Новини для українців всього свту

Friday, Aug. 19, 2022

На Україну нацькували «п’яту колону»

Автор:

|

Серпень 22, 2013

|

Рубрика:

На Україну нацькували «п’яту колону»

Із наближенням дати підписання угоди України про асоціацію з ЄС активізувалися її противники як у ній, так і поза межами.

Медяником і батогом
Нещодавно Олег Царьов, заступник голови парламентської фракції Партії реґіонів (ПР), удався до несподіваного демаршу проти почесного лідера своєї партії Віктора Януковича, який повсякчас запевняє всіх у вірності інтеграційним намірам України. Попри це, його соратник у Верховній Раді оприлюднив на своїй сторінці у Facebook висновок Незалежного українського центру правових ініціатив і експертиз «Правова держава» про неконституційність… угоди України з Європейським Союзом (ЄС).
А експерти цього центру стверджують, що вона суперечить нормам Конституції, які визначають, що в Україні сувереном і єдиним джерелом влади є народ і що в ній діє принцип верховенства права, а найвищу юридичну силу має її Основний закон.
Своєю чергою, в інтерв’ю київському журналу Forbs п. Царьов пригрозив: «Якщо група народних депутатів від ПР звернеться до Конституційного суду, то він ухвалить рішення про неконституційність угоди з ЄС. Комуністи таке звернення зі задоволенням підпишуть. Це не означає, що Україна не зможе підписати Угоду про асоціацію — зможе, але лише після внесення змін до Конституції, а це — нешвидка процедура».
Відтак, «реґіонал» закликав вступати до «ембріону» Євразійського Союзу — Митного Союзу (МС) Білорусі, Казахстану та Російської Федерації (РФ), де верховодить остання. Причому водночас і заманював до нього «пряниками» і заганяв «батогом». Тобто, спершу обіцяв: «Якщо відмовимося від Угоди про асоціацію, то Росія запропонує відкрити кредитний своп для України». А потім одразу ж залякував: «На останній зустрічі президентів у Севастополі Путін дав зрозуміти: Росія не зможе підтримувати Януковича в разі підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Є два варіанти. Перший — Росія заявляє, що не підтримує Януковича. Другий, більш жорсткий: Кремль виставляє проросійського кандидата, який у першому турі відтягує частину голосів у противників опозиції. Таким кандидатом може бути Віктор Медведчук чи якась інша фігура».

Куди ж без кума Путіна…
Однак ще того ж дня соратниця Олега Царьова по фракції Ганна Герман, за її ж твердженням, «адресувала тим колегам у парламенті та поза ним, які роблять спроби ревізії європейського вектора української зовнішньої політики», нагадування, що «європейський вибір України — це воля її народу, який, за Конституцією, є єдиним джерелом влади в нашій державі».
А наступного дня після того, як було опубліковане інтерв’ю з п. Царьовим, на нього відреагувала й міністр юстиції Олена Лукаш. Причому не лише запевнила, що «будь-які закиди щодо невідповідності проекту Угоди про асоціацію чинному законодавству є беззмістовними та безглуздими», а й звинуватила «реґіонала» Царьова в некомпетентності та виконанні ним чийогось замовлення. «Коли я чую подібні закиди від осіб, які не мають належного рівня фахової підготовки, правової освіти та демонструють чиїсь думки, мені завжди хочеться спитати: «Хто вас попросив це сказати?» – заявила вона.
Того ж дня київський журнал «Коментарі» пояснив, що висновок про нібито неконституційність Угоди про асоціацію України з ЄС готували люди Медведчука. Адже центр, чиї висновки оприлюднив Царьов, розташовано у будівлі, на якій красується табличка громадського руху «Український вибір», очолюваного кумом президента РФ. Та й керівник «Правової держави» Олександр Задорожний є «близьким до Медведчука».
Мовчанку ж президента України в цій ситуації «Коментарі» пояснили дотепним заголовком «Не царська це справа – із царьовими воювати». Однак видання не відкидає й того, що «активізація «руского міра» може бути використана командою глави держави»: «Ідеться, у першу чергу, про президентську кампанію-2015. Хто, як не Медведчук, може відтінити Януковича як євроінтегратора й мало не ліберал-демократа?».

«Сподіваються підірвати»
Своєю чергою, Віктор Небоженко, директор соціологічної служби «Український барометр», пояснив, що Олег Царьов і його однодумці виконують указівку президента РФ Путіна, тому що залежні від нього економічно – своєю причетністю до перепродажу російського газу. Та й навряд чи лише збігом у часі зі заявами став анонс іще одного представника «п’ятої колони» Росії в Україні — Комуністичної партії — про те, що у вересні стартує збір підписів на проведення референдуму щодо вступу України до МС.
Натомість, Володимир Фесенко, керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента», вважає, що ця ініціатива не лише «відповідає ідеологічному позиціонуванню комуністів»: «Свій зиск від цього хочуть отримати й росіяни. Вони сподіваються, що таким чином їм удасться підірвати європейську інтеграцію. Але результат може бути й іншим — не таким, на який сподіваються в Москві або в центральному комітеті Комуністичної партії України».
У Росії ж спробу п. Царьова загальмувати євроінтеграцію України, звісно, підтримали. Зокрема, московська «Независимая газета» (НГ) уже в заголовку публікації про демарш «реґіонала» заявила, що «Янукович отримав підніжку від Верховної Ради», а в підзаголовку — що «Депутати погрожують зірвати євроінтеграцію України через суд».
Щоправда, НГ цитує висновок В’ячеслава Кириленка, лідера опозиційної партії «За Україну!», що озвучення заступником голови фракції ПР заява про нібито неконституційність Угоди про асоціацію з ЄС однозначно свідчить про те, що її зміст було погоджено на найвищому рівні. Однак згода президента країни на такі заяви цілком може бути його черговою спробою спонукати ЄС підписати Угоду про асоціацію з Україною, пробачивши їй ув’язнення лідера опозиційної партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко.

Приречена на шизофренію?
Але водночас НГ навела коментар Максима Бугрія, експерта Інституту євроатлантичного співробітництва, який заспокоїв, що Конституційний суд навряд чи візьме до розгляду запит Олега Царьова. Бо підписати його має не менш ніж 45 депутатів, а фракція комуністів налічує всього 32. «Що ж до фракції ПР, то там, незважаючи на різні течії, усе ж діє партійна дисципліна, — нагадав також експерт. — А сьогодні українська влада орієнтується на євроінтеграцію».
Тож навіть політолог Кость Бондаренко, директор Інституту української політики, відомий своєю прихильністю до «реґіоналів», прокоментував демарш п. Царьова так: «Будь-яка партія влади приречена на шизофренію».
Але заодно й визнав, що серед «реґіоналів» є «зосереджена довкола Медведчука» група людей, «зачарованих на Схід» — у бік Росії. Однак п. Бондаренко вважає, що депутатський запит «реґіоналів» до Конституційного суду ніяк не вплине на ситуацію. А розтлумачив свою думку так: «Припустімо, у Верховній Раді знайдуть голоси для такого звернення й суд прийме документ до розгляду. Але питання він може розглядати довго, наприклад, до грудня. А потім неминуче дійде висновку, що норми й положення Угоди про асоціацію принципово не відрізняються від пунктів Угоди про вступ України до Світової організації торгівлі…»
А от анонсовану Олегом Царьовим підтримку главою РФ на президентських виборах в Україні кандидатури, альтернативної Вітору Януковичу, директор Інституту української політики пояснив так: «Не бачу інших політиків, які би в принципі могли б зіграти в якусь російську гру. На сході України в Путіна близько 25 % прихильників — я не знаю точних даних, але умовно. Тож, якщо навіть — уявімо собі — завтра він з’являється з Віктором Медведчуком і закликає проголосувати за нього, то мій прогноз такий: Віктор Медведчук отримає 3-4 %. Немає впевненості в тому, що креатура Путіна отримає стільки ж, що й Путін. Тому в такій ситуації Росія може грати свою гру скільки завгодно, але водночас ця гра є малоефективною на українському ґрунті, як засвідчують усі виборчі кампанії в Україні».

Наостанок — про конспірологічне
Тим часом, тиском на Україну київські політологи та засоби масової інформації вважають також команду з Москви російському Чорноморську флоту в Криму розпочати чергові грізні навчання.
А столичний інтернет-журнал «Політика і культура» остерігається гальмування російським президентом євроінтеграції України за допомогою його впливу на канцлера Німеччини Анґелу Меркель. Мовляв, у 1985-1990 роках Путін, тоді працівник КДБ, вербував агентів у НДР. Працював він під прикриттям посади директора дрезденського Будинку дружби СРСР-НДР, тож мав знати всю верхівку Союзу вільної німецької молоді. А в ній перебувала тоді й нинішній керівник німецького уряду…

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply