Новини для українців всього свту

Friday, Oct. 22, 2021

Монополії на владу немає

Автор:

|

Листопад 05, 2015

|

Рубрика:

Монополії на владу немає
Ігор Коломойський

Ігор Коломойський

Результати народного волевиявлення привели експертів до неоднозначних висновків.

«Позитивна тенденція»
Хоч місцеві вибори в Україні ще не завершилися, у багатьох великих містах відбудуться другі тури виборів мерів, експерти все ж підсумовують результати чергового народного волевиявлення. Зокрема, політолог Володимир Фесенко радить не посипати голови попелом з приводу того, що за даними Центральної виборчої комісії (ЦКВ), проголосувати прийшли 25 жовтня лише 46,62 % громадян України. «Люди розуміють, що головними є вибори центральної влади. Бо вона все вирішує у країні. Явку варто порівнювати з минулими місцевими перегонами 2010-го, тоді вона становила 48 %. У Києві п’ять років тому на дільниці прийшло значно менше людей, аніж зараз — 35 % проти теперішніх 44 %. На парламентських виборах у Польщі, що відбулися також 25 жовтня, проголосував 51 % громадян. На місцевих виборах у США — трохи більше 20 %», — пояснив експерт.
Натомість на запитання «Чому так довго рахують голоси?» екперт відповів: «Можна встигнути за добу. Але в нас усе — занадто бюрократизовано. Зокрема, досі існує мокра печатка — нонсенс для європейських країн. Систему підрахунку голосів треба спростити та модернізувати».
Зауваження «Попередні результати показують, що немає чіткого розподілу політичних симпатій по реґіонах» політолог прокоментував так: «Проєвропейські партії поступово просуваються на Схід і Південь. Це — дуже позитивна тенденція. Немає монополії однієї політичної сили на Донбасі. «Опозиційний блок» отримав конкурентів. Зміни прискорить конструктивна робота проєвропейських партій у східних і південних областях, оновлення політичних поколінь, залучення до державного апарату нових людей».
Натомість на репліку «Пропрезидентська партія таки отримала високий результат по країні» п. Фесенко відреагував так: «Голосують не просто за владу, а за помірковану політичну силу. Далеко не всіх влаштовує войовничий УКРОП чи популістські партії».

«Реґіони нагадують уділи»
Своєю чергою, Денис Казанський, політичний оглядач київського журналу «Український тиждень», резюмував: «Ще не закінчено підрахунок голосів, але вже зрозуміло: місцеві вибори вкотре продемонстрували те, про що так багато говорять останнім часом. Україна поділена на зони впливу між олігархами, котрі всіляко намагаються зміцнити свою владу на місцях. Реґіони держави нагадують феодальні уділи. А результат певної політичної сили в тій чи тій області безпосередньо залежить не від її програми, а від того, який олігарх за нею стоїть».
Журналіст зауважив, що результат олігархічних партій серйозно різниться поміж реґіонами залежно від ступеня впливу там їхніх власників. Наприклад, політичний проект Ігоря Коломойського УКРОП домігся значного успіху в базових реґіонах олігарха: у Дніпропетровську й області, де його підтримали 25 % виборців, а також на Волині, де він обійшов зі значним відривом усіх конкурентів.
При цьому в сусідній із Волинською Рівненській області УКРОП уже балансує на межі проходження п’ятивідсоткового бар’єру, попри світоглядну спорідненість двох реґіонів. А в Донецькій області, яка ментально близька Дніпропетровській, УКРОП із тріском програв і не набрав навіть 5 %.
Інший політичний проект Ігоря Коломойського — «Відродження», який складається переважно з колишніх членів Партії реґіонів (ПР), домігся феноменального успіху в Харкові, де цю партію очолив Геннадій Кернес. Партія, наспіх створена лише кілька місяців тому, отримала 54 % голосів жителів міста. Таким дивам позаздрив би будь-який західний політтехнолог, але для України такі «чудеса», на жаль, — цілком характерні.

«Кишенькова суть»
З’ясувалося, що партійна символіка, принципи та програма не мають для більшості жителів Харкова жодного значення, а важливими є тільки персони. Й якщо завтра п. Кернес раптом вступить в УКРОП чи «Солідарність», рівень підтримки цих партій у Харкові миттю підскочить до небес. На Харківщині кишенькова суть української політики проявилася, мабуть, повною мірою.
Але й інші реґіони не відставали. Наприклад, в Одесі з великим відривом перемогла особиста партія теперішнього мера Труханова «Довіряй справам», яка набрала 34 % голосів. Натомість «Солідарність» Порошенка у цьому місті здобула тільки половину такого результату.
Своєю чергою, в Дніпропетровську на виборах до міської ради взяла близько 12% партія «Громадянська сила», яку повністю контролює тамтешній політик Загід Краснов. При цьому поза межами Дніпропетровської області ніхто нічого про неї не чув.
Ще значнішим локальним успіхом може похвалитися партія клану Балог «Єдиний центр» (ЄЦ), яка виграла вибори в кількох містах Закарпаття. У Мукачеві та Чопі ЄЦ помітно обігнав усі парламентські політсили, але його переможна хода трагічно уривається на адміністративних межах Закарпаття.

Загроза суверенітету
Олексій Кошель, генеральний директор Комітету виборців України, зазначив помітне зростання популярності реґіональних партій на цих місцевих виборах і наголосив, що такі політсили можуть нести загрозу українському суверенітету. За словами п. Кошеля, можна відзначити успіх «Партії угорців» у Закарпатській області, партії «За конкретні справи» у Хмельницькій області, партії «Черкащани» в Черкаській області, партії «Довіряй справам» на Одещині.
«В Україні немає реґіональних партій. Ми — унітарна держава, а не федерація. Усі партії в Україні — загальнонаціональні», — заявив активіст. Утім, помітно, що деякі національні партії використовуються як суто реґіональні проекти. Цікаво, що на цьому шляху опинилися колишня ПР, яка фігурує під вивіскою «Опозиційний блок». Його вплив обмежується тепер тільки південно-східними реґіонами. Цей проект перетворився на партію олігархів Фірташа й Ахметова і зміг показати високі результати лише в тих областях, де досі зберігається вплив їхніх олігархічних груп.
Абсолютним успіхом для «Опозиційного блоку» вибори завершилися лише на Донбасі. Натомість на Харківщині цю партію взагалі не допустили до виборів. У Дніпропетровську «Опоблок» переміг, однак не здобув більшості в місцевій раді. А на виборах до Одеської міськради «опозиціонери» посіли лише третє місце, набравши близько 13 %.

Ахметов втрачає
Цікаво, що навіть у Павлограді, де Рінат Ахметов володіє основним підприємством «Павлоградвугілля» та користується майже абсолютним впливом, кандидат від «Опозиційного блоку» не зміг здобути переконливої перемоги. Коли стало зрозуміло, що Антон Вершина, представник «Опоблоку», не спромігся перемогти свого опонента від партії УКРОП Євгена Терехова, ЦВК просто взяла і зменшила кількість виборців у місті.
Після такого «перерахунку» Михайло Охендовський, глава ЦВК, заявив, що другий тур у місті скасовується і кандидат п. Ахметова уже переміг у першому. Однак настільки брутальне ручне регулювання виборчого процесу стало аж надто помітним: аргументи «УКРОПа» і громадськості виявилися достатньо переконливими, щоб другий тур у цьому шахтарському місті відбувся за вироком суду.
Події в Павлограді свідчать, що п. Ахметов поступово утрачає вплив і вже не може забезпечити впевнену перемогу своєму кандидатові без відвертих махінацій навіть у власному базовому місті. А Дніпропетровська область поступово переходить під контроль місцевого олігарха Ігоря Коломойського.

Ігор Голод

До слова
Жанна Усенко-Чорна, член ЦВК, 30 жовтня оголосила голодування. «На сьогодні склалася ситуація, коли суспільство та політикум не сприймає чинний склад ЦВК. Незважаючи на те, що в законодавстві містяться норми, які дозволяють членам ЦВК продовжувати обов’язки та зобов’язують членів комісії продовжувати виконувати свої повноваження», — бідкається вона. За словами жінки, певні народні депутати вимагають відставки членів ЦВК і навіть погрожують членам ЦВК фізичною розправою. Жанна Усенко-Чорна зазначила, що потрапила до лікарні після тиску на неї. «Так сталося, що я зараз шпиталізована у лікарню Феофанія, у мене був криз і доки Президент і Рада не приймуть рішення з ротації членів ЦВК, якого вимагає суспільство, я оголошую голодування. Хай група при владі сформує склад ЦВК, якому буде довіряти партія УКРОП, і все буде дуже добре в нашій країні», — заявила вона. «Я не можу як член ЦВК просто припинити виконувати свої повноваження, бо мені загрожує карна відповідальність за службову недбалість. Звільнити мене від виконання повноважень може тільки Рада, прийнявши відповідне рішення», — наголосила п. Усенко-Чорна. Та вже 3 листопада вона з’явилася на роботі і про голодування вже й не згадувала.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply