керував Головним слідчим управлінням МВС.

Повернути на службу і компенсувати 1,7 тис. грн
У 2010-2013 рр. полковник Чинчин працював у Донецькій, Київській і Генеральній прокуратурах. У серпні 2013-го очолив Головне слідче управління МВС і залишався на цій посаді до 22 лютого 2014 року. В період Майдану Чинчин запам’ятався тим, що був одним зі спікерів силовиків у гучних справах, зокрема, про напад на Тетяну Чорновол та автомайданівця Дмитра Булатова. Таким чином потрапив під закон про очищення влади від 16 вересня 2014-го, адже посади, які він займав, були люстраційними.
Восени 2020 року колишній слідчий спробував знову влаштуватись на службу в МВС. Успішно пройшов відбір на посаду головного спеціаліста департаменту персоналу, однак йому відмовили в призначенні через те, що значився в реєстрі люстрованих. Тоді колишній полковник звернувся до суду. ОАСК, який ніколи не вирізнявся оперативністю, рішення виніс на диво швидко. Із посиланням, зокрема, на рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від лютого 2020-го, ОАСК задовольнив вимоги колишнього силовика. Зокрема, визнав протиправним і скасував наказ МВС від 2020 року, яким Чинчину відмовили в посаді, зобов’язав МВС звернутися до Мін’юсту, який веде реєстр люстрованих, щоб звідти виключили експолковника та компенсували йому 1,7 тис. грн судового збору за рахунок МВС.
При цьому, за твердженням суду, органи влади не надали доказів того, що, перебуваючи на державних посадах, Чинчин сприяв узурпації влади Януковичем, підриву основ національної безпеки чи протиправному порушенню прав людини.

ЄСПЛ став на бік люстрованих
Закон «Про очищення влади» (люстрацію) Верховна Рада України (ВРУ) ухвалила 16 вересня 2014 року як одну з головних вимог Революції гідності. Щоправда, ще тоді експерти наголошували на недосконалості закону, адже чимало чиновників автоматично звільнили лише за те, що займали свої посади за часів режиму Януковича і не звільнилися добровільно.
Як писав «Міст», у лютому 2020-го Велика палата ЄСПЛ відмовилася задовольнити апеляцію української влади у справі «Полях та інші проти України». Таким чином, суд підтвердив, що закон «Про очищення влади» порушує права людини. Кожному з п’яти позивачів держава Україна має виплатити по 5 тис. EUR відшкодування моральної шкоди. Крім цього, суд присудив відшкодувати 1,5 тис. EUR ініціатору подання В’ячеславу Поляху, колишньому заступнику начальника управління кадрів Генеральної прокуратури України, та по 300 EUR чотирьом іншим заявникам на компенсацію судових витрат. Це рішення ЄСПЛ є остаточним і оскарженню не підлягає.
П’ятеро колишніх чиновників звернулися з позовом до ЄСПЛ, оскільки через українські суди не змогли відновитися на посадах, адже їхні позови відхилили з посиланням на те, що Конституційний суд України (КСУ) з 2014 року так і не розглянув подання 47 народних депутатів щодо конституційності деяких положень закону «Про очищення влади». ЄСПЛ визнав порушення прав усіх п’яти позивачів. У висновку суду йшлося про те, що українська держава порушила статтю Європейської конвенції з прав людини щодо права на справедливий суд. ЄСПЛ зазначив, що люстрацію в Україні «застосовували до дуже широкого кола осіб і вона призвела до звільнення заявників лише на тій підставі, що вони займали посади на державній службі більше одного року за часів президентства Януковича».
«Закон про люстрацію не зважав на особисту роль, яку відігравали заявники, а також на те, чи були вони особисто пов’язані з будь-якою недемократичною діяльністю в період правління колишнього президента. В цьому стосунку український закон про очищення влади відрізняється від процедур люстрації, які були запроваджені в інших державах Центральної та Східної Європи й які були більш цільовими і вузько спрямованими», — йшлося в постанові ЄСПЛ.
«ЄСПЛ оцінював наш закон як закон про люстрацію, хоча насправді він таким не є. Реальний закон про люстрацію не передбачає автоматичного позбавлення права займати посади тих людей, котрі в певний період чимось займалися. Саме такі закони діють у більшості країн світу. Проте у нас обрали інший підхід — ми визначили осіб, котрі підпадають під люстрацію, а потім автоматично їх звільняли. От ЄСПЛ і сказав: «Стоп! Як це ви всіх автоматично звільняєте? Тобто ви поширюєте колективну відповідальність і на тих, хто вчинив неправомірні дії, і на тих, хто таких дій не вчинив? Це не є правильним і справедливим, бо кожен має нести свою індивідуальну відповідальність… У всьому світі ухвалювалися подібні закони, і все було нормально, а в Україні зробили з люстрації «казна-що і зверху бантик», — так відреагував на рішення ЄСПЛ у блозі на сайті УНІАН Тарас Чорновіл, політичний аналітик і колишній народний депутат.

Зе-команда хоче люстрацію скасувати
Наприкінці грудня 2020-го Федір Веніславський, народний депутат фракції «Слуга народу» і представник президента Зеленського у КСУ, у коментарі інформаційній аґенції «РБК-Україна» заявив, що закон про люстрацію має бути визнаний неконституційним. «Я думаю, що правильний варіант, щоб КСУ нарешті вирішив це питання щодо конституційності закону «Про очищення влади», і, на моє переконання, є всі підстави визнати його таким, що не відповідає Конституції України», — заявив політик. Він додав, що після рішення КСУ парламент повинен буде заповнити прогалини у правовому врегулюванні люстрації та внести відповідні законодавчі зміни. Щоправда, не конкретизував, які саме.
Раніше про те, що люстрацію «треба скорегувати», говорив і сам Володимир Зеленський, а Дмитро Разумков, голова ВРУ, прямо заявив, що не підтримує її. За шостого президента на високі державні посади в Україні повернулися чимало люстрованих чиновників із команди Януковича. Зокрема, першим головою Адміністрації президента Зеленський призначив люстрованого Андрія Богдана. Одне з останніх призначень — голова Одеської обласної державної адміністрації Сергій Гриневецький, котрий також підпадає під закон «Про очищення влади».
Як не крути, але закон потрібно або виправляти, або повністю переписувати, оскільки його справді приймали поспіхом і з численними юридичними прогалинами. З іншого боку рішення КСУ про невідповідність закону Конституції саме за теперішніх умов доллє ще більше оливи в конституційну кризу, адже тоді в деяких опозиційних політичних сил з’явиться широке поле можливостей для розхитування ситуації в країні.

Ігор Берчак

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply