Новини для українців всього свту

Wednesday, Jun. 23, 2021

Нова ідея Зеленського: виселити міністерства з Києва

Автор:

|

Квітень 12, 2021

|

Рубрика:

Нова ідея Зеленського: виселити міністерства з Києва
Будівля КМУ на вул. Грушевського, 12/2 в Києві

Президент України не втомлюється дивувати розмаїтими оригінальними пропозиціями. Днями Олег Немчинов, міністр Кабінету Міністрів України (КМУ), заявив, що на доручення глави держави напрацьовані пропозиції щодо переміщення впродовж найближчих двох років міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) із Києва до реґіонів — обласних центрів чи центрів територіальних громад. Експерти здивувалися: навіщо це потрібно і де взяти стільки грошей?

Міністерська плутанина
Реалізація такої ініціативи, як вбачає п. Немчинов, дасть можливість рівного розвитку реґіонів, підійме там добробут, наблизить процес формування та реалізації політики до людей, зменшить навантаження на Київ. Також серед плюсів: створення нових робочих місць, підвищення внутрішньої трудової міґрації, а також стимулювання економічного розвитку реґіонів.
Однак уже через два дні він почав плутатися в своїх заявах. Міністр уточнив, що вже існуючі міністерства і відомства ніхто з Києва виганяти не буде. Для початку процесу, за його словами, необхідно внести відповідні зміни до закону про КМУ, які дозволять розміщення ЦОВВ не лише в столиці. Якщо процес почнеться, то передусім будуть розглядати перенесення в реґіони новостворених, а не вже існуючих відомств.
«Ми думаємо, що варто починати з тих ЦОВВ, які є новоствореними, які потребують нового приміщення та набору персоналу. Це й комісії, які регулюють той чи інший вид діяльності, спеціальні правоохоронні органи, які створюють відповідно до рішення Верховної ради України (ВРУ). Вони спокійно можуть бути створені відразу в реґіонах. Крім цього, ми приділяємо увагу тому, що територіальні підрозділи не концентруються в найбільших містах, приміром, у Харкові, Дніпрі, Львові чи Одесі. Вони можуть концентруватися в інших реґіональних містах — Миколаєві, Тернополі, Сумах тощо», — зазначив урядовець.
І напустив ще більше туману. Виявляється, ні про які два роки не йдеться, а «це все можна буде реалізувати після того, як ми відійдемо від паперового документообігу». Він наголосив, що про все це можна буде говорити після переходу до режиму електронного уряду, «держави в смартфоні», який наразі триває (але невідомо, коли закінчиться. — Ред.).

Експерти: ніби добре, але погано
Першим на новину відреагував Дмитро Разумков, голова ВРУ. Він зазначив, що можливість деконцентрації органів влади — не сенсація, адже таку ідею Володимир Зеленський озвучував ще під час виборчої кампанії. Однак, за словами спікера парламенту, потрібно ретельно проаналізувати, наскільки вона буде виправданою.
«Логістично я приблизно собі уявляю, скільки всього доведеться врахувати. Це й обслуговуючий персонал, і технічне забезпечення, і питання безпеки, той же закритий зв’язок. Ми ж розуміємо, що весь Печерськ, за великим рахунком, пронизаний спецкомунікаціями та зв’язком. З урахуванням того, що ми перебуваємо у стані війни, це — небезпечно», — заявив п. Разумков у інтерв’ю порталу «Цензор.нет».
«Ідея роз’єднати адміністративну й історичну столицю — не нова. Свого часу оточення Леоніда Кучми розробляло такий сценарій, пропонуючи перенести всі ЦОВВ зі столиці. Розглядали три варіанти — Бориспіль, Біла Церква і Кропивницькій (тодішній Кіровоград)», — розповів інформаційній аґенції «Укрінформ» Віктор Таран.
Якби ця ідея була втілена в середині 1990-х, це б дозволило виконати низку завдань. «Найголовніше з них — врятувати Київ, який, маємо визнати, задихається від подвійного навантаження. Крім цього, це б дало поштовх для економічного розвитку того реґіону, куди б переїхала адміністративна столиця», — каже він. Ще одна перевага — мінімізація корупційного впливу на чиновників. «Однак це відбулося б винятково за однієї умови. Одночасно в одну адміністративну одиницю мали б переїхати всі державні установи, чиновники й їхні сім’ї. А це загалом від 50 до 80 тис. осіб. Такий переїзд — дороге задоволення для бюджету. Тож через брак коштів від цієї ідеї президент Кучма відмовився. Так і зараз в умовах війни та пандемії витрачати кілька мільярдів на переїзд лише однієї установи не доцільно», — наголосив політолог.
«Таке перенесення дасть певний поштовх для розвитку тим реґіонам і містам, де працюватимуть ці органи. Якщо гіпотетично уявити, що Конституційний суд перенести, наприклад, до Вінниці, то зрозуміло, що там одразу з’являться якісь компанії, які надаватимуть послуги в супроводженні тих чи інших справ, вони орендуватимуть приміщення, платитимуть податки. Для пожвавлення ділової, громадської, політичної активності в реґіонах ця ідея, в принципі, може бути непоганою», — вважає Ігор Рейтерович, ще один політолог.
Але це з одного боку. «В нас КМУ розташований, по суті, в одній будівлі. Всі міністерства або там, або недалеко, в центрі Києва. І навіть попри те, що ми живемо в епоху інформаційного суспільства, дуже багато речей відбувається наживо, до прикладу, передавання документів, або проведення якихось обов’язкових нарад офлайн, — каже він. — Дехто вважає, що це сильно вдарить по корупції. Знов таки, маю певні сумніви, не виключено, що це навпаки — призведе до збільшення рівня корупції. Адже все це не відбуватиметься під контролем великої кількості журналістів, зосереджених у столиці, і чиновники, таким чином, зможуть вирішувати свої «темні справи».
Сергій Сорока, експерт із державного управління, в етері «Українського радіо» заявив, що зараз в Україні відсутня нагальна потреба у перенесенні державних установ. «Сенс у такому «переселенні» бачу лише на перспективу. У зв’язку з пандемією багато навчилися працювати онлайн, дистанційно. Більшість нарад, які відбуваються на урядовому рівні, проводять онлайн. Тобто у фізичній присутності для якихось перемовин вже не має такої необхідності. Але це — далека перспектива. Бо «переселити» міністерства в реґіони без втрати комунікації, без втрати ефективності роботи, зараз неможливо», — зауважив він.
Крім того, не варто забувати й про питання коштів. «Це буде вимагати величезних грошей — будівлі, зв’язок, архіви, люди. Хто зголоситься переїхати з Києва, до прикладу, з Міністерства захисту довкілля, скажімо в Кривий Ріг, де необхідно нагально захищати довкілля? Отже, треба шукати досвідчених людей у тому ж Кривому Розі. Основна функція міністерств — формування політики. І щоб формувати загальну політику, нема потреби перебувати в Кривому Розі. Формування політики — загальнодержавні завдання, а не розв’язання локальних проблем. Тут питань більше ніж відповідей», — додав п. Сорока.
Тож наразі питання «великого переселення» — радше плани на майбутнє, ніж реальне завдання на сьогодні. Тим більше, що «перша ластівка» вже була. Ще кандидатом у президенти Зеленський перед першим туром голосування заявляв, що після перемоги має намір перенести тоді ще Адміністрацію президента до Українського дому на Європейській площі, а будівлю на Банковій віддати Національному художньому музею. Проте в серпні 2019 року Андрій Богдан, тодішній керівник Офісу президента України, заявив, що це неможливо. «Системи секретності, зв’язку, безпеки — настільки все складно, що немає сенсу це робити», — заявив він.
Як повідомляв «Міст», український уряд прагне контролювати Інтернет.

Ігор Берчак

Гоп-ля
Доки глава держави носиться зі своїми оригінальними ідеями, прихильники «русского міра» продовжують нахабніти дедалі більше. Одеська районна рада підтримала ініціативу «Партії Шарія» про встановлення на Куликовому полі пам’ятного знаку загиблим у Будинку профспілок 2 травня 2014 року. «В умовах відкритої гібридної війни України з Російською Федерацією (РФ) такі прецеденти є кричущими і несуть загрозу суверенітету нашої країни. Таке рішення є відверто проросійським, несе в собі пропаґандистський характер і в умовах і без того нестабільної ситуації в Одесі та Україні загалом загрожує повною дестабілізацією суспільних настроїв», — заявила Валентина Шульц, керівниця фракції «Європейська солідарність» у райраді.
Своєю чергою, Сергій Гуцалюк, керівник південного відділу Українського інституту національної пам’яті, пояснив «Громадському», що вважає це провокацією спецслужб РФ, яка була реалізована через «певні політичні сили та спрямована на розпалювання кровопролиття, і ці дії синхронізовані з подіями на сході України». Він наголосив, що депутати райради, які винесли таке рішення порушили законодавство й мають бути притягнуті до відповідальності, оскільки вбачає в їхніх діях ознаки порушення статті «державна зрада» Кримінального кодексу України. Нагадаємо, що Анатолія Шарія звинуватили в державній зраді й оголосили в розшук.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply